Декларація про державний суверенітет Башкортостану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Декларація про державний суверенітет Башкортостану (башк. Башҡортостандың дәүләт суверенитеты тураһында декларация) — документ, що проголосив основні принципи суспільно-політичного і державного устрою Башкирської РСР — Республіки Башкортостан. Декларація прийнята 11 жовтня 1990 року на III сесії Верховної Ради Башкирської АРСР.

Історія прийняття декларації[ред. | ред. код]

12 червня 1990 з'їзд народних депутатів РРФСР прийняв Декларацію про державний суверенітет Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Дана Декларація, а також Закони СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами Федерації», «Про основи економічних відносин Союзу РСР, союзних і автономних республік» стали юридичною основою для розробки і прийняття Декларації про державний суверенітет Башкирської Радянської Соціалістичної Республіки.

З початком роботи комісії Верховної Ради БАРСР, яка зайнялася підготовкою проекту Декларації, в республіці розгорнулася дискусія про місце Башкортостану в Союзі РСР і Російській Федерації. В ході розробки тексту Декларації визначилися два центри — у Верховній Раді Башкирської АРСР і Раді Міністрів Башкирської АРСР. В кінці липня 1990 року були розроблені два проекти Декларації, які 2 серпня 1990 року були надіслані народним депутатам СРСР, РРФСР і БАРСР для вивчення та подання своїх пропозицій.

10 серпня 1990 року кілька проектів Декларації були опубліковані на сторінках республіканських газет для всенародного обговорення, серед яких був також проект, підготовлений вченими-юристами Л. Ш. Гумеровою, З. І. Єнікеєвим, А. Н. Тімоніним і Ф. З. Юсуповим.

12 серпня 1990 року в Уфі відбувся мітинг, на якому виступив Голова Верховної Ради РРФСР Б. М. Єльцин, який заявив таке:

«
...ми не допустимо помилок союзного керівництва, яке три роки тому при пропозиції союзних республік надати їм самостійність відмовило їм і цим створило національну напруженість. Ми говоримо народу Башкирії, Верховній Раді: візьміть ту частину влади, яку самі зможете проковтнути. І ми погодимось з цією волею, Верховна Рада Росії в жодному разі не буде перешкоджати. Якщо ви вирішите: надра, багатство, земля - це власність Башкирії, значить так воно і буде

[1]

«

У серпні 1990 року в Стерлітамаку відбувся мітинг, на якому виступив Б. М. Єльцин[2]:

«
Ми говоримо народам Башкирії, ми говоримо Верховній Раді, Уряду Башкирії: візьміть ту частину влади, яку самі зможете проковтнути... Якщо Ви вирішите: і надра, і багатства, земля Башкирії - це власність народів Башкирії, значить, так воно і буде... Нафта і газ Башкирії належить їй, і тільки вона вправі розпоряджатись своїми багатствами. Вистачить, досить Вас грабували! ...Якщо Башкирія заявить про свій суверенітет, ми будемо поважати цей суверенітет.
«

11 жовтня 1990 року на III сесії Верховної Ради Башкирської АРСР відбулося прийняття Декларації про державний суверенітет республіки.

Опис[ред. | ред. код]

Декларація про державний суверенітет складається з преамбули і 10 пунктів.

Верховна Рада республіки, проголошуючи державний суверенітет Башкирії на всій її території в межах існуючих кордонів, перетворила Башкирську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в Башкирську Радянську Соціалістичну Республіку (Башкирська РСР) — Башкортостан.

Ця Декларація оголошує землю, надра, природні багатства і ресурси, економічний і науково-технічний потенціал власністю багатонаціонального народу Башкортостану; визначає договірний характер відносин республіки з Російською Федерацією; встановлює, що Республіка Башкортостан сприяє задоволенню національно-культурних потреб осіб башкирської національності, що проживають за межами республіки; проголошує принципи будівництва правової держави[3].

Значення[ред. | ред. код]

На основі Декларації про державний суверенітет, 24 грудня 1993 року прийнята Конституція Республіки Башкортостан. Основні положення Декларації закріплені законами Республіки Башкортостан.

Декларація вперше після 1919 року підкреслила договірний характер відносин з Російською Федерацією, поклала початок будівництва правової держави, формуванню громадянського суспільства.

Меморіальна дошка в міському парку Уфи

Також на основі Декларації про державний суверенітет республіки 31 березня 1992 року підписаний Федеральний договір з додатком до нього від Республіки Башкортостан. Потім, 3 серпня 1994 року, відбулося підписання Договору Башкортостану з Російською Федерацією про розмежування предметів ведення і повноважень.

Державне свято[ред. | ред. код]

11 жовтня в Башкортостані відзначається державне свято — День Республіки — День прийняття Декларації про державний суверенітет республіки. Свято введене в дію постановою Верховної Ради Республіки Башкортостан від 27 лютого 1992 року. Нарівні з іншими республіканськими святами, як Ураза-байрам, Курбан-байрам і Днем прийняття Конституції Башкортостану, День Республіки є неробочим святковим днем.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Газета «Вечерняя Уфа» від 14 серпня 1990 року
  2. История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2012. — Т. VII. — С. 35. — 424 с. — ISBN 978-5-4466-0040-3.
  3. Декларация ВС БССР от 11 октября 1990 года[недоступне посилання з квітня 2019]

Література[ред. | ред. код]

  • Азнагулов В. Г., Хамитова З. Г. Парламентаризм в Башкортостане: история и современность. — Уфа: ГРИ «Башкортостан», 2005. — 304 с. — ISBN 5-8258-0203-7. (рос.)
  • Валеев Д. Ж. Национальный суверенитет и национальное возрождение. — Уфа, 1994. (рос.)
  • Еникеев З. И., Еникеев А. З. История государства и права Башкортостана. — Уфа: Китап, 2007. — 432 с. — ISBN 978-5-295-04258-4. (рос.)
  • Еникеев З. И. Правой статус Башкортостана в составе России. — Уфа: Гилем, 2002. (рос.)
  • Гатауллина З. Ф., Искужин Т. С., Ишкулов Ф. А. История государства и права Башкортостана (в нормативных актах, документах и материалах официального делопроизводства). — Уфа: Китап, 1996. (рос.)
  • Проблемы конституционного развития суверенной республики. Сб.статей. — Уфа, 1992. (рос.)
  • Самигуллин В. К. Конституционное развитие Башкирии. — Уфа, 1991. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]