Населення Індії

Населення Індії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	1,252 млрд осіб
Густота	441,0 особи/км²
Природний приріст	▲1,22 ‰
Народжуваність	19,55 ‰
Смертність	7,32 ‰
Середня тривалість життя	68,13 року
• чоловіків	66,97 року
• жінок	69,42 року
Смертність немовлят	41,81 ‰
Коефіцієнт міграції	0,04 ‰
Вікова структура
до 14 років	28,09 %
15–64 років	65,96 %
старіші за 65 років	5,95 %
Статева структура
загалом	1,08 чол./жін.
при народженні	1,12 чол./жін.
до 15 років	1,13 чол./жін.
у віці 15–64 років	1 чол./жін.
після 65 років	0,9 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	індійці
Мови
Офіційна	гінді, англійська
Також у побуті	14 регіонально офіційних

Населення Індії. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,252 млрд осіб (2-ге місце у світі після Китаю). Чисельність індійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 19,55 ‰ (87-ме місце у світі), смертність — 7,32 ‰ (118-те місце у світі), природний приріст — 1,22 % (98-ме місце у світі) .

Природний рух

Протягом останніх 1955-2005-х років у країні спостерігається швидке зростання чисельності населення за рахунок покращення медичного обслуговування і зростання продуктивності сільського господарства (так звана «зелена революція»).

Відтворення

Народжуваність у Індії, станом на 2015 рік, дорівнює 19,55 ‰ (87-ме місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,48 дитини на одну жінку (78-ме місце у світі). Рівень застосування контрацепції 54,8 % (станом на 2008 рік). Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,9 року (оцінка на 2016 рік).

Смертність у Індії 2015 року становила 7,32 ‰ (118-те місце у світі).

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,22 % (98-ме місце у світі).

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Індії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Індії становить 27,6 року (139-те місце у світі): для чоловіків — 26,9, для жінок — 28,3 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 68,13 року (163-тє місце у світі), для чоловіків — 66,97 року, для жінок — 69,42 року.

Вікова структура населення Індії, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

• діти віком до 14 років — 28,09 % (186 735 337 чоловіків, 164 835 868 жінок);
• молодь віком 15-24 роки — 18,06 % (119 933 717 чоловіків, 106 153 113 жінок);
• дорослі віком 25-54 роки — 40,74 % (262 700 370 чоловіків, 247 237 448 жінок);
• особи передпохилого віку (55-64 роки) — 7,16 % (44 993 382 чоловіка, 44 620 337 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,95 % (35 313 609 чоловіків, 39 172 403 жінки).

Шлюбність — розлучуваність

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 28 років, жінки — 22,2 року, загалом — 24,1 року (дані за 2011 рік).

Розселення

Густота населення Індії (англ.)

Густота населення країни 2015 року становила 441,0 особи/км² (33-тє місце у світі).

Урбанізація

Індія середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 32,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,38 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки). Міське населення Індії збільшилося в кілька разів протягом ХХ століття і більше концентрується у великих містах. 2001 року у Індії налічувалося понад 35 міст з мільйонним населенням, та 3 найбільших міста з населенням понад 10 млн кожне (Мумбаї, Делі і Колката). Однак тенденція зростання кількості населення в сільських районах, надалі спостерігається, оскільки більше 70% населення Індії як і раніше, проживають в селах.

Головні міста держави: Делі (столиця) — 25,703 млн осіб, Мумбаї — 21,043 млн осіб, Колката — 11,766 млн осіб, Бангалор — 10,087 млн осіб, Ченнаї — 9,62 млн осіб, Хайдарабад — 8,944 млн осіб (дані за 2015 рік).

Міграції

Значний вплив на індійське суспільство кожного століття призводять численні етнічні міграції народностей чи нелегальні (деколи й легальні) міграції народів з сусідніх територій чи в середині країни. Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,04 ‰ (112-те місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 110 тис. біженців з Тибету, 64,2 тис. з Шрі-Ланки, 15,7 тис. з М'янми, 10,19 тис. з Афганістану. Кількість нелегальних іммігрантів бангладешців в Індії, за теперішніми оцінками, до 20 млн. Ще приблизно 100 тис. це вигнанці-тибетці, які втекли після китайської окупації Тибету у 1950-х роках з своєї батьківщини, однак, офіційно визнані біженцями і мають дозвіл на перебування. Крім того, більше 60 тис. тамільських біженців із Шрі-Ланки також перебралися на індійську територію.

