Дельта Юкону—Кускоквіму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта рельєфу дельти

Дельта Юкону—Кускоквіму (англ. Yukon–Kuskokwim Delta) — велика річкова дельта на західному узбережжі американського штату Аляска, між впадінням річок Юкон на півночі (затока Нортон) та Кускоквім на півдні (затока Кускоквім) до вод Берингова моря. Загальна площа дельти становить приблизно 129,5 тис. км², це одна з найбільших річкових дельт у світі[1][2]. Наприклад, площа дельти Міссісіпі 32,4-122,0 тис. км²[3], а вся площа американського штату Луїзіана, де знаходиться дельта Міссісіпі, трохи більша за площу дельти Юкону — 135,7 тис. км²[4]. Живлення річок переважно снігове (Sx), переважає (менше 50%) літній (ey) сезонний розподіл стоку[5].

Клімат[ред. | ред. код]

Дельта Юкону-Кускоквіму лежить у субполярному кліматичному поясі[6]. Влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря, прохолодне сире літо з туманами на узбережжях, вітряна волога зима. Зона утворення багаторічної мерзлоти, на водоймах крига (на річках влітку може зберігатись у вигляді полію)[7].

Рослинність і ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинний покрив дельти представлений заболоченою тундрою[8].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Розлога територія дельти Юкону багате та продуктивне середовище, що здатне підтримувати одну з найбільших популяцій водних птахів у світі. На водоймах дельти щорічно гніздиться більше 1 млн качок (Anas) та 0,5 млн гусок (Anser). Відстежуються великі сезонні концентрації шилохвостів (Anas acuta), гагар (Gavia), пірникозів (Podicipedidae), лебедів (Cygnus) і журавлів (Grus). З ссавців тут мешкають ондатра (Ondatra zibethicus), калан (Enhydra lutris), ведмідь барибал (Ursus americanus), бурий (Ursus arctos) і білий (Ursus maritimus), вівцебик (Ovibos moschatus), лось (Alces), койот (Canis latrans), канадський підвид рисі (Lynx), бобер (Castor), два види лисиці (Vulpes) та вовк (Canis lupus). Через територію дельти двічі на рік мігрує 150 тис. стадо карибу (Porcupine caribou).

У навколишніх водах Берингового моря водяться моржі (Odobenus rosmarus), тюлені (Phoca) і морські свині (Phocoena phocoena), білуха (Delphinapterus leucas), сірий кит (Eschrichtius robustus) та смугач (Balaenoptera).

Охорона природи[ред. | ред. код]

Територія національного заповідника

Територія дельти і острова Нунівак охороняється як частина Національного заповідника дельти Юкону[8]. Заповідник було створено 2 грудня 1980 року на площі 77,5 тис. км² Актом про збереження земель Аляски (англ. Alaska National Interest Lands Conservation Act; ANILCA) президента Джиммі Картера[8]. Це другий за розмірами національний резерват в Сполучених Штатах Америки після Національного арктичного заповідника на півночі Аляски (78,1 тис. км²)[8].

Населення і господарство[ред. | ред. код]

На території дельти мешкає має близько 25 тис. жителів. 85 % населення за походженням є місцевими: ескімоси-юпік та індіанці племені атапаски. Більшість населення сконцентроване в місті Бетел (6,22 тис. жителів, станом на 2011 рік). Навколо Бетела 49 невеличких поселень, в яких проживає понад 1 тис. осіб. Більшість мешканців живуть традиційним життям і ведуть натуральне господарство, займаються полюванням, рибальством і збиральництвом. Більше 30 % населення мають річний дохід нижчий від федерального рівня бідності[9].

У районі практично відсутні дороги. Для зв'язку використовуються літаки та річкові судна в літній сезон, взимку — снігоходи.

У Бетелі створена і діє виправна колонія району Юкон-Кускоквім виправного департаменту штату Аляска[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources (1993). Wetlands in danger. Mitchell Beazley (in association with IUCN — The World Conservation Union). с. 62. ISBN 978-1-85732-166-1. 
  2. U.S. Fish and Wildlife Service. Region 7 (1987). Yukon Delta National Wildlife Refuge: comprehensive conservation plan, environmental impact statement, wilderness review, and wild river plan : draft. U.S. Department of the Interior, Fish and Wildlife Service. с. xi. 
  3. Lyman K. Thorsteinson; Paul R. Becker; David A. Hale (1989). The Yukon Delta: a synthesis of information. National Oceanic and Atmospheric Administration. 
  4. United States Summary: 2010, Population and Housing Unit Counts, 2010 Census of Population and Housing (PDF). United States Census Bureau. September 2012. с. V–2, 1 & 41 (Tables 1 & 18). Процитовано February 7, 2014. 
  5. ФГАМ, 1964, с. 58-59
  6. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  7. ФГАМ, 1964, с. 20
  8. а б в г Yukon Delta. National Wildlife Refuge, 2018
  9. Mallory Simon. In rural Alaska villages, families struggle to survive : [арх. 1 лютого 2018 року] : [англ.] / Mallory Simon // CNN.com. — . — Дата звернення: 1 лютого 2018 року.
  10. Yukon Kuskokwim Correctional Center Home : [арх. 1 лютого 2018 року] : [англ.] // Alaska Department of Corrections. — Дата звернення: 1 лютого 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]