Дельфійський візничий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дельфійський візничий, 478 чи 474 рік до н. е., Дельфійський археологічний музей
Голова Дельфійського візничого з інкрустованими очима
Фрагменти і креслення скульптурної групи

Дельфійський візничий (дав.-гр. Ηνίοχος — «Керуючий колісницею») — знаменитий оригінал давньогрецької скульптури. Одна з небагатьох статуй, які збереглися до теперішнього часу, відмінний приклад античного бронзового виробу. Була виявлена в Дельфійському святилищі Аполлона у 1896 році при розкопках французькими археологами. Сьогодні зберігається в Дельфійському археологічному музеї.

Історія створення[ред.ред. код]

Статуя була встановлена у 478 чи 474 році до н. е.[1] у Дельфах на ознаменування перемоги команди у перегонах колісниць на Піфійських іграх, які відбувалися дин раз на чотири роки. Напис на вапняковій базі скульптури свідчить, що її звели за наказом Полізалоса (Polyzalus)[1], тирана Джели, грецької колонії на Сицилії, як дар Аполлону, що дозволив йому перемогти в перегонах. Посвячення говорить: «[Νικάσας ἵπποισι Π]ολύζαλός μ’ἀνέθηκ[εν] … ὑιος Δεινομένεος, τ]όν ἄεξ’, εὐόνυμ’ πολλ[ον]», що перекладається як «Полізалос присвятив мене … будь до нього прихильний, благородний Аполлон».

Сицилійські міста-колонії за своїм багатством рівнялися з полісами метрополії, а їхні правителі спокійно могли собі дозволити найрозкішніші підношення богам, а також найкращих коней і візничих. Проте, сумнівно, щоб ця статуя прибула з Сицилії. Ім'я скульптора, який її створив, не збереглося, але стилістичний аналіз підказує, що вона була відлита в Афінах. Крім того, спостерігається очевидна схожість з деталями Аполлона Пірейського, іншої античної статуї чиє аттичне походження достовірно відомо.

Опис[ред.ред. код]

Скульптура зображує візничого колісниці у людський зріст (висота 1,8 м)[2]. Зображений — дуже молода людина, юнак. Подібно сучасним жокеям, у візничі колісниць обиралися чоловіки з легкою вагою, але водночас вони мали бути високими, тому на цю роботу часто брали підлітків. Він одягнений у так званий ксістіс (xystis), різновид хітону у який були вбрані візничі під час змагань. Вбрання доходить майже до щиколоток і підперезане простим поясом. Два ременя, перехрещені на спині (див. іл. [1]), запобігали від роздування ксістіса від вітру під час гонок.

Стилістично Дельфійський візничий належить до періоду ранньої класики: він більш натуралістичний, ніж куроси архаїки, але поза все ж ще залишається застиглою, в порівнянні з класичними статуями пізнішого часу. Інша спадок архаїки полягає в тому, що голова трохи відхилена в одну сторону. Рисам обличчя надана певна асиметрія задля більшого реалізму.

Натуралістичне трактування його ступень в античні часи викликало захоплення.

Скульптурна група[ред.ред. код]

Спочатку Дельфійський візничий був частиною великої скульптурної групи, встановленої в Дельфах, яка включала колісницю, квадригу коней (або шістку коней) і двох грумів. Кілька фрагментів коней, колісниці і рука хлопчика-слуги були виявлені поряд із статуєю. У первісному стані, ймовірно, це була одна з найбільш вражаючих статуй свого часу.

Група, швидше за все, стояла на плоских дахах-терасах, що спускаються від святилища.

Техніка[ред.ред. код]

Ця скульптура — одна з небагатьох грецьких бронз, в яких збереглися інкрустація очей оніксом і деталізація вій і губ за допомогою міді. Головна пов'язка виконана з срібла, і могла бути прикрашена дорогоцінними каменями, які були вийняті.

Збереженість[ред.ред. код]

Дельфійський візничий чудово зберігся, не рахуючи втраченої лівої руки. Грецькі бронзові скульптури відливалися по частинах і потім з'єднувалися. У момент знахідки ця статуя була розділена на три частини: голова з верхньою частиною тулуба, нижня частина тулуба і права рука. Швидше за все, інша кінцівка відокремилася і була загублена перш, ніж статуя була захована в землю — це було зроблено, ймовірно, щоб захистити скульптуру від мародерів невдовзі після того, як Дельфійське святилище було закрите в IV столітті нашої ери. Також імовірно, що скульптурна група була захована в землю цілком, але коні могли пропасти під час землетрусу в 373 році н. е.

Дельфійська сукня[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Honour, H. and J. Fleming, (2009) A World History of Art. 7th edn. London: Laurence King Publishing, pp. 132–135. ISBN 9781856695848
  2. Janson, H.W. (1995) History of Art. 5th edn. Revised and expanded by Anthony F. Janson. London: Thames & Hudson, p. 142. ISBN 0500237018

Див. також[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]