Демілітаризована зона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Демілітаризо́вана зо́на — встановлена міжнародним договором чи угодою територія, на якій заборонено зберігати старі й споруджувати нові укріплення, військово-промислові підприємства, тримати війська.

Визначення демілітаризованої зони в міжнародному гуманітарному праві[ред. | ред. код]

Міжнародне гуманітарне право визначає демілітаризовану зону як будь-яку зону, з якої за згодою між сторонами, що знаходяться у збройному конфлікті, виведені всі комбатанти та мобільні бойові засоби. Встановлено, що влада і населення цієї зони мають утримуватися від ворожих дій. Демілітаризована зона позначається знаками, які погоджуються між сторонами збройного конфлікту.[1]

Демілітаризація може бути обмеженою (частковою) і повною:

  • обмежена демілітаризація — на території не будуються нові укріплення, старі можна зберігати, чисельність військ не збільшується;
  • повна демілітаризація — ліквідовуються всі військові споруди, виводяться всі війська з демілітаризованої території.

Переважно прикордонні демілітаризовані зони мають однакову ширину по обидва боки кордону. Але є винятки. Так Рейнська демілітаризована зона (створена у 1919 році) була тільки на території Німеччини шириною 50 км на схід від Рейну[2].

Сучасні демілітаризовані або нейтральні зони[ред. | ред. код]

Африка[ред. | ред. код]

Між північним Марокко та іспанськими містами Сеута і Мелілья розташована демілітаризована зона. Марокко ніколи не визнавало Сеуту і Мелілью в складі Іспанії.

Європа[ред. | ред. код]

Азія[ред. | ред. код]

Антарктида[ред. | ред. код]

Стаття 1 Антарктичного договору, забороняє військову діяльність в Антарктиді, хоча військовий персонал та обладнання можуть використовуватися на суші в мирних цілях.

Колишні демілітаризовані зони[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України затверджена Наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017. 
  2. Нестерук О. В. Демілітаризовані та нейтралізовані території // Міжнародні читання з міжнародного права пам’яті професора П.Є. Казанського : матер. третьої міжнар. наук. конф. (м. Одеса, 2–3 листопада 2012 р.) / відп. за випуск М. І. Пашковський ; НУ «ОЮА».. — 2012. — С. 140-143. Архівовано з джерела 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • О. В. Задорожній. Демілітаризація території // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • О. Задорожній. Демілітаризована зона // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.190 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]