Девід Лінч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Девід Лінч
David Lynch
Фото
Девід Лінч
Ім'я при народженні: Девід Кіт Лінч
Дата народження: 20 січня 1946(1946-01-20) (68 років)
Місце народження: Міссула, штат Монтана, США
Громадянство: США США
Професія: кінорежисер, сценарист
Кар'єра: 1966—нині
Напрямок: Незалежне американське кіно
Нагороди: «Золота пальмова гілка» (1990)
IMDb: ID 0000186
www.davidlynch.com

Девід Кіт Лінч (David Keith Lynch; * 20 січня 1946, Міссула, штат Монтана) — американський кінорежисер, музикант і часом актор.

Фільми Лінча вирізняються елементами сюрреалізму, атмосферою кошмару і марень, дивними і відразливими образами і оригінальною музикою. Більшість його робіт досліджують темну сторону життя маленьких міст США (наприклад фільм «Синій оксамит» та серіал «Твін Пікс») або незграбних метрополісів («Голова-гумка», «Загублене шосе», «Малголленд-Драйв»). Через його своєрідний стиль та акцент на американській психіці, продюсер Мел Брукс якось назвав Лінча «Джіммі Стюарт з Марсу».

Лінч один з небагатьох сучасних режисерів чий візуальний та вербальний стиль одразу впізнається. Хоч він ніколи не збирав великих кас і не завжди був фаворитом кінокритиків, його творчість породила своєрідний культ.

Творчість[ред.ред. код]

Наприкінці 70-тих років за Девідом Лінчем закріпилось амплуа дослідника ірраціонального, непояснюваного та страшного. Лінч закінчив три вищі навчальні заклади: Школу мистецтв Коркорана у Вашингтоні (клас живопису), Філадельфійську академію образотворчих мистецтв та Центр прискореної кіноосвіти в Лос-Анжелесі.

Девіда Лінча вважають майстром похмурих, з відтінком сюрреалізму, фантазій. Наскрізні образи його фільмів часто відштовхують своєю фізіологією — відрізане вухо, зідраний з пальця ніготь, скло, що прорізає мозок. За десятиліття роботи в кіно Лінч багато досягнув у двозначності. Зусилля показати, що світ зовсім не такий, яким здається, не минули дарма. Усі його фільми, за великим рахунком, це нескінченні лабіринти людської підсвідомості. Його пошуки виявились особливо близькими рефлексуючій Європі та самоспоглядальній Японії. Завдяки світовому прокату ще жоден фільм Лінча не провалився комерційно.

На питання, чому його фільми здаються такими дивними, інтернет-сайт режисера відповідає: «Вони здаються дивними лише тому, хто задає такі питання». Насправді кожен глядач може знайти щось своє у дивних звичках агента Купера з «Твін Піксу» чи у Сейлора з «Диких серцем». У Лінча достатньо власних химерних звичок, щоб поважати їх в інших людей, і навіть колекціонувати у своїх фільмах.

Повнометражний дебют Лінча — «Голова-гумка» 1978 року — став одним з найбільш похмурих і вражаючих фільмів свого десятиліття. У ньому всі події здатні увести глядача у стан тяжкої депресії. Лінч — один з найвідоміших режисерів-інтелектуалів, хто, не відштовхуючи глядача пафосом, зумів оформити свої думки у вигляді масової культури. Його фільми — це детективи («Твін Пікс»), трилери («Синій оксамит»), фантастика («Дюна»), дорожні історії («Дикі серцем»). Але якщо у вісімдесятих подібна форма викладу шокувала, то тепер вона сприймається цілком буденно.

Кіноспільнота була вражена, коли побачила нову стрічку Лінча у 1999 році. «Проста історія» була новою у всіх відношеннях. Тут відсутні карлики, паралельні світи, наскрізні персонажі та вся та таємничість, характерна для Лінча. Історія виявилась дійсно простою. Про людські стосунки — дружбу, кохання, ненависть, нерозуміння. Лінч зірвав з себе маску містифікатора і надав можливість глядачу розібратися у цьому «одномірному» творі.

