Дем'янів
| село Дем'янів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Бурштинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040070040095661  |
| Основні дані | |
| Засноване | 1448 |
| Населення | 1576 |
| Площа | 13,1 км² |
| Густота населення | 129,69 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77131 |
| Телефонний код | +380 03431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°13′52″ пн. ш. 24°38′33″ сх. д. / 49.23111° пн. ш. 24.64250° сх. д.G O |
| Водойми | Бурштинське водосховище |
| Найближча залізнична станція | Бурштин |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77131, с.Дем'янів |
| Карта | |
  Дем'янів | |
 Дем'янів | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Дем'я́нів — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Розташоване на південь від міста Бурштин, на березі Бурштинського водосховища. Через село проходить автодорога H-09.
Вперше в історичних джерелах згадується у 1448 р. Настуна згадка датується
9 лютого 1459 року в книгах галицького суду [1].
У 1867 — 1918 рр. у складі Рогатинського повіту (Королівство Галичини та Володимирії)[2].
У 1939 році в селі проживало 1400 мешканців (1200 українців, 50 поляків, 130 латинників, 20 євреїв), у присілку Широка — 330 мешканців (30 українців і 300 польських колоністів)[3]. В ході Другої світової війни поляки виселені до Польщі, на їх місце привезли українців з села Сілець Перемишльського району, який віддали Польщі.
До Дем'янова приєднано присілки Сулова і Широка Корнелін.[4]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Бурштинської міської громади[5].
19 липня 2020 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в ході адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Галицького району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1680 | 98.88% |
| російська | 16 | 0.94% |
| білоруська | 1 | 0.06% |
| польська | 1 | 0.06% |
| інші/не вказали | 1 | 0.06% |
| Усього | 1699 | 100% |
Уродженцем села є історик-краєзнавець Федунків Зеновій Богданович (1963 р.н.) — закінчив Івано-Франківский педагогічний інститут ім. В. Стефаника (1990). Автор книг "Коштований камінь Прикарпаття" (2006), "Галицький замок" (2011) та інших.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.262, №2909 [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.119-120.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 66 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 31
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
