Перейти до вмісту

Демчин (зупинний пункт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Демчин
Козятинська дирекція
Південно-Західна залізниця
зупинний пункт, колишній населений пункт, селище
Розташування
Розташуванняс. Демчин
Сусідні станціїМирославка і Рачки Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати49°56′52″ пн. ш. 28°24′32″ сх. д. / 49.94778° пн. ш. 28.40889° сх. д. / 49.94778; 28.40889
Структура
Лінія(ї)Шепетівка — Бердичів
Платформ2
Тип платформбічні
Колій2
Історія
Відкрито1873 (152 роки)
Інша інформація
ВласникПівденно-Західна залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)342222
Код Експрес-32200173
Мапа
Мапа

Де́мчин — пасажирський залізничний зупинний пункт Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці.

Розташований у селі Демчин Бердичівського району Житомирської області на двоколійній електрифікованій змінним струмом лінії Шепетівка — Бердичів між станціями Михайленки (9 км) та Бердичів (18 км).

Станцію Демчин було відкрито у серпні 1873 року, одночасно із відкриттям руху на всій лінії Бердичів — Ковель. Електрифікована разом із лінією Фастів I — Здолбунів 1964 року.

2012 року станція переведена в розряд зупинних пунктів.[1]

Селище при станції

[ред. | ред. код]

Селище при залізничній станції засноване у 1880 році[2]. У другій половині 19 століття — залізнична станція києво-брестської залізниці в Житомирському повіті Волинської губернії, між станціями Бердичів та Вільшанка, за 419 верст від Берестя[3]. Наприкінці 19 століття входила до складу Озадівської волості Житомирського повіту Волинської губернії[4].

У 1923 році включене до складу новоствореної Малотатаринівської (згодом — Малосілківська) сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Янушпільського району Житомирської округи[5]. 17 червня 1925 року, в складі сільської ради, передане до Бердичівського району Бердичівської округи[5]. Відстань центру сільської ради с. Мала Татаринівка — 2 версти, до районного центру, м. Бердичів — 12 верст, до окружного центру в Бердичеві — 12 верст[2]. 3 вересня 1930 року, в складі сільської ради, передане до Бердичівської міської ради Бердичівської округи, 28 червня 1939 року повернуте до складу відновленого Бердичівського району Житомирської області.

29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», селище зал. станції Демчин приєднано до с. Демчин[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 41 особу, з них 13 чоловіків та 28 жінок; за національністю: українців — 41. Кількість господарств — 9, з них несільського типу — 9[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Телеграма Державної адміністрації залізничного транспорту України від 26.10.2012 № ЦЗМ-14/1402 «Щодо переведення рп Демчин в розряд зупинкових пунктів». Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 4 грудня 2012.
  2. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.) (PDF) (вид. Бердичівське округове статистичне бюро). Бердичів. 1927. с. 12-13. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2025.
  3. Demczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 951. (пол.)
  4. Demczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 400. (пол.)
  5. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 261, 566. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]