Дементьєв Андрій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Дмитрович Дементьєв
рос. Андрей Дмитриевич Дементьев
Ім'я при народженніАндрій Дмитрович Дементьєв
Народився16 липня 1928(1928-07-16)
м.Твер, СРСР
Помер26 червня 2018(2018-06-26) (89 років)
Москва, Росія
·рак простати
ПохованняКунцевський цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Місце проживанням. Москва
Діяльністьпоет, журналіст, поет-пісняр, телеведучий, радіоведучий
Відомий завдякипоет
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Знання мовросійська
ЧленствоСП СРСР, second Civic Chamber of the Russian Federationd, third Civic Chamber of the Russian Federationd, fourth Civic Chamber of the Russian Federationd і Sixth Civic Chamber of the Russian Federation (2017–2020)d
Роки активності19482018
Напрямоксоціалістичний реалізм
Жанрвірш, пісня, оповідання і вірш[d]
ПартіяКПРС
НагородиЛауреат премії Ленінського комсомолу (1981), Державної премії СРСР (1985), Бунінської премії (2007).
Сайтandreydementiev.com

Андрі́й Дми́трович Деме́нтьєв (рос. Андрей Дмитриевич Дементьев) (16 липня 1928(19280716), Твер, СРСР — 26 червня 2018, Москва, Росія)[1] — радянський російський поет, автор текстів до багатьох пісень, журналіст, публіцист, громадський діяч. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1981), Державної премії СРСР (1985), Бунінської премії (2007). Член Союзу письменників СРСР. Виступав проти Євромайдану[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1981 по 1992 рік Дементьєв очолював літературний часопис «Юність». У 1990-і роки почав працювати на телебаченні та радіо в якості кореспондента й ведучого.

Книги А. Дементьєва

[ред. | ред. код]
  • Лирические стихи. Калинин. — 1955
  • Родное: Стихи. Калинин. — 1958
  • Дорога в завтра: поэма о Валентине Гагановой. Калинин. — 1960
  • Глазами любви: стихи. Калинин. — 1962
  • Про девочку Марину и про смешную птицу: Стихи. Калинин. — 1963
  • Солнце в доме: Стихи. М. — 1964
  • Наедине с совестью: Стихи. М. — 1965
  • Штрихи большой жизни: М. И. Калинин в родных местах. М. — 1965
  • Август из Ревеля: рассказы о М. И. Калинине. М. — 1970
  • Избранная лирика: Стихи. М. — 1970
  • Боль и радость: Стихи и поэма. М. — 1973
  • Первый ученик: рассказ о М. И. Калинине. М. — 1973
  • Рядом ты и любовь. М. — 1976
  • Азарт. М. — 1983.
  • Стихотворения. М. — 1988. ISBN 5-268-00595-2
  • Снег в Иерусалиме. М. — 1993. ISBN 5-85661-005-9
  • У судьбы моей на краю. М. — 2002. ISBN 5-93494-018-X
  • Я живу открыто. М. — 2003. ISBN 5-235-02627-6
  • Виражи времени. М. — 2004. ISBN 5-699-09176-9
  • Избранное. М. — 2004. ISBN 5-699-06727-2
  • Нет женщин нелюбимых. М. — 2006. ISBN 5-699-04546-5, ISBN 5-699-04547-3
  • Новые стихи. М. — 2006. ISBN 5-699-17648-9
  • Избранное. М. — 2009.

Погляди

[ред. | ред. код]

Про Україну Дємєнтьєв так сказав:

Вони думають, що Україна це велика держава. Україна завжди була Малоросією[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хунта, фашизм та Малоросія: що померлий поет Андрій Дементьєв говорив про Україну. «Народна Правда». 26 червня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
  2. Я так ДУМАЮ VIPCOMMENTS (16 вересня 2015), Андрей Дементьев об Украине #ЯтакДУМАЮ Сеня Кайнов Seny Kaynov, процитовано 26 червня 2018
  3. «Завжди була Малоросією»: померлому поетові пригадали слова про Україну