Дегтярьов Максим Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Максим Дегтярьов
Особові дані
Повне ім'я Максим Сергійович Дегтярьов
Народження 30 травня 1993(1993-05-30) (25 років)
  Кіровськ, Україна
Зріст 185 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Олімпік» (Донецьк)
Номер 77
Юнацькі клуби
2006—2011 Україна «Сталь» А
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2011 Україна «Сталь» А 20 (3)
2011—2015 Україна «Металург» Д 7 (0)
2012   Україна «Сталь» А 11 (1)
2014   Україна «Сталь» А 6 (0)
2015—2016 Україна «Авангард» К 25 (3)
2016—2018 Україна «Полтава» 58 (20)
2018— Україна «Олімпік» 4 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 липня 2018.

Дані оновлено 12 липня 2018.

Макси́м Сергі́йович Дегтярьо́в (30 травня 1993, Кіровськ, Україна) — український футболіст, нападник «Олімпіка» та екс-гравець низки інших українських клубів.

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець алчевської «Сталі». Почав професійну кар'єру 2011 року в тому ж клубі. 17 липня дебютував у професійному футболі, замінивши на 71 хвилині Сергія Колесниченко в матчі проти «Львова» у якому відразу забив свій перший гол на 78 хвилині[1].

Після першого кола, підписав контракт з донецьким «Металургом»[2], але на правах оренди повернувся в «Сталь», у якій грав до кінця сезону.

У наступному сезоні повернувся в «Металург», в якому лише 4 рази потрапляв у заявку на матч, переважно граючи в першості дублерів.

З сезону 2013/14 став поступово підпускатись до основного складу команди. Перший матч за основний склад зіграв 1 червня 2013 року в третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи в матчі проти албанського клубу «Кукесі», замінивши на 69 хвилині Жуніора Мораеса[3]. У цьому матчі Дегтярьов мав шанс зрівняти рахунок, але влучив у штангу, а трохи пізніше «Кукеса» забив другий м'яч, що в підсумку дозволило вибити їм «Металург» з єврокубків[4].

У Прем'єр-лізі дебютував 4 серпня 2013 року, замінивши Грегорі Нельсона після першого тайму, в матчі проти «Чорноморця» з Одеси[5].

У 2014 році повернувся в «Сталь»[6]. Перший матч після повернення зіграв 4 квітня 2014 року, вийшовши в основному складі проти «Ниви» з Тернополя[7], але після закінчення оренди повернувся в «Металург», де 25 липня 2014 року зіграв свій перший матч у стартовому складі після повернення проти «Дніпра» з Дніпропетровська[8], але отримав пошкодження, і був замінений наприкінці першого тайму, також провів 26 хвилин в сумі проти «Олімпіка» та «Іллічівця». В результаті після закінчення першого кола, не полетів разом з донецьким Металургом на турецькій збір, отримавши пропозицію, шукати варіант для оренди. Клуб пропонував йому можливість роботи в Грузії чи Казахстані, але він вирішив залишитися в Україні, продовживши грати в дублі Металурга[9].

Улітку 2015 року донецький «Металург» припинив своє існування і Дегтярьов на правах вільного агента перейшов до першолігового краматорського «Авангарда».

У липні 2016 року став гравцем «Полтави»[10]. У сезоні 2017-2018 став найкращим бомбардиром Першої ліги України, допомігши своїй команді здобути путівку до Прем'єр-ліги. Проте через фінансові проблеми "Полтава" була розформована.

В літку 2018 року не вдало пройшов перегляд у київському "Динамо".

26 липня 2018 року футбольний клуб Олімпік (Донецьк) презентував Максима Дегтярьова , як нового гравця команди .

У першому дебютному матчі забив гол у ворота Чорноморця . У другому матчі проти Ворскли віддав гольову передачу на Віталія Балашова .

10 липня 2018 забив два голи в ворота Львів (футбольний клуб) , але їх не зарахували через Офсайд. ( гра закінчилася нічиєю 1:1 )

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]