Девід Фейман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Фейман
Народився 1944[1]
Велика Британія
Країна  Ізраїль
Діяльність фізик, інженер
Alma mater Лондонський університет
Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн
Заклад Університет Бен-Гуріона

Де́від Фе́йман (англ. David Faiman; нар. 1944, Велика Британія) — ізраїльський інженер і фізик, світовий експерт із сонячної енергетики[2]. Він є директором Національного центру сонячної енергії Бен-Гуріона і головою Департаменту енергетики і сонячної фізики оточуючого середовища в Інституті дослідження пустелі при Університеті Бен-Гуріона[3].

Освіта[ред. | ред. код]

Навчався у Лондонському університеті. Отримав ступінь доктора філософії в Іллінойському університеті в Урбана-Шампей у 1969 році. У вересні 1973-го, за два тижні до початку війни Судного дня, імігрував з Великої Британії до Ізраїлю[4]. Працював фізиком-теоретиком у науково-дослідному інституті ім. Вейцмана. Пізніше Амос Річмонд попросив його допомоги у створенні Інституту дослідження пустелі Якоба Блауштейна[en] при Університеті Бен-Гуріона у Сде-Бокер[4]. У 1976 році Фейман приєднався до Університету Бен-Гуріона і допомів заснувати інститути Блауштайна, після чого зосередився на своєму дослідженні в галузі прикладної сонячної енергії. У 1995 році став штатним професором Університету[5]. Він також є директором Національного центру сонячної енергії Бен-Гуріона і головою Департаменту енергетики і сонячної фізики оточуючого середовища в Інституті дослідження пустелі[3].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Фейман живе у Сде-Бокер, Ізраїль, у пасивному сонячному будинку, де робота всіх систем обігріву і охолодження підтримується сонцем[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1254694250 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Sde Boker makes solar energy viable [Архівовано 15 серпня 2009 у Wayback Machine.], Ofri Ilani, Haaretz, August 8, 2007.
  3. а б David Faiman biography (англ.). DLD - Digital, Life, Design Conference in Munich. Архів оригіналу за 17 лютого 2010. Процитовано 17 вересня 2015.
  4. а б BGU shields its eyes and stares into the solar future, Ehud Zion Waldoks, The Jerusalem Post, November 2, 2008.[недоступне посилання]
  5. Faculty biography. Університет Бен-Гуріона. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013.
  6. Israeli professor envisions a bright future, Joseph Flesh, Israel 21C, April 30, 2006.[недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]