Денніс Родман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Денніс Кіт Родман (англ. Dennis Keith Rodman, нар. 13 травня 1961, Трентон, Нью-Джерсі, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції важкого форварда за низку команд НБА, зокрема за «Детройт Пістонс», яка навіки закріпила за ним ігровий №10[3], а також «Чикаго Буллз», де грав пліч-о-пліч з Майклом Джорданом. П'ятиразовий чемпіон НБА.

2011 року введений до Баскетбольної Зали слави (як гравець).[4]

Починав кар'єру як легкий форвард, а згодом перейшов на позицію важкого форварда. Родман вважається одним з найкращих захисних гравців у історії НБА — він двічі ставав Найкращим захисним гравцем сезону в НБА та сім сезонів поспіль був найкращим підбираючим у лізі.

У Родмана було важке дитинство, через що він виріс сором'язливим та замкнутим. 1993 року думав вчинити самогубство, але так і не зробив цього, після чого став «поганим хлопцем». Він постійно фарбував волосся у різноманітні кольори, мав багато пірсингу та тату. На баскетбольному майданчику відзначався агресивною грою та частими конфліктами з гравцями інших команд.

1994 року зустрічався із співачкою Мадонною та недовго був одружений з акторкою Кармен Електрою. 2013 року привернув увагу світової спільноти тим, що подружився з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.

Після завершення баскетбольної кар'єри займався реслінгом, де виступав разом з Галком Гоганом. Згодом вів своє шоу на телебаченні та знявся у кількох фільмах.

Ігрова кар'єра[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

На університетському рівні спочатку грав за команду Північно-центрального класу (1983), а потім за Південно-східний університет штату Оклахома (1983–1986). Команди обох закладів виступали у нижчих лігах NCAA. Проте йому вдалося себе зарекомендувати і виставити свою кандидатуру на драфт.[5]

Детройт Пістонс[ред.ред. код]

1986 року був обраний у другому раунді драфту НБА під загальним 27-м номером командою «Детройт Пістонс». На той момент команду, яку називали «Bad Boys» (Погані хлопці), тренував Чак Дейлі, а у її складі грали такі гравці як Айзея Томас, Джо Думарс, Едріан Дентлі, Сідні Грін та Білл Леймбір.[6] Однак серед такої компанії знайшовся ігровий час для Родмана, який за 15 хвилин на майданчику встигав набирати 6,5 очок та 4,7 підбирання за гру в першому сезоні.[7] У плей-оф допоміг команді легко пройти спочатку «Вашингтон Буллетс», а згодом «Атланта Гокс». Однак у фіналі Східної конференції «Детройт» програв «Бостону». Після програної серії Родман потрапив у заголовки газет після того як заявив, що Ларрі Берд є переоціненим гравцем: «Ларрі Берд є переоціненим у багатьох елементах. Чому він отримує стільки уваги? Тому що він білий. Ви ніколи не почуєте, що чорний гравець є найвеличнішим». Після цього на нього обвалився шквал критики, однак йому вдалось уникнути звинувачень у расизмі завдяки тому, що він зустрічався з білошкірою дівчиною.[8]

Наступного сезону 1987-1988 покращив свою статистику до 11,6 очок та 8,7 підбирань за гру та допоміг «Пістонс» дійти до фіналу НБА, де у важкій серії із семи матчів перемогу здобули «Лос-Анджелес Лейкерс».[7]

Наступного сезону Родман продовжував бути гравцем запасу, проте постійно покращував свою гру в захисті, за що був включений до першої збірної всіх зірок захисту, вперше з восьми разів у кар'єрі. У плей-оф «Детройт» обіграв «Бостон» і «Чикаго», у складі якого грав найрезультативніший гравець ліги Майкл Джордан. У фіналі НБА «Пістонс» знову зустрілись з «Лейкерс» та з легкістю їх обіграли у серії з чотирьох матчів. Незважаючи на спазми у спині, Родман домінував на щитах у фінальній серії, вперше ставши чемпіоном НБА.[9]

Під час сезону 1989-1990 Родман завоював місце в стартовому складі команди.[10] За підсумками сезону був названий Найкращим захисним гравцем НБА.[7] «Детройт» вдруге поспіль завоював титул чемпіона НБА, перемігши у фіналі «Портленд Трейл-Блейзерс».[10]

