Денисенко Олексій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денисенко Олексій Іванович
Денисенко Олексій Іванович.jpg
Народився 1911(1911)
місто Єлизаветград Херсонської губернії, тепер місто Кропивницький
Помер невідомо
Національність українець
Діяльність державний діяч
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Учасник Німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

Олексій Іванович Денисенко (1911(1911), місто Єлизаветград Херсонської губернії, тепер місто Кропивницький — ?) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 4—6-го скликань. Член ЦК КПУ в 1952—1966 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника. У 1929 році закінчив фабрично-заводську школу при заводі "Червона зірка" у місті Зінов'ївськ (тепер місто Кропивницький). З 1929 року працював ливарником на місцевому заводі. У 1930—1931 роках — служба в Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931—1932 роках — студент Ленінградського хіміко-технологічного інституту. У 1932—1935 роках — секретар партійної організації заводу «Червоний Жовтень» у місті Зінов'ївськ (Кірово). У 1935—1937 роках — студент Харківського комуністичного сільськогосподарського університету імені Артема.

З 1937 року — на керівній партійній і радянській роботі. До 1942 року працював завідувачем відділу агітації і пропаганди Ізюмського районного комітету КП(б)У, 1-м секретарем Ізюмського районного комітету КП(б)У Харківської області.

У 1942—1943 роках — уповноважений Військової ради Донського, Південно-Західного фронту. Учасник німецько-радянської війни.

У 1944—1946 роках — секретар Кам'янець-Подільського обласного комітету КП(б)У по кадрах. У 1946—1948 роках — 2-й секретар Кам'янець-Подільського обласного комітету КП(б)У.

У 1948—1949 роках — голова виконавчого комітету Кам'янець-Подільської обласної Ради депутатів трудящих.

У 1949—1952 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У, інспектор ЦК КП(б)У.

У 1952 — 7 січня 1966 року — 1-й секретар Ровенського обласного комітету КПУ.

У 1965—1967 роках — заступник міністра м'ясної і молочної промисловості Української РСР.

5 травня 1967 — 22 жовтня 1976 — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових резервів.

З 1976 року — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутаты Верховного Совета СССР 6-го созыва. — М., 1962.

Посилання[ред. | ред. код]