Дем'янівський Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Григорович Дем'янівський
Демянівський Сергій Григорович.jpg
Народження 10 грудня 1906(1906-12-10)
Київ
Смерть 19 липня 1994(1994-07-19) (87 років)
Москва
Поховання Хованське кладовище
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Росія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 1928—1929, 1932—1960
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Кенігсберга»

Сергій Григорович Дем'янівський, іноді Демянівський (нар. 1906 — пом. 1994) — радянський військовик часів Другої світової війни, командувач артилерією 5-ї гвардійської стрілецької дивізії (11-а гвардійська армія), гвардії полковник. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 10 грудня 1906 року в місті Києві в родині службовця. Українець. Після закінчення професійно-технічної школи працював на будівництві, у геологорозвідці, на заводі.

У лавах РСЧА перебував у 1928—1929 роках та з 1932 року. Закінчив артилерійські курси, проходив військову службу в стройових частинах.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, 2-у Прибалтійському і 3-у Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.

Початок війни капітан С. Г. Дем'янівський зустрів на посаді командира 2-го артилерійського дивізіону 664-го гаубичного артилерійського полку 162-ї стрілецької дивізії 5-ї армії Західного фронту. У липні 1942 року брав участь у Смоленській битві.[1]

У 1942—1943 роках — начальник 2-го відділення артилерійського забезпечення УКАРТ 33-ї армії. У 1943 році підполковник С. Г. Дем'янівський призначений командувачем артилерії 5-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився у боях на території Східної Прусії. Вміло організував артилерійське забезпечення під час форсування затоки Фрішес-Каф і 26 квітня 1945 року з частинами переправився через затоку. Вогнем артилерії дивізії сприяв захопленню і розширенню плацдарму. Під час штурму військово-морської бази і міста Піллау замінив командира частини, що вибув зі строю, і вміло керував діями частини.

Після закінчення війни продовжив військову службу в ЗС СРСР. У 1947 році закінчив Вищі академічні курси, у 1953 році — Військовий інститут іноземних мов. Викладав у тому ж інституті. З 1960 року полковник С. Г. Дем'янівський — у відставці.

Мешкав у Москві, де й помер 19 липня 1994 року. Похований на Хованському Західному кладовищі.

Нагороди[ред.ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 травня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм»[2], полковникові Дем'янівському Сергію Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5037).

Також нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (18.03.1942, 13.07.1944, 31.03.1945, …), орденами Суворова 3-го ступеня (24.04.1945), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) і 2-го (31.10.1943) ступенів, Червоної Зірки і медалями.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]