Протягом сезону 1990-1991 ще більше закріпив за себою реноме надійного захисного гравця та вдруге поспіль завоював нагороду найкращого захисного гравця.[7] У плей-оф команда дійшла до фіналу Східної конференції, де була розгромлена «Чикаго». У сезоні 1991-1992 збирав 18,7 підбирань за гру, що дозволило йому стати найкращим підбираючим ліги. Тоді йому вдалось зробити 1,530 підбирань за сезон, що було найкращим показником з часів Вілта Чемберлейна сезону 1971-1972 (1,572 підбирання).[11] У плей-оф у першому раунді «Детройт» поступився «Нью-Йорк Нікс», проте в одному з матчів серії Родман зробив 34 підбирання, що стало його особистим рекордом.

Після не зовсім вдалого попереднього сезону у відставку пішов головний тренер команди Чак Дейлі. Це мало неабиякий негативний вплив на Родмана, який вважав тренера своїм «сурогатним» батьком. Він навіть пропустив літні збори, за що був оштрафований на 68,000 доларів.[5] Під час сезону 1992-1993 його дружина Енні Бейкс, з якою у них була спільна дочка, вирішила розлучитись.[12] Все це, а також невдалий сезон загнали Родмана у депресію. Однієї ночі у лютому 1993 року його знайшли сплячого із зарядженою гвинтівкою у своєму автомобілі. Через чотири роки у своїй автобіографії він зізнався, що хотів покінчити життя самогубством, однак передумав. Натомість він «убив попереднього себе та вирішив жити так, як того він сам захоче». Після закінченн сезону почав вимагати обміну до іншої команди, незважаючи на ще три роки контракту з «Детройтом».

Сан-Антоніо Сперс[ред.ред. код]

У жовтні 1993 року перейшов до складу «Сан-Антоніо Сперс», команди, яка будувалась навколо зірки Девіда Робінсона.[13] У команді також виступали такі гравці як Дейл Елліс, Віллі Андерсон та Вінні дель Негро.[13] Вже на початку сезону Родман почав показувати перші ознаки нового хлопця, який вбив у собі «скромного» хлопця — він пофарбував волосся як головний герой фільму «Руйнівник».[14] Однак це не завадило йому демонструвати хорошу гру — він знову став лідером ліги за кількістю підборів за гру, збираючи 17,6 відскоків за матч. Також у цей період зіткнувся лбами на майданчику із Стейсі Кінгом та Джоном Стоктоном, відмовлявся покинути майданчик після того, як його було вилучено та мав двохмісячний роман з Мадонною.[15] Єдина людина, яку він поважав в команді, був Джек Гейлі, оскільки той був єдиним, кого не шокував візит Родмана до гей-бару.[16] Незважаючи на 55 перемог у регулярному сезоні, «Сперс» вилетіли вже в першому раунді плей-оф від «Юта Джаз».

Наступного сезону Родман посварився з менеджментом клубу. Через це пропустив перші три матчі команди, потім взяв собі вихідний, 7 грудня був відсторонений від ігор, а 10 грудня нарешті повернувся до складу команди, пропустивши загалом 19 матчів.[17] Після цього травмувався та повернувся, щоб зіграти у 49 матчах. Зазвичай гравців з такою кількістю пропущених матчів не беруть до уваги, коли висвітлюється статистика сезону, але Родман зібрав 823 підбирання, що на 23 більше, щоб бути включеним у статистичні списки. Крім того з 16,8 підбираннями за гру він знову став найкращим підбираючим НБА.[17] У плей-оф допоміг «Сан-Антоніо» дійти до фіналу Західної конференції. Незважаючи на те, що «Сперс» зустрічались з діючим чемпіоном «Х'юстон Рокетс», саме клуб з Сан-Антоніо вважався фаворитом, маючи у своєму складі відмінних захисних гравців Родмана та Робінсона, який до того ж був діючим Найціннішим гравцем НБА. Однак гру вирішив Хакім Оладжувон, який домінував над передньою лінією «Сан-Антоніо», набираючи 35,3 очка у серії. Таким чином у фінал НБА пройшов «Х'юстон».

