Декурія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Декурія (лат. decuria, від decem — «десять») — термін з історії Стародавнього Риму. Залежно від контексту має різні значення.

В управлінні[ред. | ред. код]

Декурія — група з 10 осіб, на які ділилися курії патриціїв, вершників, сенаторів. Утім, число членів декурії не завжди дорівнювало десяті. Декуріями також звали суддівські корпорації, за часів імператора Августа їх було 4, з числом членів близько 4000. Голова декурії звався декуріоном.

У римській армії[ред. | ред. код]

Декурія — найменший підрозділ у кінноті, який складався з 10 осіб. Три декурії складали турму. Командир військової декурії також звався декуріоном, у турмі їх було три, причому старший з них вважався і командиром турми.

Джерела[ред. | ред. код]