Денна вежа (Кам'янець-Подільська фортеця)
| Денна вежа | |
|---|---|
|
| |
| 48°40′25″ пн. ш. 26°33′43″ сх. д. / 48.67375000002777341° пн. ш. 26.56194444447177716° сх. д.Координати: 48°40′25″ пн. ш. 26°33′43″ сх. д. / 48.67375000002777341° пн. ш. 26.56194444447177716° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Кам'янець-Подільський |
| Адреса | вул. Замкова, 1 |
| Тип | вежа і пам'ятка |
| Висота | 16 м |
| Архітектор | Йов Претвич |
| Початок будівництва | XII |
| Побудовано | XVI |
| Статус | Державний історичний музей-заповідник |
| Стан | задовільний |
  Денна вежа Денна вежа (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Де́нна ве́жа — наріжна фортечна вежа № 8 Старого замку міста Кам'янець-Подільський. Пам'ятник відображає кілька періодів в історії середньовічної фортифікації. Одна з найцікавіших споруд оборонного зодчества в Україні.
Одна з досліджених дако-римських веж, відкритих на території замку.[1]
Згадка в історичних джерелах[ред. | ред. код]
Опис вежі зберігся в «Реєстрі всіх будівель навколо замку Кам'янецького» за 1544 рік:
«Усередині Денної вежі, на середньому поверсі, було порожнє місце під комору. Йов розпорядився його знищити, маючи на увазі, що в разі нападу ворога, завдяки існуванню у вежі порожнього простору, як цій вежі, так і самій фортеці могла би бути заподіяна ворогом велика шкода. Нині місце це перебудовано, до того ж вставлена міцна з колод стеля і наслана підлога. У тій же Денній вежі, на одній висоті з фортечними мурами і сходами від них, проламані в обидва боки широкі отвори — брама і обкладені одвірками з тесаного каменю. Брамою цією, завдяки їх ширині, можна будете користуватися для пересування з вежі на фортечні мури, по той та інший бік, гармат…
На виході із середнього поверху Денної вежі на замковий мур, у кутку вежі біля стіні влаштований новий димар із грубкою задля того, щоб, коли з нижніх бійниць вестиметься стрілянина, скупчений при цьому в нижній частині вежі дим міг вільно виходити назовні і не заважати зайнятим стрільбою гармашам. Біля вогню цієї ж грубки зимою можуть грітися вартові і гармаші, а також користуватися ним при роботі, як освітленням, і навіть запалювати ґноти. Зовнішній отвір димаря, як засвідчує Іов, буде захищено від дощу і снігу особливою покрівлею з підвісними жолобами, по яких вода, стікаючи, не заподіє ніякої шкоди стінам. Разом із тим Іов зробив раз і назавжди розпорядження, щоб зимою сніг із цієї покрівлі постійно змітався».[2]
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Вежа Денна — наймасивніша і найдавніша з усіх замкових веж. Постала внаслідок розбудови маленької дако-римської вежі.[1]
У другій половині XII століття з боку двору добудували прямокутну в плані вежу розміром 6,4 на 6,8 м. Наприкінці XIV сторіччя напільний бік вежі була модернізована під фланкувальну.
У 1542 — 1544 роках будівельними роботами керував військовий інженер й архітектор Йов Претфес (Претвич). Він збільшив вежу в обсязі, надав їй в плані з боку двору заокругленість, обабіч вежі підвищив і потовщив оборонні мури. Одночасно із заходу до вежі добудували, майже повністю закривши її фасад на два яруси, Нову Західну вежу.
1672 року вежа зазнала пошкодження.[3]
Опис[ред. | ред. код]
Розташована на західному розі головного двору Старого замку на перетині його південно-західних і північно-західних мурів. Найскладніша споруда замку, формування якої пов'язане з найраннішим періодом замку.
Частина дако-римської вежі збереглася і становить прямокутне приміщення першого ярусу великої Денної вежі. Вхід до неї з боку двору обрамлено білокам'яним порталом. У Західному казематі в невеличкому тупиковому коридорі зліва на стіні видно контури замурованих зубців із бійницею, колись першого укріплення на мисі.[4]
Вежа із зовнішнього боку замку в плані прямокутна, з боку двору — кругла. На висоту двох ярусів до неї з трьох сторін примикають оборонні мури й Нова вежа. Розміри вежі з північного заходу на південний схід — 16 м, висота з напільного боку 18,5 м. Товщина мурів становить 2,5 — 4 м. У першому ярусі зберігся фрагмент стіни XII в. із зубцями і бійницею. Бійниці різноманітного характеру: від лучних до пристосованих до важкої артилерії. Перемички отворів і бійниць із XVI сторіччя.[3]
Реставраційні роботи[ред. | ред. код]
У 1946-1952 роках провели консерваційні роботи фортеці. У 1960-х роках під керівництвом архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької проводились планомірні архітектурно-археологічні дослідження укріплень Старого замку. Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування опрацював Генеральну програму консерваційно-реставраційних робіт по Старому замку та архітектурну концепцію реставрації, розроблену Є. Пламеницькою. У 1960-1980-х роках здійснили консервацію та реставрацію значної частини замкових укріплень, зокрема і Денної вежі.[1]
Нові масштабні реставраційні роботи провели згідно з «Перспективною програмою консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого і Нового замків» 1999 року, автором якої була дочка Євгенії Пламеницької Ольга Пламеницька.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець: (пізньоантичний – ранньомодерний час).
- ↑ Regestr wszego budowania w okrąg i zewnątrz zamku kamienieckiego, tak nowo murów murowanych, jako starych wedle potrzeb poprawionych i wywożenie przekopów zamkowych, przez pana Wojciecha Starzechowskiego, kasztelana bełzkiego etc, pomierzane roku 1544 / Переклад: Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии. 1901. – С. 221-222.
- ↑ а б Пам'ятки містобудування і архітектури Української РСР. Архів оригіналу за 4 вересня 2007. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Михайловський В. М. Inventarz i lustracie starostw: Kamieniec Podolskiego i Latyczowskiego. Rok 1613 // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — 2008. — Т. 18. — С. 98—116. Архівовано з джерела 28 грудня 2019. Процитовано.
- Денна вежа // Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР = Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 188. (рос.)
- Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 89—97.
- Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець: (пізньоантичний — ранньомодерний час). — Кам'янець-Подільський : ФОП Сисин О. В, 2012. — 672 с.
- Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — 256 с.
- Седак Олександр. Кам'янець-Подільський замок // 100 найвідоміших шедеврів України. — К. : Автограф, 2004. — С. 273—279.
- Станіславська Людмила. Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кам'янець-Подільська фортеця [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Кам'янець-Подільський Старий Замок
- Схема Старої фортеці [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||