Чикаго Буллз[ред.ред. код]

1995 року перейшов до «Чикаго Буллз» в обмін на Вілла Пердью та грошові кошти. Напередодні «Чикаго» залишив Горас Грант, тому менеджмент клубу намагався його замінити, при цьому ризикнувши, адже на момент обміну Родману було 34 роки.[17] Однак Денніс відмінно вписався у ігрові схеми головного тренера Філа Джексона, набираючи 5,5 очок та 14,9 підбирань за гру. Він знову став першим за кількістю підбирань за матч у НБА, а також допоміг команді поставити рекорд ліги з 72 перемог у сезоні.[18] Проте з дисципліною і далі були проблеми. Наприклад, 1996 року в березневому матчі з «Нью-Джерсі Нетс» він ударив головою рефері матчу. За це був оштрафований на 20,000 доларів та дискваліфікований на шість матчів.[19] У плей-оф допоміг команді стати чемпіонами НБА, коли «Чикаго» обіграв «Сіетл Суперсонікс».[20]

У сезоні 1996-1997 Родман вшосте поспіль став найкращим підбираючим ліги з 16,7 відскоками за гру.[7] Загалом сезон супроводжувався скандалами з Родманом. Окрім постійної грубої гри на майданчику, за яку отримував технічні фоли та вилучення, він ще і вдарив суддю, за що отримав 11-матчеву дискваліфікацію та за що йому довелось заплатити 200,000 доларів.[21] У плей-оф допоміг команді знову виграти чемпіонство НБА, коли «Чикаго» обіграв «Юту».[22]

Наступного року знову очолив список гравців з найбільшою кількістю підбирань за гру — 15.[7] Він збирав 20 підбирань за матч більше 11 разів протягом сезону. Вікові «Буллз» (Родман — 37 років, Джордан — 35 років) дійшли до фіналу НБА, де знову зустрілись з «Ютою». У перших трьох матчах Родман вдало захищався проти головної зірки «Джаз» Карла Мелоуна,[23] але напередодні четвертої гри серії вирішив взяти участь у реслінгу з Галком Гоганом. За це він був оштрафований на 20,000 доларів,[15] проте це не завадило йому знову вдало зіграти проти Мелоуна. Щоправда вже в п'ятому матчі серії дозволив Мелоуну набрати 39 очок. Однак фінальну серію вирішив Майкл Джордан, який забив вирішальні очки через форварда Брайона Расселла. Таким чином «Чикаго» виграло третій титул чемпіона НБА поспіль, а Родман — свій п'ятий загалом.[23]

Останні роки в НБА[ред.ред. код]

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Лос-Анджелес Лейкерс», до якої він приєднався у січні 1999 року перед початком скороченого через лок-аут сезону. Відіграв за нову команду 23 матчі та був відрахований з її складу.[7]

У сезоні 1999-2000 підписав контракт з «Даллас Маверікс». Зіграв за команду з Далласа 12 матчів, за які встиг отримати шість технічних фолів, двічі бути вилученим та отримати одноматчеву дискваліфікацію.[24] В той же час його ігрові кондиції були на хорошому рівні, які дозволяли йому робити 14,3 підбирань за гру.[25]

Кар'єра поза НБА[ред.ред. код]

Родман у 2005 році у майці «Торпан Поят»

Після «Далласа» на певний час відійшов від баскетболу, присвятивши час кар'єрі у кіно та реслінгу.

2003 року підписав контракт з командою АБА «Лонг-Біч Джем», у складі якої провів один сезон. У її складі став чемпіоном АБА.[26]

В подальшому також встиг пограти за мексиканську «Фуерса Реджіа» (2004)[27], «Орандж-Каунті Краш» з АБА (2004—2005)[28], мексиканську «Тіхуана Дрегонс» (2005—2006)[29], фінську «Торпан Поят» (один матч у 2005 році).

