Деймон Найт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деймон Найт
Деймон Найт.jpg
При народженні Деймон Френсис Найт (Damon Francis Knight)
Народження 19 вересня 1922(1922-09-19)
  Бейкер, Орегон
Смерть 15 квітня 2002(2002-04-15) (79 років)
  Юджин, Орегон
Громадянство Flag of the United States.svg США
Мова творів англійська мова[1]
Рід діяльності письменник-фантаст критик
Напрямок наукова фантастика
Жанр наукова фантастика
Magnum opus: Орбіта[d] і Hell's Pavement[d]
Нагороди та премії
Премія Г'юго
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Деймон Найт (англ. Damon Knight) — американський письменник-фантаст, редактор і критик НФ.

Біографія[ред.ред. код]

Перші кроки[ред.ред. код]

Деймон Френсіс Найт народився 19 вересня 1922 року в Бейкері, штат Орегон. Після школи Найт відвідував Центр мистецтв WPA у Сейлемі (штат Орегон), але не закінчив його, переключившись на літературну діяльність. Будучи тінейджером, у 1941 році Деймон автостопом перебрався з Орегону в Нью-Йорк і став членом групи «Футуріанців[en]», куди входили Фредерик Пол, Айзек Азімов, Сиріл Корнблат та інші письменники і фани[2] (про що пізніше писав у мемуарах «Футуріанці: історія науково-фантастичної „сім'ї“ 30-х років, з якої виросли сьогоднішні найкращі письменники-фантасти й редактори», англ. The Futurians: The Story of the S. F. Family of the 30's, 1977 рік).

Кар'єра[ред.ред. код]

Після своєї першої публікації, в 1943 році Найт починає професійно працювати в журналах компанії Popular Publishing, а в 1950 році він стає редактором журналу «Worlds Beyond».

У 1965 році Деймон Найт заснував Асоціацію американських письменників-фантастів і став першим її президентом.[3][4]. Зараз Асоціація SFWA ( Наукова фантастика і фентезі письменників Америки) об'єднує понад 1200 найвідоміших і обдарованих письменників, художників, редакторів з усього світу. У 1965 році Деймон Найт разом Ллойдом Бігглом -молодшим заснував премію «Неб'юла».

З 1966 по 1980 рік Найт був упорядником 21-го випуску знаменитої серії антології «Orbit», в якій вперше голосно пролунали імена Джина Вулфа, Р. А. Лафферті, Кейта Вільгельма, Гарднера Дозуа та інших письменників. Серія антологій, вважалася «еталонною» і познайомила читачів з вершинами англомовної фантастики (в тому числі наукової). У 1995 році за заслуги перед жанром Найту було присуджено звання Гросмейстера фантастики.

Особисте життя[ред.ред. код]

Деймон Найт був одружений тричі: з Гертрудою Верндл (Gertrud Werndl), потім з Елен дель Рей (Helen del Rey), колишньою дружиною Лестера дель Рея, і з Кейт Вільгельм. З Кейт Деймон одружився в 1963 році й був з нею до самої своєї смерті.

Найт помер 15 квітня 2002 року в Юджіні, залишивши після себе творчу спадщину з більш ніж 100 оповідань і півтора десятків романів[5].

Творчість[ред.ред. код]

Літературна творчість[ред.ред. код]

Перша публікація Деймона — оповідання «Tiger Ride», було написане спільно з Джеймсом Блішом в 1941 році.

У першій половині 50-х років з-під пера Найта виходить низка оповідань, присвячених проблемам розвитку людства, контактів з позаземними цивілізаціями, включаючи «Турбота про людину» (To Serve Man, 1950 рік)[6], який отримав премію Ретро-Г'юго в 1951 році. У 1951 році вийшли оповідання: «А не живи минулим» (don't Live in the Past) «Юнга» (Cabin Boy); в 1952 році: «Аналоги» (The Analogues), «Квиток куди завгодно» (Ticket to Anywhere), «Прибережний бродяга» (Beachcomber). У 1953 році з'являється оповідання «Вавилон II» (Babel II), про лінгвістичні можливості при інопланетному контакті. В цьому ж ходу було написано оповідання «Четверо в одному» (Four in One) про інопланетний організм-симбіот. У 1955 було написане оповідання «Країна милостивих» (The Country of the Kind), в якому суспільство карає злочинців «психологічною» самотністю.

If 195501

Перший науково-фантастичний роман Найта — «Пекельний тротуар[en]» (Hell's Pavement) — виходить у 1955 році. Роман виріс з оповідання «Люди-аналоги». Разом з ранніми «Аналогами», «Квитком куди завгодно» і «Країною милостивих» роман увійшов у цикл «Аналогова обробка» (Analogs), антиутопії, в якій всі жителі знаходяться під контролем своїх фантомів-«двійників», імплантованих в свідомість можновладцями. Не менше зацікавлення викликав у читачів та критиків цикл зв'язаних фантастико-гумористичних оповідань «Світ та Торінн» (The World and Thorinn) .

