Дейдей Євген Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Сергійович Дейдей
Загальна інформація
Народження 12 липня 1987(1987-07-12) (30 років)
Одеса, СРСР
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.gif МВС України
Рід військ Спецпідрозділи МВС з охорони громадського порядку в Україні
Формування Київ-1 емблема.png БПСМОП «Київ-1»
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2014 — 2015  Координатор БПСМОП «Київ-1»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Кординатор батальйону «Київ-1» Євген Дейдей

Євге́н Сергі́йович Дейде́й (нар. 12 липня 1987, Одеса [1])  — координатор батальйону патрульної служби міліції спеціального призначення «Київ-1» Головного управління МВС України в місті Києві. Народний депутат України (VIII скликання). Член МДО «Депутатський контроль».

Життєпис[ред.ред. код]

Євген та Інга Дейдеї на обкладинці газети «Культура і життя»

Народився 12 липня 1987 року в місті Рені Одеської області[джерело?].

В 2004-му році брав участь в акціях протесту під час «Помаранчевої революції». В інтерв'ю, від 2015-го року, заявив про те, що має дві вищих освіти: закінчив політех по спеціальності «менеджер організації» й Інститут прокуратури та слідства Одеської юридичної академії[2]

23 березня 2012 року Cуворовський районний суд міста Одеси засудив Євгена Дейдея та Олексія Ляховольского до п'яти років позбавлення волі за розбійний напад (з відтермінуванням на три роки)[3][4][5]

10 вересня 2014 на з'їзді партії «Народний фронт» разом із іншими командирами добровольчих батальйонів був включений до Військової ради — спеціального органу, який розроблятиме пропозиції по обороноздатності України.

В 2014 — обраний до Верховної Ради України (VIII скликання) по списку партії «Народний фронт». У березні 2015 став членом Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатський контроль».[6]

24 лютого 2015 р. Євген Дейдей зник з двома бійцями батальйону «Київ-1». За кілька годин в районі Мар'їнки був знайдений розстріляний автомобіль, на якому пересувалися бійці[7]. Як з'ясувалося пізніше, після обстрілу автівки із РПГ-7, Дейдей з побратимами відстрілюючись відійшов, до ранку переховувався, а вже потім — дістався до курахівського райвідділу[8].

Активний учасник бійки у Верховній Раді 11 грудня 2015 року, під час якої одні нардепи з «Народного фронту» били Олега Барну, він та Максим Бурбак — тримали. Пізніше Бурбак заспокоював Дейдея.[9][10]

Відзнаки та нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За мужність» III ст. (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[11]
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу[12]
  • Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (11 березня 2015; пістолет «Glock 17», № VEN 343, калібр 9x19 мм)[13]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Україна кримінальна
  2. 27-летний нардеп Евгений Дейдей: Мне позвонили и сказали: ты 32-й в списке. Думаю: прикольно!
  3. Вирок
  4. «Бойовий шлях» Євгена Дейдея
  5. З гопників — у законодавці
  6. Сотник Євромайдану, нардеп Євген Дейдей став членом МДО «Депутатський контроль». 2015-03-17. 
  7. В зоне АТО исчез нардеп Евгений Дейдей
  8. Екс-командир батальйону «Київ-1» розповів, як на нього напали
  9. Бійка року у Раді — у всіх деталях
  10. Повне відео нападу Барни на Яценюка і бійки у Раді | Українська правда
  11. Указ Президента України від 2 серпня 2014 року № 631/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  12. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
  13. Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів // Роман Романюк, Марія Жартовська. Українська правда, 13 січня 2017 р.

Посилання[ред.ред. код]