Демьохін Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Демьохін Володимир Анатолійович
Народився 6 серпня 1955(1955-08-06)
Помер 25 лютого 2018(2018-02-25) (62 роки)
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1]
Партія Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України

Володимир Анатолійович Демьохін (6 серпня 1955(19550806), місто Вільнюс Литовської РСР, тепер Литва — 25 лютого 2018, місто Київ) — український політик.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 6 серпня 1955 р. у Вільнюсі. Після закінчення вільнюської середньої школи № 17 у 1972 р. вступив до Вільнюського вищого командного училища радіоелектроніки Протиповітряної оборони (ВВКУРЕ ППО).

З вересня 1992 — полковник у відставці.

Кандидат технічних наук (1985), член Партії регіонів; Державна служба експортного контролю України, Голова (з 16 червня 2010); президент Українського фонду соціальних гарантій військовослужбовців і ветеранів ЗС (з березня 2004); голова Херсонської обласної організації Партії регіонів (з червня 2006).

Освіта[ред.ред. код]

Вільнюське вище командне училище радіоелектроніки ППО (19721976), інженер з експлуатації радіоелектронних засобів.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 184, Херсонська область, самовисування. «За» 15.14 %, 23 суперників. На час виборів: заступник голови правління ЗАТ "Торговий дім «Укртатнафта-Юг», безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), уповноважений представник групи «Народовладдя» (червень 2002 — травень 2004), уповноважений представник групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (травень — вересень 2004), уповноважений представник фракції партії «Єдина Україна» (вересень 2004 — квітень 2005), позафракційний (квітень вересень 2005), уповноважений представник фракції НДП і партії «Трудова Україна» (вересень — жовтень 2005), позафракційний (18 — 21 жовтня 2005), член групи «Довіра народу» (жовтень — листопад 2005), позафракційний (17 — 18 листопада 2005), член фракції Партії регіонів «Регіони України» (з листопада 2005). Перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з червня 2002).

  • 09.1979-09.1984 — начальник відділення командно-технічного вузла Вільнюського вищого командного училища радіоелектроніки ППО.
  • 09.1981-12.1984 — ад'юнкт, з 12.1984 — старший інженер науково-дослідної лабораторії № 1, з 09.1988 — викладач кафедри автоматизованих систем управління радіотехнічних військ, 01.1990-01.1992 — науковий працівник науково-дослідного центру Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО.
  • 01.-04.1992 — заступник директора МВП «ВІСОФТ».
  • 04.-12.1992 — директор МП «Критерій».
  • 11.1992-10.1997 — генеральний директор ВАТ «Добробут».
  • З 10.1997 — директор з фінансів, 06.1999-11.2001 — перший заступник голови правління ЗАТ «Укртатнафта».
  • 11.2001-04.2002 — заступник голови правління ЗАТ "Торговий дім «Укртатнафта-Юг».
  • 05.05.2006-20.07.2010 — голова Херсонської облради.

2006 року разом з Володимиром Макеєнко вніс заставу 50 тис. грн за відомого кардера Дмитра Голубова, який став згодом народним депутатом від БПП. Після цього Голубова звільнили, незважаючи на докази його вини[2].

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Науковий доробок[ред.ред. код]

  • Автор (співавтор) 55 наукових праць, зокрема 24 авторських свідоцтва на винаходи.
  • Володіє англійської мовою.
  • Захоплення: гірськолижний спорт.

Родинні зв'язки[ред.ред. код]

батько Анатолій Сергійович (1928) і мати Софія Іванівна (1929) — пенсіонери; дружина Вікторія Іванівна (1956); дочка Катерина (1981); син Антон (1983).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]