Продовжуючи тему «Аналогової обробки», Найт пише в 1959 році роман «Творець людей[en]» (The People Maker) , в якому «дублікатор матерії» створює копії людей, і роман «Перемикання мозку[en]» (Mind Switch) , що вийшов у 1965 році, про ситуацію пересадки людського мозку в тіло інопланетянина.

Інші ранні романи Найта «Володарі еволюції[en]» (Masters of Evolution) , «Земний квартал[en]» (The Earth Quarter, or The Sun Saboteurs) , «По той бік від бар'єру[en]» (Beyond the Barrier) , «Рітіанський терор[en]» (The Rithian Terror)  — були достойними зразками фантастики свого часу та не мали подібного успіху

Серед найвідоміших робіт Найта малої форми слід виокремити оповідання «Назад, о час!» (Backward, O Time) і «Навмання» (Where The Beach Time Began) 1956 року; «Покарання для Джорджі» (An Eye for a What?) і «Людина в глечику» (Man in the Jar) 1957 року; «Палиця для ідіота» (Idiot Stick), «Творіння прекрасного» (Thing of Beauty), «Будь моїм гостем» (Be My Guest), «Ворог» (The Enemy), «Рипмав» (Eripmav), «Ніч обману» (The Night of Lies) 1958 року; «Ляльковод» (The Handler) і «Часу вистачить на все» (Enough Time) 1960 року; «Аутодафе» (Auto-da-Fe) 1961 року. У 1963 році виходить оповідання «Великий бум» (The Big Pat Boom), де підприємництво і споживацтво представлені в саркастичному ракурсі). Потім з'являються «Красуня на замовлення» (Maid to Measure, 1964) та «Тяга до непорочності» (To the Pure, 1966). У 1967 роки виходить досить філософське оповідання «Чи прославить прах тебе?» (Shall the Dust Praise Thee?), про моральний аспект відповідальності Бога за загибель людства в ядерній війні. Відразу за ним, в 1968 році, було написано оповідання «Маски» (Masks) - розповідь про психологічні проблеми кіборга.

Серед пізніх романів є не менш оригінальні книги — «Людина на дереві» (The Man in the Tree, 1984), підводна дилогія «МП[en]» (CV)  та «Спостерігачі[en]» (The Observers) , «Що роблять птахи?» (Why Do Birds, 1992), а також «Шалтай-болтай: овал» (Humpty Dumpty: An Oval, 1996).

Крім прози, Найт випустив дві збірки віршів: «Ghouls Feeding» (1944) і «TAB A» (1993 ).

Деймон Найт як критик[ред.ред. код]

Крім письменницької діяльності, Найт звертається до літературної критики. Він був першим рецензентом, який спробував підняти високо планку наукової фантастики, поставив науково-фантастичну прозу на один рівень з панівною над нею художньою літературою, випустив масу есе, оглядів, статей.

У 1956 році Найт разом з Джеймсом Блішем та Джудіт Меррілл (Judith Merril) заснував Конференцію Авторів НФ (National Fantasy Fan Federation), і понад 20 років проводив зі сподвижниками знамениті письменницькі семінари, спочатку Мілфордські (Milford writer's Workshop), потім щорічні Клеріонівські (Clarion Workshop) семінари.

У тому ж році удостоєний премії «Г'юго» за збірку критичних статей «In Search of Wonder», яка заклала методологічні та художні принципи жанрової критики.

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1951 рік — Премія «Ретро-Г'юго» в номінації «оповідання» (Short Story) за «Турбота про людину» (To Serve Man, 1950 рік). Премія була ретроспективна, вручалася в 2001 році.
  • 1956 рік — Премія «Г'юго» в номінації Рецензент (Book Reviewer) за збірку критичних статей «In Search of Wonder».
  • 1975 рік — Премія «Пілігрим» (англ. Pilgrim Award) від SFRA (Асоціації Дослідження Наукової фантастики).
  • 1995 рік  Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта. (Grand Master)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11909882d
  2. Владимир Гаков «Фредерик Пол, „Торговец космосом“», 1995 рік.
  3. Деймон Найт був першим президентом SFWA, з 1966 до 1967 рік
  4. Офіційний сайт SFWA. (англ.)
  5. Damon Knight (1922—2002) в новинах SFWA від 17 квітня 2002 року.
  6. На початку 1960-х оповідання взяли за основу одної з серій «Присмеркової зони» (en:The Twilight Zone (1959 TV series).)