Демірчян Карен Серобович
Карен Демірчян вірм. Յակով Նիկիտայի Զարոբյան |
|||
|
|||
---|---|---|---|
27 листопада 1974 — 21 травня 1988 року | |||
Попередник: | Антон Кочінян | ||
Наступник: | Сурен Арутюнян | ||
|
|||
11 червня — 27 жовтня 1999 року | |||
Попередник: | Хосров Арутюнян | ||
Наступник: | Армен Хачатрян | ||
Партія: | КПРС | ||
Освіта: | Єреванський політехнічний інститут | ||
Народження: | 17 квітня 1932 Єреван, Вірменська РСР |
||
Смерть: | 27 жовтня 1999 (67 років) Єреван, Вірменія ° умисне вбивство і вогнепальна зброя |
||
Національність: | Вірменин | ||
Діти: | Син: Степан | ||
Автограф: | ![]() |
||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі? |
Каре́н Серо́бович Демірчя́н (вірм. Կարեն Սերոբի Դեմիրճյան, 17 квітня 1932, Єреван — 27 жовтня 1999, там само) — радянський та вірменський партійний і державний діяч.
1998 року скликав та очолив Народну партію Вірменії, яка у складі виборчого блоку «Єдність» здобула перемогу на парламентських виборах у червні 1999 року. Тоді ж його було обрано головою Національних зборів Вірменії.
Біографія[ред. • ред. код]
- 1949–1954 — навчався у Єреванському політехнічному інституті. Інженер-механік.
- 1954—1955 — інженер-конструктор у Ленінградському науково-дослідному інституті.
- 1955—1966 — працював на Єреванському електротехнічному заводі від майстра до директора.
- З 1966 року — секретар, потім перший секретар Єреванського міськкому КП Вірменії.
- 1972–1974 — секретар, а у 1974—1988 — перший секретар ЦК КП Вірменії.
- 1988—1991 — Вища партійна школа при ЦК КПРС. Був депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР 10-11 скликань (1979–1989) від Вірменської РСР, Верховної ради Вірменської РСР, був членом ЦК КПРС.
- 1988 року, коли розпочався «Карабаський рух» у Вірменії, ЦК КПРС вирішив звільнити Карена Демірчяна від посади, посилаючись на «погане здоров'я».
Після здобуття Вірменією незалежності, у 1991–1999 роках займав пост генерального директора й головою ради ЗАТ «Вірмелектромашин» — одного з найбільших заводів Вірменії.
- 1998 — кандидат у президенти Вірменії.
- З квітня 1999 — голова блоку «Єдність».
- 30 травня 1999 — обраний депутатом парламенту, а з 10 червня 1999 — спікер парламенту Вірменії. Голова-засновник Народної партії.
27 жовтня 1999 року під час терористичного акту в будівлі парламенту Вірменії були вбиті Карен Демірчян (голова парламенту Вірменії) та Вазген Саркісян (прем'єр-міністр Вірменії).
Похований у пантеоні імені Комітаса.
Нагороди[ред. • ред. код]
- Був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1966, 1971) й Жовтневої Революції (1976).
- 27 грудня 1999 — указом президента Вірменії за видатні заслуги перед батьківщиною посмертно надано звання «Національний герой Вірменії».
Посилання[ред. • ред. код]
- Біографія (вірм.)
|