Дельфін білобокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дельфін звичайний)
Перейти до: навігація, пошук
Дельфін білобокий
Delphinus delphis with calf.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Китоподібні (Cetacea)
Інфраряд: Зубаті кіти (Odontoceti)
Родина: Дельфінові (Delphinidae)
Рід: Дельфін (Delphinus)
Вид: Дельфін білобокий
Біноміальна назва
Delphinus delphis
Linnaeus, 1758
Поширення дельфіна білобокого
Поширення дельфіна білобокого
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Delphinus delphis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Delphinus delphis
EOL logo.svg EOL: 314278
ITIS logo.svg ITIS: 180438
IUCN logo.svg МСОП: 6336
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9728
Fossilworks: 64534

Дельфі́н білобо́кий, або звича́йний, або білобо́чка (Delphinus delphis) — вид плацентарних ссавців, один з двох видів роду дельфін.

Поширений в усіх морях світу, водиться в Чорному та Азовському морях.

Розміри від 160 до 260 см, у Чорному морі не перевищує 210 см. Зуби гострі, 160—220 штук, товщиною 2 — 3 мм. Спина темна, черево та боки сірі або білі.

Живиться пелагічною зграйною рибою, іноді молюсками, рідко ракоподібними. У Чорному морі улюблена їжа — шпрот та хамса. Статевої зрілості досягає на 4 році.

Розмноження переважно влітку, вагітність 10 — 11 місяців. Новонароджений дельфін має розміри 80 — 90 см, живиться молоком матері протягом 4 — 5 місяців. Тривалість життя — до 30 років.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Дельфін-білобочка зустрічається в різних частинах світового океану, перш за все в тропічних і помірних широтах. Його ареали утворюють окремі, часто не пов'язані один з одним регіони. Одним з великих ареалів є Середземне море з Чорним морем і північним сходом Атлантичного океану. Дельфін-білобочка є найпоширенішим представником своєї родини навколо європейського континенту. Ще одна велика популяція мешкає на сході Тихого океану. Крім цього, вони зустрічаються біля східного узбережжя Північної та Південної Америки, біля берегів Південної Африки, навколо Мадагаскару, на Сейшельських островах, біля узбережжя Оману, навколо Тасманії і Нової Зеландії, в морях між Японією, Кореєю та Тайванем.

Будучи мешканцями відкритого моря, дельфіни-білобочки лише зрідка зустрічаються в безпосередній близькості від берега. Найбільш комфортно ці тварини відчувають себе при температурі води від 10 до 25 ° C

Поведінка[ред.ред. код]

Як і всі дельфіни, дельфін-білобочка живиться рибою, іноді також головоногими молюсками. Він є одним з найбільш швидко плаваючих видів дельфінів, який нерідко супроводжує кораблі. Подібно до інших видів, він утворює складні соціальні союзи, здатні охоплювати більше тисячі особин. Влітку ці величезні групи розділяються, і дельфіни продовжують плавання в менших складах. Члени однієї групи піклуються одне про одного. Спостерігалося, як дельфіни підтримували поранених родичів і виносили їх на поверхню для того, щоб ті могли набрати повітря.

Народження молодого дельфіна може тривати до двох годин. Першим на світ з'являється хвіст, щоб дитинча не задихнувся при народженні. Після народження мати виносить дитинчати до поверхні, щоб той зміг вперше набрати повітря. Під час пологів матір охороняють інші члени групи від можливих нападів акул. Двійнята народжуються вкрай рідко і як правило не виживають, тому що не вистачає материнського молока. Дитинчата залишаються близько трьох років при матері, з яких близько року живляться молоком.

Популяція і загрози[ред.ред. код]

У деяких регіонах світу звичайні дельфіни були об'єктами полювання. Наприклад, на них полювали перуанські рибалки, щоб продавати їх м'ясо. Полювання також велося і в Чорному морі. Крім того, вони часто гинуть в рибальських сітях або потрапляють в гвинти кораблів. У 1960-і роки в Середземному і Чорному морях їх популяція різко скоротилася. Ймовірно, причиною є надмірно інтенсивно ведеться риболовецький промисел, що позбавляє дельфінів кормової бази, а також дедалі більше забруднення морів, що послаблює імунну систему дельфінів. У 2003 році середземноморська популяція дельфінів-білобочок була оцінена як «знаходиться під загрозою» і занесена в Червону Книгу.

Таксономія[ред.ред. код]

На питання, скільки видів відносяться до роду Delphinus, немає однозначної відповіді. Більшість зоологів завжди визнавали лише один вид — звичайного дельфіна. Інші виділяли додаткові види, наприклад дельфіна східно-тихоокеанського (Delphinus bairdii) або дельфіна Delphinus tropicalis, що живе в Індійському океані. Всі вони не були офіційно визнані, хоча було описано і запропоновано близько 20 видів.

З 1990-х років існує зростаюче число зоологів, які визнають другий вид: Delphinus capensis. Він відрізняється більш довгим рильцем. Чи є він дійсно окремим видом або просто підвидом або варіантом одного і того ж виду, залишається предметом суперечок.

Крім власне Delphinus delphis delphis виділяють підвид дельфін-білобочка чорноморський (Delphinus delphis ponticus Barabasch-Nikiforov, 1935).

Посилання[ред.ред. код]


Трубкозуб Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.