Демська-Будзуляк Леся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леся Демська-Будзуляк
Ім'я при народженніДемська Леся Мар'янівна
Народилася24 лютого 1972(1972-02-24) (52 роки)
місто Борислав Львівської області
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьстарший науковий співробітник відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Alma materфілологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Жанрпоезія, проза

Демська-Будзуляк Леся Мар'янівна (нар. 24 лютого 1972, місто Борислав Львівської області) — українська поетеса, прозаїк, літературознавиця, літературна критикиня, перекладачка, доктор філологічних наук. Живе і працює в Києві.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 24 лютого 1972 року в м. Бориславі Львівської області. У 1989 році вступила до Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка на українсько-англійське відділення філологічного факультету.

У 1990 році перевелася на філологічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка, який закінчила у 1994 році за двома спеціальностями — українська філологія та світова література.

З 2000 р. науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у відділі теорії літератури. Захистила кандидатську дисертацію за темою «Проблема індивідуальної свободи в драматургії Лесі Українки».

Протягом 2000—2001 рр. перебувала на науковій роботі у відділі Рідкісної книги при Торонтському університеті (Канада).

У 2020 р. захистила докторську дисертацію на тему «Українське літературознавство від ідеї до тексту: неокласичний дискурс».

Авторка збірки поезій і прози «Сонцестояння у сузір'ї Риб» (1995), книги прози «Дім на околиці серця» (1997), романів «Місто в тіні» (Київ, 2000), «Жінка з мечем» (Львів, 2005), книжок «Дорогий Аркадію… Епістолярія літературної України 1923—1945 рр.» (Львів, 2002), «Драма свободи у модернізмі. Пророчі голоси драматургії Лесі Українки» (Київ, 2009), багатьох статей з історії й теорії літератури.

Прозові твори публікувалася у численних антологіях («Тексти», «На добранок, міленіум!»), українських та закордонних періодичних виданнях, зокрема у «Кур'єрі Кривбасу».

Твори перекладені російською, польською, німецькою, вірменською, французькою, сербською, чеською та англійською мовами. Перекладає з польської.

Разом із своєю сестрою — Орисею Демською — заснувала літературну агенцію, яка займається виданням україномовних жіночих романів.

Член Асоціації українських письменників.

Творчість

[ред. | ред. код]

Василь Габор вважає джерелами її модерністської креації походження з родини провінційних галицьких аристократів та наукові зацікавлення театром абсурду. Проза Демської, на його думку, належить до настроєвої марґіналії неомодерного дискурсу та тяжіє до європоцентричних знаково-образних обумовлень.

Художні твори та літературознавчі праці

[ред. | ред. код]
  • «Сонцестояння у сузір'ї Риб» (Львів, 1995),
  • «Дім на околиці серця» (1997).
  • «Осінь мага» (Львів, 1998),
  • «Місто в тіні», роман (Київ, 2000),
  • «Дорогий Аркадію… Епістолярія літературної України 1923—1945 рр.» (Львів, 2002),
  • «Жінка з мечем», роман (Львів, 2005).
  • «Драма свободи у модернізмі. Пророчі голоси драматургії Лесі Українки» (Київ, 2009)
  • «Літо психіатра» [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.] (К.: Легенда, 2018)
  • «Українське літературознавство від ідеї до тексту: неокласичний дискурс» (Київ, 2019)

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Лауреат всеукраїнського конкурсу молодих прозаїків (1994),
  • Лауреат літературного конкурсу «Зоря Аркада» (1997 р),
  • Лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (1999),
  • Лауреат літературного конкурсу «Коронація слова» (2004).

Джерело

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]