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Брайтон Бірс» з Великої Британії, за яку він провів три матчі 2006 року.[30]

4 квітня 2011 року було оголошено, що Родмана буде включено до Баскетбольної зали слави.[31]

Статистика виступів в НБА[ред.ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Позначає сезон, в якому Денніс Родман ставав чемпіоном НБА
* Лідер ліги

Регулярний сезон[ред.ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1986–87 «Детройт Пістонс» 77 1 15.0 .545 .000 .587 4.3 .7 .5 .6 6.5
1987–88 «Детройт Пістонс» 82 32 26.2 .561 .294 .535 8.7 1.3 .9 .5 11.6
1988–89 «Детройт Пістонс» 82* 8 26.9 .595* .231 .626 9.4 1.2 .7 .9 9.0
1989–90 «Детройт Пістонс» 82* 43 29.0 .581 .111 .654 9.7 .9 .6 .7 8.8
1990–91 «Детройт Пістонс» 82* 77 33.5 .493 .200 .631 12.5 1.0 .8 .7 8.2
1991–92 «Детройт Пістонс» 82 80 40.3 .539 .317 .600 18.7* 2.3 .8 .9 9.8
1992–93 «Детройт Пістонс» 62 55 38.9 .427 .205 .534 18.3* 1.6 .8 .7 7.5
1993–94 «Сан-Антоніо Сперс» 79 51 37.8 .534 .208 .520 17.3* 2.3 .7 .4 4.7
1994–95 «Сан-Антоніо Сперс» 49 26 32.0 .571 .000 .676 16.8* 2.0 .6 .5 7.1
1995–96 «Чикаго Буллз» 64 57 32.6 .480 .111 .528 14.9* 2.5 .6 .4 5.5
1996–97 «Чикаго Буллз» 55 54 35.4 .448 .263 .568 16.1* 3.1 .6 .3 5.7
1997–98 «Чикаго Буллз» 80 66 35.7 .431 .174 .550 15.0* 2.9 .6 .2 4.7
1998–99 «Лос-Анджелес Лейкерс» 23 11 28.6 .348 .000 .436 11.2 1.3 .4 .5 2.1
1999–00 «Даллас Маверікс» 12 12 32.4 .387 .000 .714 14.3 1.2 .2 .1 2.8
Усього за кар'єру 911 573 31.7 .521 .231 .584 13.1 1.8 .7 .6 7.3
В іграх усіх зірок 2 0 18.0 .364 8.5 .5 .5 .5 4.0

Плей-оф[ред.ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1987 «Детройт Пістонс» 15 0 16.3 .541 .000 .563 4.7 .2 .4 1.1 6.5
1988 «Детройт Пістонс» 23 0 20.6 .522 .000 .407 5.9 .9 .6 .6 7.1
1989 «Детройт Пістонс» 17 0 24.1 .529 .000 .686 10.0 .9 .4 .7 5.8
1990 «Детройт Пістонс» 19 17 29.5 .568 .000 .514 8.5 .9 .5 .7 6.6
1991 «Детройт Пістонс» 15 14 33.0 .451 .222 .417 11.8 .9 .7 .7 6.3
1992 «Детройт Пістонс» 5 5 31.2 .593 .000 .500 10.2 1.8 .8 .4 7.2
1994 «Сан-Антоніо Сперс» 3 3 38.0 .500 .000 .167 16.0 .7 2.0 1.3 8.3
1995 «Сан-Антоніо Сперс» 14 12 32.8 .542 .000 .571 14.8 1.3 .9 .0 8.9
1996 «Чикаго Буллз» 18 15 34.4 .485 .000 .593 13.7 2.1 .8 .4 7.5
1997 «Чикаго Буллз» 19 14 28.2 .370 .250 .577 8.4 1.4 .5 .2 4.2
1998 «Чикаго Буллз» 21 9 34.4 .371 .250 .605 11.8 2.0 .7 .6 4.9
Усього за кар'єру 169 89 28.3 .490 .149 .540 9.9 1.2 .6 .6 6.4

Кар'єра у реслінгу[ред.ред. код]

Після того як Родмана дискваліфікували на решту сезону 1996-1997 він тимчасово перекваліфікувався з баскетболіста у реслера, що було його давнім хоббі. 10 березня 1997 року вперше взяв участь у шоу під назвою Monday Nitro, що було частиною World Championship Wrestling. Виступив там разом з Галком Гоганом. У липні 1997 року відбувся його дебют на ринзі, де він у команді з Гоганом програв Біг Шоу та Лексу Люгеру.[29]

