Демидова Алла Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Демидова Алла Сергіївна
Демидова Алла Сергеевна
Народилася 29 вересня 1936(1936-09-29) (81 рік)
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство: СРСР СРСРРосія Росія
Рід діяльності: актриса театру і кіно, майстер художнього слова (читець), літератор
Alma mater: Московський державний університет імені Ломоносова і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності: з 1957 року
Чоловік: кіносценарист Володимир Валуцький (1936—2015)
Нагороди: Заслужений артист РРФСРДержавна премія СРСР — 1977Народний артист РРФСР—  1984
Орден Дружби
Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2007Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2011
IMDb nm0218475
demidova.ru
demidova.ru

CMNS: Alla Demidova на Вікісховищі

Демидова Алла Сергіївна — радянська та російська актриса театру і кіно, майстер художнього слова (читець), літератор. Заслужена артистка РРФСР (1973). Лауреат Державної премії СРСР (1977). Народна артистка РРФСР (1984). Лауреат багатьох російських фестивалів та кінопремій[1][2].

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася 29 вересня 1936(19360929) р. в Москві.

Закінчила Московський державний університет ім. М. Ломоносова (1960) та Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1964).

У 1964—1994 р. — провідна актриса Московського театру драми і комедії на Таганці.

У 1993 р. заснувала і очолює власний експериментальний Театр «А». Виступає з літературно-поетичними авторськими програмами за творами Олександра Пушкіна, Івана Буніна, поетів Срібної доби (Ахматової, Блока, Цвєтаєвої та ін.).

Знімається у кіно з 1957 р. («Денні зорі», «Візит вічливості», «Шосте липня», «Дзеркало» та ін.).

Знялася в ряді українських картин. Грала Лесю Українку у фільмі Миколи Мащенка «Іду до тебе...» (1971). Знялася в фільмах Кіри Муратової: «Настроювач» (2004, Росія—Україна), «Вічне повернення» (2012, Україна).

Одна з найбільш значних, глибоких і самобутніх російських актрис.

Алла Демидова — автор кількох книг, темою яких стали спогади і роздуми про природу театру і акторської майстерності ((рос.)«Вторая реальность» (1980), «А скажите, Иннокентий Михайлович…» (1988), «Владимир Высоцкий, каким знаю и люблю» (1989), «Тени зазеркалья» (1993), «Бегущая строка памяти» (2000), «Ахматовские зеркала» (2004) (власне тлумачення «Поеми без героя»), «Заполняя паузу» (перевидання книги «Бегущая строка памяти») (2007), «В глубине зеркал» (2008), «Письма к Тому» (2010), «Зеркальный лабиринт» (2013), «Ностальгия — это память» (2016), «Итальянские путешествия» (2017) тощо).

Державні нагороди[ред.ред. код]

Фестивалі та премії[ред.ред. код]

  • 1993 — Премія імені К. С. Станіславського
  • 2002ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз за найкращу жіночу роль другого плану (2002 «Листи до Ельзи»)
  • 2004 — Премія Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії «Золотий овен»: За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)
  • 2004 — Премія «Ніка»: За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)[3]
  • 2005Премія «Золотий орел»: За найкращу жіночу роль в кіно (2004 «Настроювач»)
  • 2005 — РКФ «Література і кіно» в Гатчині: Приз губернатора Ленінградської області «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії»
  • 2009 — Премія «Кумир»: «За високе служіння мистецтву»
  • 2011 — Національна премія «Росіянин року»

Фільмографія[ред.ред. код]

Алла Демидова, 2010 рік

Література[ред.ред. код]

  • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16;
  • Митці України. К., 1992. — С.206;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С197;
  • Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.234—235;
  • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.348-349;
  • Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.127.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.