Деніел Ф. Ґелує
| Деніел Ф. Ґелує | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Daniel Francis Galouye | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Луїс Деніелс (англ. Louis G. Daniels) | |||
| Народився |
11 лютого 1920[1][2][…] Новий Орлеан, Луїзіана, США | |||
| Помер |
7 вересня 1976[1][2][…] (56 років) Новий Орлеан, США | |||
| Країна |
 США | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, сценарист, журналіст, письменник наукової фантастики | |||
| Alma mater | Університет штату Луїзіана | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1951—1976 | |||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Magnum opus | Темний всесвіт (англ. Dark Universe), Симулякрон-3 (англ. Simulacron-3) | |||
|
| ||||
Деніел Френсіс Галує (англ. Daniel Francis Galouye, 11 лютого 1920 — 7 вересня 1976) — американський письменник-фантаст.
Біографія[ред. | ред. код]
Деніел Галує народився в Новому Орлеані, Луїзіана. Отримав ступінь бакалавра мистецтв в Університеті штату Луїзіана. Після університету трохи попрацював репортером в газетах. Під час другої світової війни він працював інструктором і пілотом-тестувальником в Флоті США. Одним з перших тестував реактивні літаки. Під час служби підірвав собі здоров'я, що призвело до подальших проблем. В 1945 році одружився з Кармел Барбарою Джонсон, з якою і прожив все життя в Новому Орлеані. Працював репортером в місцевій газеті «The Times-Picayune» до 1967 року, коли покинув роботу через проблеми з здоров'ям. Після цього трохи працював редактором, аж до смерті в 1976 році.[4]
Першу свою науково-фантастичну повість Rebirth він написав в 1951, вона була опублікована в квітні 1952 року в журналі Imagination. Протягом 50-тих — 60-тих років його повісті і оповідання публікувались в багатьох літературних журналах, зокрема в Fantasy & Science Fiction і Galaxy Science Fiction. Його перший роман Темний всесвіт (англ. Dark Universe) написаний в 1961 номінувався на премію Г'юго, але найбільш відомим став його третій роман Симулякрон-3 (англ. Simulacron-3) написаний в 1964 році, який після цього двічі екранізовувався перший раз в 1973 (Світ на проводах нім. Welt am Draht) і другий раз в 1999 (Тринадцятий поверх).
В 2007 році він отримав премію повторного відкриття Кордвайнера Сміта (англ. Cordwainer Smith Rediscovery Award) за несправедливе забуття.[5]
Бібліографія[ред. | ред. код]
Романи[ред. | ред. код]
- 1961 — Темний всесвіт (англ. Dark Universe), переписано з повісті Rebirth (1952)
- 1963 — Лорди Психону (англ. Lords of the Psychon), розширена версія The City of Force (1959)
- 1964 — Симулякрон-3 (англ. Simulacron-3), в Британії вийшов під назвою Світ-підробка (англ. Counterfeit World)
- 1968 — Бич крикунів (англ. A Scourge of Screamers), Британська назва Загублене сприйняття (англ. The Lost Perception)
- 1973 — Безмежна людина (англ. The Infinite Man) роман на основі двох оповідань Tonight the Sky Will Fall! (1952), і The Day the Sun Died (1955)
Збірки творів[ред. | ред. код]
- 1964 — The Last Leap and Other Stories of the Supermind
- 1967 — Die stummen Schwingen
- 1968 — Project Barrier
- 2012 — This Crowded Earth AND Reign of the Telepuppets
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #107573016 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б NooSFere — 1999.
- ↑ http://www.severing.nu/galouye.htm [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] «Daniel F. Galouye» by Heribert E. Severing
- ↑ http://www.cordwainer-smith.com/daniel-f-galouye.htm [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] Daniel F Galouye, Winner of the 2007 Cordwainer Smith Rediscovery Award
Посилання[ред. | ред. код]
- Деніел Галує [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] на Internet Speculative Fiction Database. (англ.)
- Твори Деніела Галує у проєкті «Гутенберг». (англ.)
|
