Деражнянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деражнянський район
Coat of Arms of Derazhnianskiy Raion in Khmelnytsky Oblast.png Flag of Derazhnia raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6821500000
Утворений: 1923 р.
Населення: 31 789 (на 1.01.2017)
Площа: 915 км²
Густота: 36.1 осіб/км²
Тел. код: +380-3856
Поштові індекси: 32200—32264
Населені пункти та ради
Районний центр: Деражня
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 27
Міста: 1
Смт: 2
Села: 59
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 32200, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, м. Деражня, вул. Миру, 13, 2-11-55
Веб-сторінка: Деражнянська РДА
Голова РДА: Плюта Вадим Олександрович
Голова ради: Стрілецька Людмила Володимирівна

Commons-logo.svg Деражнянський район у Вікісховищі

Дера́жнянський райо́н — розташований в центрально-східній частині Хмельницької області, в межах підвищеної частини України — Волино-Подільської височини, яке являє собою підвищену полого-хвилясту рівнину, розчленовану видолинками та річковими долинами.

Географія[ред.ред. код]

Хмельницький район Летичівський район Вінницька область
(Літинський район,
Жмеринський район)
Ярмолинецький район Gray compass rose.svg Вінницька область
(Барський район)
Віньковецький район

Межує Деражнянський район з північного заходу з Хмельницьким районом, з півночі Летичівським районом, на сході з Вінницькою областю, на півдні з Віньковецьким районом, на заході з Ярмолинецьким районом. Центр — місто Деражня.

Відстань до обласного центру автомобільним шляхом — 46 км, залізницею — 36 км.

Територія району становить 917,8 км², у геоморфологічному плані більша її частина належить до Деражнянського геоморфологічного району.

На території району розміщено понад 90 ставків, протікає 5 річок. Найбільша з них — річка Вовк, водозабірна площа якої становить 550 м². Ліси району займають площу 141 га. В лісовому фонді переважають твердо листі породи, які займають 80,6 % лісу. Зараз в районі нараховується 6 заповідних зон, загальною площею 2084,1 га, або 2,3 % до загальної площі району.

Із корисних копалин переважають вапняк, пісок, глина.

До складу району входить 62 населених пункти з яких 1 місто, 2 селища, 59 сіл.

На території району є районна, міська, 2 селищні та 27 сільських рад.

В південно-східній частині області, при впадінні річки Вовчка в річку Вовк (басейн Південного Бугу), станція на залізничній ділянці Жмеринка-Хмельницький розташоване місто Деражня.

Історія[ред.ред. код]

29—31 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Божиківці, Радянське, Волоське, Гуту, Новостроївку, Новий Майдан, Згарок, Стару Гуту теперішнього Деражнянського району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[1]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 37292 97,40%
росіяни 572 1,49%
молдовани 165 0,43%
білоруси 64 0,17%
поляки 43 0,11%
інші 153 0,40%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 37580 98,15%
російська 524 1,37%
молдовська 54 0,14%
білоруська 31 0,08%
вірменська 22 0,06%
інші 78 0,20%

ЗМІ[ред.ред. код]

В районі виходить газета «Вісник Деражнянщини».

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

Національні природні парки[ред.ред. код]

Гідрологічні заказники[ред.ред. код]

Гідрологічні пам'ятки природи[ред.ред. код]

Заповідні урочища[ред.ред. код]

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Деражнянському районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 49 пам'яток історії. З них 7 увічнюють пам'ять червоноармійців часів українсько-радянської війни та 41 — часів німецько-радянської війни.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Деражнянського району було створено 56 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 72,54% (проголосували 18 679 із 25 751 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 56,35% (10 526 виборців); Юлія Тимошенко - 20,36% (3 803 виборців), Олег Ляшко - 10,72% (2 002 виборців), Анатолій Гриценко - 3,23% (604 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,96%. [2]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.