Деетимологізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Деетимологізація — втрата смислового зв'язку або споріднення між однокореневими словами і між коренями споріднених слів; затемнення первісного морфологічного складу слова.

Більшість слів мають приховану (затемнену, забуту, утрачену) внутрішню форму. Так, наприклад, в українській мові слово жінка пов’язане зі словами ген, генеза, генетив і мотивоване значенням «та, яка народжує»; слово вікно споріднене зі словом око; хист із хитрий, олівець із олово, долоня з долина.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005.

Посилання[ред. | ред. код]