Після третього матчу фінальної серії НБА 1998, де «Чикаго» зустрічався з «Ютою», Родман знову взяв участь у реслінгу; цього разу він з Гоганом протистояв Diamond Dallas Page та важкому форварду «Юти» Карлу Мелоуну. Після цього ще кілька разів брав участь у шоу в 1999, 2000 та 2008 роках.[32]

Кар'єра на ТБ та кіно[ред.ред. код]

Денніс Родман, 2001
Родман з Дональдом Трампом під час восьмого сезону шоу «Celebrity Apprentice»

1996 року мав авторську передачу на MTV під назвою The Rodman World Tour.[33]

Рік потому дебютував у кіно, зігравши у фільмі «Колонія», де у головних ролях також знімались Жан-Клод Ван Дам і Міккі Рурк. Фільм був негативно оцінений критиками, а сам Родман отримав три нагороди Золотої малини: Найгірша нова зірка, Найгірша роль другого плану та Найгірша пара акторів (разоз з Ван Дамом). 1999 року зіграв у фільмі «Суперагент Саймон», а 2000 — разом з Томом Беренджером у бойовику «Затяжний стрибок».[34]

2005 року став першим чоловіком, який позував оголеним для кампанії організації PETA «Краще ходити оголеним, ніж носити хутро».[35] Того ж року презентував свою другу біографію «Я мав би бути мертвим зараз»; представив він її, сидячи у гробу.[3]

Згодом зіграв самого себе у ситкомі «Третя планета від Сонця» та озвучив себе у одній із серій «Сімпсонів».

2009 року взяв участь у шоу «Celebrity Apprentice», де учасники збирали гроші на благодійність на їх вибір. Родман обрав організацію Court Appointed Special Advocates, яка допомагає дітям з адвокатськими послугами. 2013 року повернувся на це шоу та зібрав 20,000 доларів для Make-A-Wish Foundation, організації, яка збирає гроші на подарунки для важкохворих дітей.

Особисте життя[ред.ред. код]

Першою дружиною Родмана була Енні Бейкс,[36] з якою 1988 року у них народилась дочка Алексіс.[37] На початку 1990-х років подружжя розлучилось. У листопаді 1998 року одружився з моделлю Кармен Електрою.[38] У квітні 1999 року Електра подала на розлучення.

1999 року зустрів Мішель Моєр. 2000 року у них народився син Ді Джей, а 2001 — дочка Трініті. 2003 року пара одружилась на 43-й день народження Родмана.[39] 2012 року подружжя розлучилось і суд зобов'язав Родмана виплатити колишній дружині 860,376 доларів на підтримку дітей.[40]

Двічі лікувався від алкогольної залежності — 2008 та 2014 року.[41][42]

Досить часто мав проблеми із законом: керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, без документів, влаштовував гучні вечірки у себе в маєтку, обвинувачувався у домашньому насиллі, скоював ДТП.[43][44][45][46]

2015 року офіційно підтримав Дональда Трампа у його президентській кампанії.[47]

Візити до Північної Кореї[ред.ред. код]

26 лютого 2013 року Родман відвідав Північну Корею з кореспондентом Раяном Даффі.[48] Метою відвідин було проведення товариських змагань.[49] Він особисто познайомився з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином та згодом зазначив, що «вони є друзями на все життя», а також порадив Бараку Обамі зателефонувати Кім Чен Ину.[50][51][52][53]

3 вересня 2013 року Родман знову відвідав Північну Корею.[54] Цього разу він сказав, що у Кім Чен Ина є дочка та що той є хорошим батьком.[55] Він також зазначив, що планує очолити збірну Північної Кореї з баскетболу.[56] Причиною візиту він назвав те, що «намагається відкрити очі Обами та всього світу» та надихнути Обаму зв'язатися з Кім Чен Ином.[57]

У січні 2014 року Родман провів товариський матч у Північній Кореї, де він зібрав свою команду, яка складалася з таких гравців як Кенні Андерсон, Кліфф Робінсон, Він Бейкер, Крег Годжес, Даг Крісті, Сліпі Флойд та Чарльз Сміт.[58]

