Дані Лаферр'єр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дені Лаферр'єр)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дані Лаферр'єр
Ім'я при народженні фр. Windsor Klébert Laferrière
Псевдо Dany Laferrière
Народився 13 квітня 1953(1953-04-13)[1][2] (71 рік)
Порт-о-Пренс, Гаїті[3]
Країна  Канада
 Гаїті[4][5]
Діяльність поет, прозаїк-романіст, сценарист, журналіст, кінорежисер
Alma mater Collège Canado-Haïtiend
Знання мов французька[6][7] і гаїтянська креольська
Членство Французька академія[8]
Посада Vice Chair of the French Academyd[9]
Нагороди
IMDb ID 0480767

Дані́ Лаферр'є́р (фр. Dany Laferrière), справжнє ім'я — Віндзо́р Клебе́р Лаферр'є́р (фр. Windsor Klébert Laferrière, *13 квітня 1953, Порт-о-Пренс) — квебекський і гаїтянський письменник, поет і журналіст. Член Французької академії з 2016 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на Гаїті, у місті Порт-о-Пренс, 13 квітня 1953. Працював журналістом за часів диктатури Дювальє. У 1978, після того, як вбили його колегу-журналіста, емігрував до Канади[10]. Жив у Монреалі, працював на фабриках. Став відомим у 1985, після публікації свого першого роману — «Як кохатися з негром і не втомитися» (фр. Comment faire l'amour avec un nègre sans se fatiguer).

2009 року його роман «Загадка повернення» (фр. L'Énigme du retour) отримав Премію Медічі — престижну французьку літературну нагороду.

Деякі з його книжок були екранізовані.

2016 року був обраний до складу Французької Академії й таким чином став першим канадським, першим гаїтянським і другим (після Леопольда Сенгора) темношкірим її членом.

Ділить свій час поміж Монреалем та Маямі.

Твори[ред. | ред. код]

Цикл «Американська автобіографія» (фр. Une autobiographie américaine)

  • «Як кохатися з негром і не втомитися» (фр. Comment faire l'amour avec un nègre sans se fatiguer), Montréal, VLB Éditeur, 1985.
  • Éroshima, Montréal, VLB Éditeur, 1987.
  • L'Odeur du café, Montréal, VLB Éditeur, 1991.
  • Le goût des jeunes filles, Montréal, VLB Éditeur, 1992.
  • Cette grenade dans la main du jeune Nègre est-elle une arme ou un fruit ?, Montréal, VLB Éditeur, 1993.
  • Chronique de la dérive douce, Montréal, VLB Éditeur, 1994.
  • Pays sans chapeau, Outremont, Lanctôt Éditeur, 1996.
  • La Chair du maître, Outremont, Lanctôt Éditeur, 1997.
  • Le Charme des après-midi sans fin, Outremont, Lanctôt Éditeur, 1997.
  • Le Cri des oiseaux fous, Outremont, Lanctôt Éditeur, 2000.
  • Vers le sud, Montréal, Boréal, 2006. (Ce roman était en lice pour le Prix Renaudot 2006)
  • Je suis un écrivain japonais, Montréal, Boréal, 2008.

Інші

  • Je suis fatigué, Outremont, Lanctôt Éditeur, 2001.
  • Les années 1980 dans ma vieille Ford, Montréal, Mémoire d'encrier, 2005.
  • Je suis fou de Vava, Montréal, Éditions de la Bagnole, 2006.
  • Je suis un écrivain japonais, Montréal, Boréal, 2008
  • La fête des morts, Éditions de la Bagnole, 2008
  • «Загадка повернення» (фр. L'Énigme du retour), Montréal, Boréal, 2009 — Paris, Grasset, 2009. Prix Medicis, Grand Prix de Montréal (Ce roman est en lice pour le Prix littéraire des Collégiens)
  • Tout bouge autour de moi, Montréal, Mémoire d'encrier, 2010.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Babelio — 2007.
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #124041825 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. https://auteurs.contemporain.info/doku.php/auteurs/dany_laferriere
  5. https://www.livredepoche.com/auteur/dany-laferriere
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. CONOR.Sl
  8. Académie française
  9. Французька академія — 1635.
  10. Laferrière, Dany — The Canadian Encyclopedia. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 22 червня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]