У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 612 тис. внутрішньо переміщених осіб через війну в Кашмірі й інші місцеві конфлікти.

Індія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2000 рік)
Етнос:			Відсоток:
індоарійські народи			72%
дравідійські народи			25%
монголоїди та інші			3%

Індія є багатонаціональною державою, з розмаїттям етнічних племінних груп. Головні етноси країни: індоарійські народи — 72 %, дравідійські народи (в основному мешкають у південній частині Індії) — 25 %, монголоїди та інші (переважно тибето-бірманські, мунда і мон-кхмерські народи в районах Гімалаїв, Північно-Східної та Східної Індії) — 3 % населення (оціночні дані за 2000).

Мови

Мови Індії (2015 рік)
Мова:			Відсоток:
гінді			41%
англійська			%
бенгальська			8.1%
телугу			7.2%
маратхі			7%
тамільська			5.9%
урду			5%
гуджараті			4.5%
каннада			3.7%
малаялам			3.2%
орія			3.2%
пенджабська			2.8%
інші			8.4%

Офіційні мови: гінді — розмовляє 41 % населення, англійська як допоміжна. Інші поширені мови, офіційні в окремих штатах (14 мов): бенгальська — 8,1 %, телугу — 7,2 %, маратхі — 7 %, тамільська — 5,9 %, урду — 5 %, гуджараті — 4,5 %, каннада — 3,7 %, малаялам — 3,2 %, орія — 3,2 %, пенджабська — 2,8 %, ассамська — 1,3 %, майтхілі — 1,2 %, інші мови (включно з кашмірі, сіндхі і санскритом) — 5,9 % (перепис 2001 року). У північній Індії дуже поширений варіант гінді й урду — гіндустані, що не має окремого офіційного статусу.

Індія є найбільшою у світі країною в культурно-мовному спектрі. Індія є домом для індоєвропейської мовної сім'ї. Загалом мови в Індії представлені двома великими мовними групами: індо-арійською (якою послуговуються близько 74 % населення) та дравідійською (якою розмовляють 24 %). Інші мови спілкування в Індії походять з австроазійської і тибето-бірманської мовної сім'ї. Крім двох національних мов, гінді та англійської, статус офіційної має такі мови: ассамська, бенгальська, бодо, догрі, гуджараті, каннада, кашмірі, конкані, майтхілі, малаялам, маратхі, маніпурі, непалі, орія, пенджабська, санталі, санскрит, сіндхі, тамільська, телугу і урду^{[джерело?]}.

Мова гінді, найбільш вживана, виступає державною мовою Індії. Англійська мова широко використовується в бізнесі і державному управлінні, має статус «офіційної мови», суттєвим також є її використання в освіті, особливо в середовищі вищої освіти. Крім того, у кожному штаті та союзній території використовують свою власну мову, як офіційну, і в Конституції Індії також визнаються, ще 21 мова, якими найчастіше користуються в індійському суспільстві й їм надано офіційного статусу^{[джерело?]}. Слід відмітити, що дослідниками мовниками в Індії нараховано безліч діалектів, їх кількість сягає 1652.

Релігії

Релігії в Індії (2010 рік)
Віросповідання:			Відсоток:
індуїсти			79.8%
мусульмани			14.2%
християни			2.3%
сікхи			0%
агностики			2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: індуїзм — 79,8 %, іслам — 14,2 %, християнство — 2,3 %, сікхізм — 1,7 %, не визначились — 2 % (станом на 2011 рік).

Чотири великі релігії світу (індуїзм, буддизм, джайнізм та сікхізм) походять із Індії. Більше 800 мільйонів індійців є індуїстами, решта населення відносить себе до релігійних груп: мусульман, християн, сикхів, буддистів — 0,7 %, джайністів — 0,4 %, юдеїв, зороастрійців та послідовників бахаїзму.

У Конституції Індії закріплено відділення церкви від держави. Послідовники сотень різних віросповідань в цілому існують пліч-о-пліч віками, тим не менш, є певна напруженість у стосунках. На індійську історію і суспільство значно вплинули масштабні релігійні зіткнення між мусульманами та індуїстами та між індуїстами та сикхами, які траплялися у минулому.

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 71,2 % дорослого населення (віком від 15 років): 81,3 % — серед чоловіків, 60,6 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 3,8 % ВВП країни, станом на 2012 рік (134-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2013 рік).

