Демшин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Демшин
Місце, де річка Тернавка впадає в Дністер.JPG
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Громада Китайгородська сільська громада
Код КОАТУУ 6822483602
Основні дані
Засноване 1638
Населення 739
Площа 1,4 км²
Густота населення 527,86 осіб/км²
Поштовий індекс 32395
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°37′22″ пн. ш. 26°49′04″ сх. д. / 48.62278° пн. ш. 26.81778° сх. д. / 48.62278; 26.81778Координати: 48°37′22″ пн. ш. 26°49′04″ сх. д. / 48.62278° пн. ш. 26.81778° сх. д. / 48.62278; 26.81778
Місцева влада
Адреса ради 32395, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Калачківці , вул.Лісова,10 , тел. 9-36-25
Карта
Демшин. Карта розташування: Україна
Демшин
Демшин
Демшин. Карта розташування: Хмельницька область
Демшин
Демшин
Мапа

Де́мшин — село в Україні, в Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 739 осіб.

Історія походження села[ред. | ред. код]

Перші поселення на території с. Демшин були ще в період палеоліту. Про це свідчать пам’ятки матеріальної культури: рубила, сокири, скребачки, знайдені за часів середньої і нової кам'яної доби. Стоянки поселенців знайдено на Базевім горбі, за Яром і біля урочища Моржів (місцеві назви). Коли зникло поселення – невідомо, хоча є припущення, що в час монголо-татарської навали, коли було знищено безліч населених пунктів. У спогадах старожилів є таке: 18 чоловік-утікачів або висланих з інших місць поселень (кажуть, комусь неугодних) поселились біля яру, що веде до Дністра. Це було десь на початку XVII ст.

Перша письмова згадка про село датується 1638 р., коли Іван Потоцький продав своє помістя, куди входив і Демшин, брату Станіславу. Потоцьким село належало до останньої чверті позаминулого століття, потім перейшло до Злотницьких. Анатолій Злотницький був маршалом торговельної конфедерації, а 1793 р. став комендантом Кам’янецької фортеці. 1796 р. Злотницький продав Демшин Йосипу Вітту, від якого воно перейшло синові Івану. Останній продав поселення Наркису Маковецькому, який мав намір побудувати на Демшинській долині пристань. Нарешті маєток з усією землею від Маковецьких через їхню онучку переходить до Кетлінських, які отримали 156 дворів з 762 жителями.

Назва села Демшин походить від імені одного із селян. Річ у тім, що в XVII-XIX ст. зв’язок між Кам’янцем і селами Субіч, Калачківці, Рогізна, Студениця, Стара Ушиця та ін. пролягав поблизу села Демшин. На околиці села жив чоловік на ім’я Демко. Будучи підприємливим господарем, він побудував біля дороги шинок. Коли голодні й зморені роботою або довгими і виснажливими подорожами купці, чумаки чи просто подорожні селяни поверталися додому, то заходили до шинку, щоб поїсти та відновити сили. Люди часто домовлялись, що наступного разу завітають у Демків шинок і зустрінуться знову. Демків шинок згодом злився в одне слово – Демшин. Так і з’явилася назва села.[1]

Церква[ред. | ред. код]

Сільська церква, побудована в 1886 році, знову відновила свою роботу в 1989-му.[2]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Заказник «Чапля»[ред. | ред. код]

Заказник «Чапля», який займає площу 177 га, розташувався над гирлом річки Тернава та на лівому березі річки Дністер, біля села Демшин. Тут поєднуються лісові, степові та кальце-петрофітні угруповання рослин. Назва його не випадкова, адже тут дійсно було багато сірих чапель. У деревному ярусі лісу зростають дуби звичайний та скельний, берека, у підліску — гордовина і клокичка пірчаста. Весною тут квітують ефемероїди (підсніжник, проліска, рясти), літом — аконіти строкатий, шерстистоустий та несправжньопротиотруйний, булатка великоквіткова, корячки чемерниковидна і пурпурова а на кам'янистих ділянках — листовик сколопендровий. Тут одне із небагатьох місць поширення релікта — осоки білої.

Степові схили з ранньої весни вкриваються цвітом еону великого і чорніючого, горицвіту весняного, гіацинтика блідого. Збереглася тут популяція ефедри двоколоскової. Гарні куртини утворюють зіноваті біла і Блоцького. На схилах сріблиться ковили пірчаста, найкрасивіша і волосиста.

Скелясті береги заказника створюють сприятливі умови для існування плазунів, зокрема, вужів звичайного і водяного, а також червонокнижного виду — мідянки звичайної. На території заказника гніздяться види птахів, що перебувають під охороною — деркач, пугач, сорокопуд сірий, а під час міграцій — гоголь, скопа, сапсан.

Завдяки наявності на території заказника численних гротів, розщелин, копалень тут трапляються рідкісні види ссавців: підковоніс малий, нічниці велика і водяна, борсук звичайний.

Демшин в інтернеті[ред. | ред. код]

  • стаття в газеті "Ключ" [1]
  • розповідь мандрівника Ігор Меліка про Демшин під час його подорожі Хмельниччиною [2]
  • стаття в газеті "Край Кам'янецький" присвячена річниці визволення села від німецько-фашистських загарбників 30 березня 1944 року [3]
  • публічна сторінка в соціальній мережі "Вконтакте" [4][недоступне посилання з липень 2019]

Розріз тернавської свити[ред. | ред. код]

Місце, де річка Тернавка впадає в Дністер

Геологічна пам'ятка природи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ігор Меліка: ПОДОРОЖІ УКРАЇНОЮ: БАКОТА, ДЕМШИН, ХОТИН (16-17.05.2015). igormelika.com.ua. Процитовано 2016-11-25. 
  2. Файл:Церква Св. Михаїла.jpg. Вікіпедія (uk). Процитовано 2016-11-25.