Згодом Міністерство фінансів США почало розслідування на предмет того, чи не порушував закону Родман, везучи до Північної Кореї подарунки Кім Чен Ину на тисячі доларів.[59]

13 червня 2017 року вкотре здійснив візит до Північної Кореї.[60] Цього разу йому не вдалось зустрітись з лідером держави, але він провів багато зустрічей з спортсменами та Міністром спорту, якому і передав подарунки для Кім Чен Ина.[61]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://espn.go.com/nba/player/gamelog/_/id/726/dennis-rodman
  2. http://espn.go.com/nba/player/stats/_/id/726/dennis-rodman
  3. а б LIDZ, FRANZ. DENNIS RODMAN. SI.com. Процитовано 2018-03-16. 
  4. Rodman, Mullin enshrined in Hall of Fame. FOX Sports (en-US). 2011-08-12. Процитовано 2018-03-16. 
  5. а б Rodman, King or Queen of Rebounds? - Classic - ESPN. 2009-07-23. Процитовано 2018-03-16. 
  6. 1986-87 Detroit Pistons Roster and Stats | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  7. а б в г д е ж Dennis Rodman Stats | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  8. Piston Dennis Rodman's life was complicated by racial - 05.02.88 - SI Vault. 2008-06-17. Процитовано 2018-03-16. 
  9. NBA.com: Waiting Game Ends for Impatient Pistons. www.nba.com. Процитовано 2018-03-16. 
  10. а б NBA.com: Bad Boys Still the Best. www.nba.com. Процитовано 2018-03-16. 
  11. NBA & ABA Single Season Leaders and Records for Total Rebounds | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  12. Lodi News-Sentinel - Google News Archive Search. news.google.com. Процитовано 2018-03-16. 
  13. а б 1993-94 San Antonio Spurs Roster and Stats | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  14. NBA.com: Dennis Rodman Bio. 2010-04-20. Процитовано 2018-03-16. 
  15. а б The top 10 Dennis Rodman moments - Times Online. 2011-06-29. Процитовано 2018-03-16. 
  16. Friend, Tom. PRO BASKETBALL; A Nonconformist in a League of His Own (en). Процитовано 2018-03-16. 
  17. а б в NBA.com: Dennis Rodman Bio. 2010-04-20. Процитовано 2018-03-16. 
  18. NBA.com - Best Ever? Ten Reasons Why. www.nba.com. Процитовано 2018-03-16. 
  19. Dennis Rodman and the $50,000 Mormon Fine. 1998-01-11. Процитовано 2018-03-16. 
  20. NBA.com: Bulls' Record-Setting Season Ends in Victory. www.nba.com. Процитовано 2018-03-16. 
  21. Press, The Associated (1997). Rodman to Pay Cameraman. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2018-03-16. 
  22. NBA.com: MJ Adds More Finals Heroics to His Legacy. www.nba.com. Процитовано 2018-03-16. 
  23. а б NBA.com: Jordan's Jumper Secures Chicago's Sixth Title. www.nba.com. Процитовано 2018-03-16. 
  24. PRO BASKETBALL NOTE. www.canoe.ca. Процитовано 2018-03-16. 
  25. Hall of Famer Dennis Rodman wasn't a fan of Cuban's style while with Mavericks. SportsDay (en). 2011-04-04. Процитовано 2018-03-16. 
  26. Rodman rebound? Ex-NBA star signs with ABA. ESPN.com. 2003-12-22. Процитовано 2018-03-16. 
  27. Rodman comes back, first in Mexico. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 2018-03-16. 
  28. USATODAY.com - Dennis Rodman signs with ABA team. usatoday30.usatoday.com. Процитовано 2018-03-16. 
  29. а б Dennis Rodman, Usa ...player profiles by Interbasket. www.interbasket.net. Процитовано 2018-03-16. 
  30. Dennis Rodman - Brighton Bears. www.burgesshilluncovered.co.uk. Процитовано 2018-03-16. 
  31. Rodman, Mullin, Winter lead Hall's Class of 2011. ESPN.com. 2011-04-04. Процитовано 2018-03-16. 
  32. Road Wild. www.prowrestlinghistory.com. Процитовано 2018-03-16. 
