Депресивний синдром

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Депреси́вний синдро́м (депре́сія) (від лат. depressio — пригніченість) — психопатологічний синдром, який характеризується тріадою симптомів:

Для депресивного синдрому також характерні: утиск інстинктивної діяльності (зниження апетиту аж до анорексії, сексуальності, самозахисних тенденцій із появою суїцидних думок і дій), занижена відворотність із концентрацією уваги на своїх сутужних переживаннях, занижена оцінка власної особистості (що досягає обмарних ідей самозневаги та самозвинувачення).

Найчастіше депресивний синдром спостерігають при біполярному афективному розладі[1].

Відбитість симптомів, які входять до структури депресивного синдрому може бути різною, змінюватися в окремого хворого залежно від стадії розвитку депресивної фази в межах біполярного афективного розладу.

Депресивний розлад може виникати у дітей шестирічного віку. При цьому застосовують ті ж діагностичні критерії, що й у дорослих. Для цих хворих характерна значна спадкова обтяженість психічними захворюваннями. У 70 % хворих матері страждають на депресивний розлад у чистому вигляді або на обтяжені супутні психічні розлади. Батьки таких хворих частіше страждають на алкоголізм і токсикоманії[2].

Перебіг депресивного синдрому[ред.ред. код]

Розрізняють кілька варіантів перебігу депресивного синдрому.

  • Проста (меланхолійна) депресія — класична тріада депресивного синдрому без марення
  • Іпохондрійна депресія — депресія з афективним іпохондрійним маренням
  • Обмарна депресія («синдром Котара») — депресія з нігілістським маренням (хворий стверджує, що в нього відсутні один або кілька внутрішніх органів, відсутня будь-яка частина організму) чи маренням власної негативної виключності (хворий стверджує, що він найстрашніший, невиправний злочинець, буде жити вічно та вічно страждати тощо)
  • Ажитована (тривожна) депресія характеризується відсутністю чи слабким виявленням рухової загальмованості, наявністю поряд з афектом смутку яскраво виявленого афекту тривоги
  • Анестетична депресія характеризується наявністю явищ хворобливої психічної нечутливості (anaesthesia psychica dolorosa), коли хворий стверджує, що цілком утратив здатність любити близьких, природу, музику, втратив узагалі всі людські почуття, став абсолютно нечутливим, при чому ця втрата глибоко переживається як гострий душевний біль
  • Депресивно-параноїдний варіант включає до психопатичної структури депресивного синдрому гетерогенне марення особливого значення, переслідування, ставлення.
  • Анксіозна депресія перебігає з виявленим афектом страху.
  • Дисфорійна депресія характеризується наявністю в емоційній сфері виявленої дисфорії — протікає зі злуванням, хмурістю, дратівливістю, почуттям неприязні до оточуючих.
  • Ступорозна депресія — депресія з виявленою інтелектуальною та руховою загальмованістю, що досягає ступеню ступора.

Окрім біполярного афективного розладу, депресивний синдром спостерігають за інфекційних, токсичних, органічних ій інших психозів, шизофренії.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Застаріла назва — маніакально-депресивний психоз.
  2. Особенности психических расстройств и их лечение в детском и подростковом возрасте(рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Мозок Це незавершена стаття з психіатрії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.