Дениска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Дениска
пол. Dyniska

Координати 50°25′00″ пн. ш. 23°42′37″ сх. д. / 50.4169444400277768636° пн. ш. 23.71027778002777708° сх. д. / 50.4169444400277768636; 23.71027778002777708Координати: 50°25′00″ пн. ш. 23°42′37″ сх. д. / 50.4169444400277768636° пн. ш. 23.71027778002777708° сх. д. / 50.4169444400277768636; 23.71027778002777708

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Ульгувек
Населення 217 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-678
Автомобільний код LTM (Гміна Ульгівок)
SIMC 0904316
GeoNames 772773
OSM 2691013 ·R (Гміна Ульгівок)
Офіційний сайт dyniska.cba.pl
Дениска. Карта розташування: Польща
Дениска
Дениска
Дениска (Польща)
Дениска. Карта розташування: Люблінське воєводство
Дениска
Дениска
Дениска (Люблінське воєводство)
Мапа

Дениска (пол. Dyniska) — село в Польщі, у гміні Ульгівок Томашівського повіту Люблінського воєводства[2]. Населення — 217 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Понад 100 років Дениска була прикордонним селом Австро-Угорщини.

Станом на 1.01.1939 в селі проживало 1210 осіб, з них 890 українців-грекокатоликів, 150 українців-римокатоликів, 50 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду, 70 євреїв[3]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до гміни Тарношин Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки.

Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[4]. 26-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Дениски на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 142 українців[4]. У селі залишилося 132 поляки[4].

Церква Собору Пресвятої Богородиці[ред. | ред. код]

Церква Собору Богородиці в Дениськах до руйнування

Згадки про греко-католицьку церкву у Дениських відносяться до 1766 р. У 1801 р. на її місце було перенесено новий храм, за переказами він походить із села Шлетини та збудований там у XVIII ст. Повністю відремонтована у 1943-44 роках в тому числі притвор та захристія. Після виселення українського населення в 1947 році будівля була передана римо-католицькій парафії і відтоді використовувалася під костел. Зруйнована пожежею у 1987 році. Не відновлена.

Поблизу храму стояла цегляна і оштукатурена дзвіниця з трьома дзвонами, покрита наметовим дахом.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 107 29 62 16
Жінки 110 26 54 30
Разом 217 55 116 46

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 10 листопада 2018.
  2. Мапа гміни Ульгувек з описом сіл. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
  4. а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.