Дейвід Ленгфорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дейвід Ленгфорд
David Langford
Dave Langford 2005.JPG
Ленгфорд на врученні «Г'юго» 2005 року (Worldcon-2005 у Глазго).
Ім'я при народженні Дейвід Роуленд Ленґфорд
Псевдо William Robert Loosley і Dave Langford
Народився 10 квітня 1953(1953-04-10) (65 років)
Ньюпорт, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Діяльність літературний критик, редактор, прозаїк
Alma mater Брейсноуз коледж
Мова творів англійська
Роки активності з 1975 року
Жанр наукова фантастика і фентезі
Нагороди
Премії Г'юго
Сайт: ansible.co.uk

Дейвід Ленгфорд у Вікісховищі?

Дейвід Роуленд Ленгфорд (англ. David Rowland Langford, нар. 10 квітня] 1953 року, Ньюпорт, Велика Британія) — валлійський критик, редактор та письменник наукової фантастики. Ленґфорд є редактором фензину «Ansible» та лауреатом більш ніж двох десятків премій «Г'юго» (за сам журнал та за критику).

Біографія[ред. | ред. код]

Дейвід Роуленд Ленгфорд народився 10 квітня 1953 року у Ньюпорті, Уельс (Велика Британія), молодший брат Дейвіда — Джон Ленгфорд — музикант[1].

Ленґфорд закінчив Брейсноуз коледж при Оксфордському університеті (англ. Brasenose College), де отримав ступінь з фізики (що примітно, саме у коледжі Дейвід вперше потрапив у фандом). Після коледжу Ленґфорд працював у Науково-дослідному інституті атомної зброї (AWRE, від англ. Atomic Weapons Research Establishment, після 1987 року — перейменовано у AWE) у Олдермастоні (англ. Aldermaston).

Першим опублікованим науково-фантастичним твором Ленґфорда стало оповідання «Хвиля спеки» 1975 року. Однак, як автор фантастики Ленґфорд відомий своїми пародіями. Так у 1979 році під псевдонімом Вільям Роберт Лузлі (англ. William Robert Loosley), від імені якого і ведеться оповідь, вийшла книга «Опис зустрічі з мешканцями іншого світу, 1871», рукопис вікторіанської епохи про контакт з НЛО, сприйнятий деякими уфологами як документальний (письменник Уїтлі Стрібер посилається на описувані події у своєму романі «Majestic»). У 1982 році Ленґфорд публікує свій перший серйозний НФ-роман «Space Eater». Згодом знову виходить гумористичний роман «The Leaky Establishment» (1984 рік) та Футурологічний сценарій у співавторстві з Брайаном Стейблфордом (англ. Brian Stableford[en]) — «Третє тисячоліття: Історія світу з 2000 по 3000» (англ. The Third Millennium: A History of the World AD 2000-3000), 1985 рік.

У 1987 році виходить «Earthdoom!» (у співавторстві з Джоном Грантом (англ. John Grant)), а через рік авторська збірка Ленґфорда фентезі та НФ-пародій «The Dragonhiker's Guide to Battlefield Covenant at Dune's Edge: Odyssey Two».

У 1996 році виходить збірка «The Silence of the Langford», з 30 гумористичних есе на тему НФ та фандому та 2 оповідань, та першу збірку питань та відповідей (книга-вікторина) по Пласкому світу Терри Пратчетта — «Завдання від Незримого Університету» (англ. The Unseen University Challenge: Terry Pratchett's Discworld Quizbook). Друга книга по Пратчетту, «Найбільш віща ланка» (англ. The Wyrdest Link: The Second Discworld Quizbook), виходить у 2002 році.

Надалі у Дейвіда Ленґфорда виходить ще ряд збірок (збірка оповідань «Different Kinds of Darkness» у 2004 році, збірки есе та оглядів «Up Through an Empty House of Stars 1984—2002» у 2003) та книг. Зокрема, у книзі «Кінець Гаррі Поттера?» (англ. The End of Harry Potter?), виданій у 2006 році, Ленґфорд намагається проаналізувати опубліковані романи Джоан Роулінг та розкрити таємниці останньої книги[2].

У даний час Дейв Ленґфорд зі своєю дружиною Хейзел (англ. Hazel) проживають у Редінгу.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Окрім збірок та романів[3][4], Ленґфордом написані кілька десятків науково-фантастичних оповідань та повістей[5]:

  • Оповідання Теплий фронт (англ. Heatwave), 1975 рік;
  • Оповідання Accretion, 1977 рік;
  • Оповідання Мисліть масштабно! (англ. Connections, альтернативний переклад: Ізмислителі), 1978 рік;
  • Оповідання Training, 1979 рік;
  • Оповідання Sex Pirates of the Blood Asteroid, 1979 рік;
  • Оповідання Cold Spell, 1980 рік;
  • Оповідання The Final Days, 1981 рік;
  • Коротка повість Sacrifice, 1981 рік;
  • Оповідання Transcends All Wit, 1981 рік;
  • Коротка повість Sacrifice, 1981 рік;
  • Оповідання Lukewarm, 1982 рік;
  • Оповідання Semolina, 1982 рік;
  • Оповідання 3.47 AM, 1983 рік;
  • Оповідання Duel of Words, 1983 рік;
  • Оповідання The Distressing Damsel, 1984 рік;
  • Оповідання In the Place of Power, 1984 рік;
  • Оповідання Lost Event Horizon, 1984 рік;
  • Оповідання The Mad Gods' Omelette, 1984 рік;
  • Оповідання The Thing in the Bedroom, 1984 рік;
  • Оповідання Cube Root, 1985 рік;
  • Оповідання Jellyfish, 1985 рік;
  • Оповідання Notes for a Newer Testament, 1985 рік;
  • Оповідання Outbreak, 1985 рік;
  • Оповідання In a Land of Sand and Ruin and Gold, 1987 рік;
  • Оповідання Blit, 1988 рік;
  • Коротке оповідання (фанфік) When in Doubt, Plagiarize, 1988 рік;
  • Оповідання The Facts in the Case of Micky Valdon, 1989 рік;
  • Оповідання The Motivation, 1989 рік;
  • Оповідання Ellipses, 1990 рік;
  • Коротке оповідання (фанфік) A Surprisingly Common Omission, 1990 рік;
  • Оповідання What Happened at Cambridge IV, 1990 рік;
  • Оповідання Контакт іншого роду (англ. Encounter of Another Kind), 1991 рік;
  • Коротка повість Leaks, 1991 рік;
  • Оповідання A Snapshot Album, 1991 рік;
  • Оповідання Waiting for the Iron Age, 1991 рік;
  • Оповідання The Arts of the Enemy, 1992 рік;
  • Оповідання Blossoms That Coil and Decay, 1992 рік;
  • Коротка повість If Looks Could Kill, 1992 рік;
  • Оповідання Різдвяні забави (англ. Christmas Games), 1993 рік;
  • Оповідання The Lions in the Desert, 1993 рік;
  • Оповідання Deepnet, 1994 рік;
  • Коротке оповідання (фанфік) Ansible Hyperlink, 1995 рік;
  • Оповідання Blood and Silence, 1995 рік;
  • Оповідання The Net of Babel, 1995 рік;
  • Оповідання The Spear of the Sun, 1996 рік;
  • Оповідання Справа Джека Підстригателя, або Остання зимова казка (англ. The Case of Jack the Clipper or A Fimbulwinter’s Tale), 1997рік;
  • Оповідання Not Ours to See, 1997 рік;
  • Оповідання The Repulsive Story of the Red Leech, 1997 рік;
  • Оповідання Serpent Eggs, 1997 рік;
  • Оповідання Різновид темряви (англ. Different Kinds of Darkness, альтернативні переклади: Інша темрява, Різні види темряви), 2000 рік;

Ansible[ред. | ред. код]

З літа 1979 року Ленґфорд починає вести та публікувати інформаційний бюлетень під назвою «Ansible», в якому розглядає актуальні для фендома питання та аналізує новинки НФ. «Ansible» понад 30 раз номінувався на «Г'юго», спочатку як фензин, а потім як журнал.

SFX[ред. | ред. код]

З 1995 року, з моменту заснування журналу «SFX», Дейв веде там свою колонку[6] й активно співпрацює з редакторами. Так, наприклад, Ленґфорд складав для «SFX» список двадцяти найкращих та десяти найгірших фантастичних книг усіх часів[7][8]. Так матеріал, який Ленґфорд публікував у журналі склав дві збірки: «Колонки SEX та інші помилки» (англ. The SEX Column and other misprints, з огляду на те, що на обкладинці «SFX» фото або картинка часто розміщувалася під буквою «F» у назві, слово «SFX» виглядало та могло читатися як «SEX») у 2005 році, куди увійшли роботи Дейва з 1995 по 2004 роки, та «Starcombing» у 2009 році.

Номінації та нагороди[ред. | ред. код]

Дейвід Ленґфорд щорічно, з 1979 по 2009 роки (усього 30 разів), номінувався на премію «Г'юго» у категорії найкращий фен-письменни та 21 раз ставав лауреатом (у 1985[9], 1987[10] та щороку з 1989[11] по 2007 роки[12]).

Фензин «Ansible» 11 разів (у 1984, 1985, 1987, з 1994 по 2000, та у 2002 роках) номінувався на «Г'юго» у категорії найкращий фензин та п'ять раз ставав лауреатом[10][13][14][15][16]. З 2003 року «Ansible» перейшов у категорію найкращий напівпрофесійний журнал, у якій номінувався щорічно до 2010 року, у 2005 році став лауреатом[17].

У 1995 та 1996 роках Дейвід Ленґфорд був у складі колегії жюри премії Артура Кларка (як представник Британської Асоціації Наукової Фантастики, BSFA)[18].

Інші премії та нагороди[19][20]:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]