Демченко Всеволод Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Демченко Всеволод Якович
Vsevolod Y. Demchenko.jpeg
 
Освіта: Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Народження: 1 березня 1875(1875-03-01)
Київська губернія, Російська імперія
Смерть: 20 вересня 1933(1933-09-20) (58 років)
Італія

Де́мченко Все́волод Я́кович (1 [13] березня 1875(18750313) — 7 вересня 1933, Логастрело, Італія) — інженер та підприємець, громадський діяч, син Якова Демченка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в дворянській родині. Закінчив гімназію в Києві, вищу інженерну освіту здобув у інженерному інституті Олександра I. Брав участь у роботах над спорудженням Полтавсько-Київської залізниці, у подальшому перейшов до роботи по реконструкції київських вулиць. Невдовзі Київська міська дума офіційно доручила йому роботи з замощення вулиць міста, пізніше він очолив комісію, що займалась благоустроєм вулиць[1].

Робота на цій посаді принесла Всеволоду Демченку гроші і відомість — як позитивну, так і негативну. Швидке збагачення самого Демченка викликало у деяких киян підозру в його особистій зацікавленості з будівництва та ремонту. Скандальну відомість набув інцидент, коли гласний міської думи Микола Добринін публічно кинув на адресу Демченка: «Приїхав до Києву голоштаном, а з мостових набудував собі садибу!»[2]. У відповідь Всеволод Демченко викликав Добриніна на дуель. Від дуелі Добринін відмовився, а суд зобов'язав його вибачитися перед Всеволодом Демченком, визнавши звинувачення бездоказовим.

Деякі з мостових, перебудовані за проектом Всеволода Демченка, збереглися досі (наприклад вул. Архітектора Городецького)[джерело?]. Всеволод Демченко брав участь у громадському житті Києва, обирався гласним міської думи. Як і його батько, він проголошував себе монархістом та захисником єдності Російської імперії. Як член київського клубу російських націоналістів Всеволод Демченко був обраний депутатом IV Державної думи Російської імперії (1912–1917).

Після революції[ред. | ред. код]

У 1917 році Всеволод Демченко займав пост волостного комісара Тимчасового уряду, висловлювався за суттєвє коригування політичної лінії російських націоналістів, відповідно до нових умов. Під час першого зайняття Києва більшовиками був жорстоко побитий у своєму будинку та ледь уник розстрілу. За часів Української Держави працював в адміністрації гетьмана Скоропадського[3]. Після встановлення Радянської влади емігрував з країни. Помер 7 вересня 1933 року в Логастрело в Італії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Федоровская Ольга. Дорожный бизнес инженера Демченко // Портал недвижимости «100 m2». — 2009. — 25 июля. (рос.)
  2. Кальницкий М. Б. Миллионер с мостовой // Контракты. — 2006. — № 23. — июнь.
  3. Ивашко Юлия. Доходный дом инженера Демченко // Недвижимость Киева (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]