Вища

В Індії працює найбільша кількість університетів у світі^{[джерело?]}.

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,7 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,7 % ВВП країни (159-те місце у світі).

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 41,81 ‰ (50-те місце у світі); хлопчиків — 40,56 ‰, дівчаток — 43,22 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 174 випадків на 100 тис. народжень (55-те місце у світі).

Індія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, гарячка денге, японський енцефаліт, малярія, лептоспіроз, сказ (станом на 2016 рік).

2014 року було зареєстровано 2,07 млн хворих на СНІД (3-тє місце в світі), це 0,26 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (90-те місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 127,2 тис. осіб (3-тє місце у світі).

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 4,7 % (184-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 43,5 % (оцінка на 2006 рік). Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,1 % населення в містах і 92,6 % в сільській місцевості; загалом 94,1 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 62,6 %, в сільській місцевості — 28,5 %, загалом по країні — 39,6 % (станом на 2015 рік).

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 52,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 43,9 %; частка осіб похилого віку — 8,6 %, або 11,7 потенційно працездатних на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 29,8 % населення країни.

В Індії пропагують переваги малодітної сім'ї, використовують різні методи обмеження народжуваності, у деяких випадках — матеріальне заохочення сімей, які прагнуть обмеження народжуваності. Демографічні проблеми створюють ряд інших проблем, зокрема продовольча і неписьменності (до 50% населення регіону є неписьменним через бідність країн). Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 3,6 %, верхній дециль — 31,1 % (станом на 2005 рік).

Станом на 2013 рік, в країні 237,4 млн осіб не має доступу до електромереж; 79 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 98 %, у сільській місцевості — 70 %. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 325,441 млн унікальних інтернет-користувачів (4-те місце у світі), що становило 26 % від загальної кількості населення країни.

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 502,1 млн осіб (2-ге місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 49 %; промисловість і будівництво — 20 %; сфера послуг — 31 % (станом на 2012 рік). 26,965 млн дітей у віці від 5 до 14 років (12 % від загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці. Безробіття 2015 року дорівнювало 7,1 % працездатного населення, 2014 року — 7,3 % (86-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,7 %, серед юнаків — 10,4 %, серед дівчат — 11,6 % (97-ме місце у світі).

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Найбільший у світі легальний виробник опіуму на світовому фармацевтичному ринку, невстановлена ​​кількість легального опіуму перенаправляється на нелегальні міжнародні ринки наркотиків; легальне виробництво кетаміну і прекурсорів; транзитна країна для наркотрафіку з сусідніх країн і Південно-Західної Азії; незаконне виробництво метаквалону; країна уразлива до відмивання грошей.

Торгівля людьми

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Індії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня.

• 

  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)

• 

  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,12 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,13 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,13 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці старше за 64 роки — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

Переписи

Переписи населення проводяться в Індії кожні 10 років. У цілому було проведено вже 14 переписів, станом на 2001 рік. Чисельність населення Індії становила: 1981 року — 683,3 млн, 1991 року — 846,4 млн, 2001 року — 1027,0 млн, 2011 року — 1210,7 млн.

Див. також

• Населення Землі
• Населення Азії
• Населення КНР

Література

• Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
• Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
• Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
• Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
• (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

• (англ.) United Nation. Department of Economic and Social Affairs. Population Division — відділ народонаселення Організації Об'єднаних Націй (ООН).
• (англ.) (рос.) World Health Organization. Global Health Observatory — медико-статистичні показники Індії від Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).
• (англ.) Demographic and Health Surveys — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• (англ.) UNICEF. Statistics and Monitoring — статистичні дані про стан і положення дітей Індії від ЮНІСЕФ.
• (англ.) (рос.) The World Bank. Countries and Economies — статистичні показники Індії від Світового банку (СБ).
• (англ.) International Labor Organization. Country Profile — економіко-статистичні показники Індії від Міжнародної організації праці (МОП).
• (англ.) UNDP in India — Програма розвитку ООН у Індії.
• (англ.) UNECE — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• (англ.) U.S. Census Bureau — оцінки населення світу від Бюро перепису населення США.
• (англ.) India: largest cities and towns and statistics of their population — статистика найбільших міст Індії від World Gazetteer.
• (англ.) World Population — статистика населення світу на WorldHistorySite.com.
• (англ.) History Database of the Global Environment — історична база даних глобального розвитку людства.