Деко Олександр Аврамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Деко
Олександр Деко.jpg
Народився 23 грудня 1926(1926-12-23)
м. Яготин
Помер 3 листопада 2016(2016-11-03) (89 років)
Ізраїль
Громадянство Україна УкраїнаІзраїль Ізраїль
Проживання Ізраїль Ізраїль Бат-Ям
Діяльність Прозаїк, перекладач, літературознавець
Alma mater Чернігівський учительський інститут
Посада Головний редактор журналу «Соборність»

Олександр Аврамович Де́ко (23 грудня 1926, Яготин Полтавської губернії, зараз Київської області — 3 листопада 2016, Ізраїль) — український прозаїк, перекладач, літературознавець, публіцист, журналіст, видавець, громадський діяч. Голова Спілки українських письменників у Ізраїлі, видавець і головний редактор журналу «Соборність» (Ізраїль) українською мовою. Жив у Чернігові та Києві. З 2004 жив і працював у Ізраїлі.

Родина[ред.ред. код]

Народився в Яготині, однак у перші тижні народження Олександра, батьки переїхали до Чернігова й вдруге зареєстрували новонародженого[1].

Освіта[ред.ред. код]

Закінчив:

Творчість[ред.ред. код]

Автор трьох десятків книжок, серед яких:

  • «Майстри чарівних звуків»;
  • «Журливий заспів»;
  • «Леонід Глібов»;
  • «Поліська прелюдія»;
  • «Сніг на червоних маках» Вінок новел. Передмова Чингіза Гусейнова. Видавництво «Соборність», Держава Ізраїль, 2008, 124 сторінки, ISBN 978-965-91137-1-2. Книжка також вийшла в перекладах гебрейською, російською, словацькою;
  • «Солов'ї співають на світанні», роман про поета-романтика першої половини XIX століття Віктора Забілу;
  • «Не розбудити звіра»;
  • «Кедойшім. Повість-хроніка Шепетівського гетто»;
  • «Вибране» (у чотирьох томах, Київ, 1977—2001). Окремими томами представлена проза, переклади, літературознавство та публіцистика;
  • «Шевченківський календар», том 1 (січень, лютий, березень).

Автор і упорядник чотиритомного видання «Юні герої»:

  • «Діти фортеці»;
  • «Поворотний круг»;
  • «Провідник у безодню»;
  • «Автограф на рейхстазі».

Автор, упорядник і редактор тритомного видання:

Автор багатьох перекладів з білоруської та німецької мов.

Багато років життя присвятив художньому осмисленню творчої спадщини та наукових матеріалів з життя Тараса Шевченка, Віктора Забіли, Леоніда Глібова, Марка Вовчка.

Публікувався в українській періодиці, зокрема в «Голосі України»,[2] «Українській літературній газеті»[3].

Підготував ґрунтовну вступну статтю «Дмитро Павличко — класик світової літератури» до книги поезій Дмитра Павличка «Єврейські мелодії», що вийшла в 2011 у прекладі з української на іврит Антона Паперного в Ізраїлі у видавництві «Соборність».

Автор передмови «Поезія тішить» до книги поезій Тетяни Череп-Пероганич «Ліки для душі» (2013).[4]

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Член Національної спілки письменників України.

Голова Спілки українських письменників Держави Ізраїль.

Член міжнародного ПЕН-клубу.

Засновник Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця та Літературної премії імені Леоніда Глібова[5].

Різне[ред.ред. код]

Учасник Другої світової війни. В 1970-ті компартійною диктатурою був заборонений друкуватися.

Відзнаки[ред.ред. код]

Нагороджений:

  • орденом України «За заслуги» III ступеня;
  • Почесною відзнакою НСПУ;
  • Георгіївською медаллю «Честь. Слава. Труд» III ступеня Академічного рейтингу популярності «Золота фортуна».
  • медаллю «Івана Мазепи» Міжнародної літературно-мистецької академії України (2017, посмертно).[6]

Лауреат премій:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Олександр Деко, особистий веб-сайт
  2. Олександр Деко. "Український (Леонардо) Тарас да Моринці. (Сторінки із «Шевченківського календаря» скорочено) / «Голос України», № 66 (5566) за 5 квітня 2013, сторінки 10–11, Посилання
  3. Олександр Деко: Про ізраїльських шовіністів та їхніх друзів в Україні. Українська літературна газета, 16 вересня 2011 року
  4. Ліки для душі: поезії / Тетяна Череп-Пероганич; передмова Олександра Деко; художник Василь Лопата. — Київ: Дія, 2013. ISBN 978-966-7665-92-0
  5. Літературна премія імені Леоніда Глібова
  6. Сергій Дзюба (5 січня 2017). Нагородили родину Коцюбинських. Жінка-УКРАЇНКА. 
  7. Ігор Павлюк (31 грудня 2015). Лауреати міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2016 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 31 грудня 2015. 

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]