Девізоров Максим Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Девізоров
Ім'я при народженні Девізоров Максим Володимирович
Народився 3 лютого 1996(1996-02-03) (28 років)
Рівне[джерело?], Україна Україна
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater КНУКіМ
Роки діяльності 2012 — дотепер
Провідні ролі Назар Левицький у «Перші ластівки»
IMDb ID 11344544
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Макси́м Володи́мирович Девізо́ров (нар. 3 лютого 1996, Рівне[джерело?]) — український актор кіно і театру.

Життєпис[ред. | ред. код]

Максим Девізоров народився 3 лютого 1996 року в Рівному[джерело?]. У 2 роки переїхав до Києва[джерело?]. В акторську професію потрапив в ранньому дитинстві. Ще коли ходив в дитячий садок, Максим разом з братом пройшли кастинг, після якого вони знімалися в рекламі та телешоу[1]. У шкільні роки був ведучим телевізійного проекту «Підсумочки» на Першому Національному каналі. Також грав роль привида в програмі «Обережно, діти». 2009 року Максим Девізоров став частиною першого в Росії музичного спектаклю, ролі в якому виконують тільки діти — «Кольорові сни Еколь». Займався в творчих колективах «Республіка Kids», модельному агентстві «Парадіз». Зніматися почав з 2012 року — з'явився в ролі Ярика у російському молодіжному багатосерійному фільмі «Після школи», який транслювався на російському Першому каналі[2].

Закінчивши школу ходив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на підготовчі акторські курси, вирішив вступати до театрального вишу. Однак з першого разу йому це не вдалося. Вступив до Київського національного університету культури і мистецтв на факультет сценічного мистецтва (творча майстерня Ніни Гусакової[3]). 2019 року отримав диплом за спеціальністю «Режисер драматичного театру»[4]

2017 року став актором «Театру-студії 11» (художній керівник — Влада Білозоренко). Грає у виставах «Політ над зозулиним гніздом» у ролі Вождя, «Хамелеон» у ролі Фредеріка Бурдена, «Тату, ми всі в тумані», «Поїхати не можна залишитися».[5]

Широка популярність прийшла до нього після ролі Дениса Денисенка в молодіжному детективі «Перші ластівки». Продовжив зніматися у «Перші ластівки: Zалежні» 2020 року[4]. Того ж року на екрани вийшла комедія «Fake», в якій актор зіграв одну з головних ролей — Марка[6].

Восени 2021 року бере участь у зйомках воєнної драми, повнометражного фільму «Мирний-21», прем'єра якого відбулася на початку 2023 року[1].

З початком повномасштабного вторгнення РФ вступає до лав Збройних сил України (103 ОБрТрО)[7][1].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2020 році перебував у стосунках з акторкою Лілією Цвєліковою, з якою познайомився на знімальному майданчику[8].

Восени 2021 року під час прослуховування на виставу знайомиться з акторкою Світланою Гордієнко, з якою згодом починає зустрічатися[9]. У травні 2022 року вони одружуються[10][9]. Весілля відбулося у Дніпрі, куди Максим приїхав на один день зі служби в збройних силах[9].

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Театр-студія «11» (м. Київ)
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • 2021 — «Поїхати. Не можна. Залишитися» за п’єсою «Залишитись не можна поїхати» Ігоря Носовського; реж. Тетяна Губрій — Макс
  • 2021 — «Моменти/Momenti»; реж. Маттео Спіацці (Італія)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кіно
Телебачення

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (8 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток української кінематографії, заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, багаторічну сумлінну працю[13][14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Максим Девізоров про акторський досвід, службу в ЗСУ і освідчення по відеозв'язку (укр.). Процитовано 5 листопада 2023. 
  2. Максим Девізоров. teleportal.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 5 листопада 2023. 
  3. Максим Девізоров; Факультет театру та кіно КНУКіМ, 2 січня 2021.
  4. а б «Перші ластівки: Zалежні»: що відомо про акторів 2 сезону серіалу [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]; 24 Канал, 15 грудня 2020.
  5. Максим Девізоров. Актор театру [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]; theatre.love. Процитовано 21 січня 2021.
  6. «Fake»: Відбулась онлайн прем'єра комедійного вебсеріалу [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]; cinema.in.ua, 28 липня 2020.
  7. «Гарний росіянин — мертвий росіянин». Як зірка серіалу Перші ластівки Максим Девізоров зважився на службу в ЗСУ та що робить/де знаходиться. life.nv.ua (укр.). 19 жовтня 2023. Процитовано 5 листопада 2023. 
  8. Справжнє кохання: Хто вона, дівчина Макса Девізорова?. novy.tv. 18 червня 2020. Процитовано 5 листопада 2023. 
  9. а б в Кохання переможе: весільна історія акторів Макса Девізорова та Світлани Гордієнко. vogue.ua (укр.). Vogue Ukraine. 6 червня 2022. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 5 листопада 2023. 
  10. Відпустили зі служби на Донеччині на день: відомий український актор одружився – фото. ТСН.ua (укр.). 22 травня 2022. Процитовано 5 листопада 2023. 
  11. Наталя БОЛГАРОВА (24 листопада 2019). «Номери» (укр.). «Про кіно та театр Некритичні нотатки глядача про вистави, прем'єри театрів та новинки кіно». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20. 
  12. Ірина ТАТАРЕНКО (20 січня 2022). #BOOKSHELFY: Максим Девізоров, актор (укр.). «Marie Claire». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20. 
  13. Указ Президента України від 8 вересня 2023 року № 566/2023 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня українського кіно»
  14. Актора та бійця 103 бригади тероборони Максима Девізорова нагородили орденом “За заслуги” — admin (укр.). 20 січня 2024. Процитовано 24 січня 2024. 

Посилання[ред. | ред. код]