  33. Interview with Dennis Rodman. EW.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  34. Dennis Rodman. IMDb. Процитовано 2018-03-16. 
  35. Rodman To Strip For Peta. Contactmusic.com (en-US). 2004-12-22. Процитовано 2018-03-16. 
  36. Rodman, King or Queen of Rebounds? - classic - ESPN. 2011-06-29. Процитовано 2018-03-16. 
  37. Believe It: Dennis Rodman`s Improbable Life Story. tribunedigital-chicagotribune (en). Процитовано 2018-03-16. 
  38. Walls, By Jeannette. Rodman says Electra never got over him. TODAY.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  39. Haldane, David (2003-05-14). Dennis Rodman Turns 42 -- and Gets Hitched. Los Angeles Times (en-US). ISSN 0458-3035. Процитовано 2018-03-16. 
  40. Williams, Lauren; Anton, Mike (2012-03-28). Dennis Rodman could face jail over child and spousal support. Los Angeles Times (en-US). ISSN 0458-3035. Процитовано 2018-03-16. 
  41. Dennis Rodman Enters Rehab. PEOPLE.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  42. CNN, By Steve Forrest,. Dennis Rodman checks into alcohol rehab after N. Korea trip - CNN. CNN. Процитовано 2018-03-16. 
  43. USATODAY.com - Dennis Rodman pleads no contest to DUI. usatoday30.usatoday.com. Процитовано 2018-03-16. 
  44. Queally, James. Dennis Rodman facing criminal charges in July hit-and-run, prosecutors say. latimes.com. Процитовано 2018-03-16. 
  45. Rodman Pleads Guilty To DUI (en). Процитовано 2018-03-16. 
  46. Editorial, Reuters. Dennis Rodman arrested in L.A.. CA (en-CA). Процитовано 2018-03-16. 
  47. CNN, Sophie Tatum,. Dennis Rodman endorses Donald Trump for president - CNNPolitics. CNN. Процитовано 2018-03-16. 
  48. Zinser, Lynn (2013-02-26). Dennis Rodman Arrives in North Korea for Tour. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2018-03-16. 
  49. Duke, By Alan. Dennis Rodman to North Korea: 'I come in peace' - CNN. CNN. Процитовано 2018-03-16. 
  50. Dennis Rodman And Kim Jong-Un Chat Courtside At Pyongyang Basketball Game. International Business Times. 2013-02-28. Процитовано 2018-03-16. 
  51. 'Vice' finale tracks Rodman's strange days in North Korea. NY Daily News (en). Процитовано 2018-03-16. 
  52. Blake, Aaron (2013-03-03). Dennis Rodman: Kim Jong Eun is ‘my friend’. Washington Post (en-US). ISSN 0190-8286. Процитовано 2018-03-16. 
  53. Денніс Родман проведе відпустку з Кім Чен Уном. ukranews_com (ua). Процитовано 2018-03-17. 
  54. Rodman returns to Pyongyang but says won't bring back jailed American. Reuters. Tue Sep 03 21:28:33 UTC 2013. Процитовано 2018-03-16. 
  55. Rodman: Kim Jong Un is 'a good dad'. POLITICO. Процитовано 2018-03-16. 
  56. Dennis Rodman to Train North Korean Olympic Basketball Team. www.mediaite.com (en). Процитовано 2018-03-16. 
  57. CNN, By Josh Levs,. North Korea: Reality vs. the world according to Dennis Rodman - CNN. CNN. Процитовано 2018-03-16. 
  58. Dennis Rodman Announces "Basketball Diplomacy" For Upcoming Games In North Korea :: TFNJ: The Florida News Journal. 2014-01-06. Процитовано 2018-03-16. 
  59. Feds reportedly investigating Rodman for violating sanctions against N. Korea. Fox News (en-US). 2014-01-25. Процитовано 2018-03-16. 
  60. CNN, Matt Rivers, Will Ripley and Joshua Berlinger,. Rodman hopes to do 'something pretty positive' in North Korea. CNN. Процитовано 2018-03-16. 
  61. Fifield, Anna (2017-06-15). Dennis Rodman just gave Kim Jong Un ‘The Art of the Deal.’ And it may be a genius move.. Washington Post (en-US). ISSN 0190-8286. Процитовано 2018-03-16. 

Посилання[ред.ред. код]