Демірчян Карен Серобович

Карен Демірчян вірм. Յակով Նիկիտայի Զարոբյան
12-й Перший секретар ЦК КП Вірменської РСР
27 листопада 1974 — 21 травня 1988 року
Попередник:	Антон Кочінян
Наступник:	Сурен Арутюнян
3-й Голова Національних зборів Вірменії
11 червня — 27 жовтня 1999 року
Попередник:	Хосров Арутюнян
Наступник:	Армен Хачатрян
Партія:	КПРС
Освіта:	Єреванський політехнічний інститут
Народження:	17 квітня 1932(1932-04-17) Єреван, Вірменська РСР
Смерть:	27 жовтня 1999(1999-10-27) (67 років) Єреван, Вірменія умисне вбивство і Вогнепальна зброя
Національність:	Вірменин
Діти:	Син: Степан
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Каре́н Серо́бович Демірчя́н (вірм. Կարեն Սերոբի Դեմիրճյան, 17 квітня 1932, Єреван — 27 жовтня 1999, там само) — радянський та вірменський партійний і державний діяч.

1998 року скликав та очолив Народну партію Вірменії, яка у складі виборчого блоку «Єдність» здобула перемогу на парламентських виборах у червні 1999 року. Тоді ж його було обрано головою Національних зборів Вірменії.

Біографія

• 1949–1954 — навчався у Єреванському політехнічному інституті. Інженер-механік.
• 1954—1955 — інженер-конструктор у Ленінградському науково-дослідному інституті.
• 1955—1966 — працював на Єреванському електротехнічному заводі від майстра до директора.
• З 1966 року — секретар, потім перший секретар Єреванського міськкому КП Вірменії.
• 1972–1974 — секретар, а у 1974—1988 — перший секретар ЦК КП Вірменії.
• 1988—1991 — Вища партійна школа при ЦК КПРС. Був депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР 10-11 скликань (1979–1989) від Вірменської РСР, Верховної ради Вірменської РСР, був членом ЦК КПРС.
• 1988 року, коли розпочався «Карабаський рух» у Вірменії, ЦК КПРС вирішив звільнити Карена Демірчяна від посади, посилаючись на «погане здоров'я».

Після здобуття Вірменією незалежності, у 1991–1999 роках займав пост генерального директора й головою ради ЗАТ «Вірмелектромашин» — одного з найбільших заводів Вірменії.

• 1998 — кандидат у президенти Вірменії.
• З квітня 1999 — голова блоку «Єдність».
• 30 травня 1999 — обраний депутатом парламенту, а з 10 червня 1999 — спікер парламенту Вірменії. Голова-засновник Народної партії.

27 жовтня 1999 року під час терористичного акту в будівлі парламенту Вірменії були вбиті Карен Демірчян (голова парламенту Вірменії) та Вазген Саркісян (прем'єр-міністр Вірменії).

Похований у пантеоні імені Комітаса.

Нагороди

• Був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1966, 1971) й Жовтневої Революції (1976).
• 27 грудня 1999 — указом президента Вірменії за видатні заслуги перед батьківщиною посмертно надано звання «Національний герой Вірменії».

Посилання

• Біографія (вірм.)