У 2001 році режисер здійснює свій старий проект «Малголланд Драйв» — заплутану історію взаємовідносин двох подруг, що випадково стали свідками однієї дивної події. Все знову стало на свої місця — Лінч не обманув сподівання і отримав у Каннах Пальмову гілку за режисуру.

У 2006 році режисер оголосив про вихід нового фільму після тривалої перерви — «INLAND EMPIRE» (саме так — великими літерами).

Дискографія[ред.ред. код]

Альбоми
  • Eraserhead: Original Soundtrack (1982)
  • Lux Vivens: The Music of Hildegard von Bingen (з Jocelyn Montgomery, 1998)
  • BlueBob (з John Neff, 2001)
  • Twin Peaks: Season Two Music and More (з Анджело Бадаламенті, 2007)
  • The Air is on Fire: Soundscape (2007)
  • Polish Night Music (з Мареком Жебровським, 2008)
  • Danger Mouse and Sparklehorse: Dark Night of the Soul (2010; Лінч взяв участь у двох піснях.)
  • This Train (з Chrysta Bell, 2011)
  • Crazy Clown Time (2011)
Синґли
  • «Ghost of Love» (2007)
  • «Good Day Today» / «I Know» (2010)

Фільмографія[ред.ред. код]

Повна фільмографія

  • Внутрішня імперія [INLAND EMPIRE] (2006)
  • Темна кімната [Darkened Room] (2002) короткометражний
  • Кролики [Rabbits] (2002) короткометражний
  • Малголленд-Драйв [Mulholland Dr.] (2001)
  • Проста історія [The Straight Story] (1999)
  • Загублене шосе [Lost Highway] (1997)
  • Люм'єр та компанія [Lumiere et compagnie] (1995) документальний, частина «Люмьєр»
  • Готельна кімната [Hotel Room] (1993) телесеріал
  • У прямому ефірі [On the Air] (1992) телесеріал
  • Твін Пікс: вогонь, іди зі мною [Twin Peaks: Fire Walk with Me] (1992)
  • Індустріяльна симфонія #1 : Мрія розбитих сердець [Industrial Symphony No. 1: The Dream of the Broken Hearted] (1990) телевізійний
  • Американські Хроніки [American Chronicles] (1990) телесеріал
  • Дикі серцем [Wild at Heart] (1990)
  • Твін Пікс [Twin Peaks] (1990) телесеріал
  • [Les Français vus par] (1988) а саме частина «Ковбой та Француз» [The Cowboy and the Frenchman]
  • Синій оксамит [Blue Velvet] (1986)
  • Дюна [Dune] (1984)
  • Людина-Слон [The Elephant Man] (1980)
  • Голова-Гумка [Eraserhead] (1977)
  • Ампутація [The Amputee] (1974) короткометражний
  • Бабуся [The Grandmother] (1970) короткометражний
  • Алфавіт [The Alphabet] (1968) короткометражний
  • Шість хворих осіб [Six Figures Getting Sick] (1966) короткометражний

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Lynch on Lynch, a book of interviews with Lynch, conducted, edited, and introduced by filmmaker Chris Rodley (Faber & Faber Ltd., 1997, ISBN 0571195482; revised edition published by Farrar Straus & Giroux, 2005, ISBN 0571220185).
  • The Passion of David Lynch: Wild at Heart in Hollywood by Martha Nochimson (University of Texas Press, 1997, ISBN 0292755651).
  • The Complete Lynch by David Hughes (Virgin Virgin, 2002, ISBN 0753505983)
  • Weirdsville U.S.A.: The Obsessive Universe of David Lynch by Paul A. Woods (Plexus Publishing. UK, Reprint edition, 2000, ISBN 0859652912).
  • David Lynch (Twayne's Filmmakers Series) by Kenneth C. Kaleta (Twayne Publishers, 1992, ISBN 0805793232).
  • Pervert in the Pulpit: Morality in the Works of David Lynch by Jeff Johnson (McFarland & Company, 2004, ISBN 0786417536).

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Ганна Медвецька «Devid Lynch — ловець снів»// Український тиждень, № 16 (77), 24.04.2009