Дергачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дергачі
Derhatschi Wappen.png
Герб Дергачів
Дергачі
Дергачі на мапі Харківської області
Дергачі на мапі Харківської області
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Харківська область
Район Дергачівський район
Рада Дергачівська міська рада
Код КОАТУУ 6322010100
Засноване 1660
Статус міста з 1977 року
Населення 18 194 (01.01.2011)[1]
Площа 191 км²
Густота населення 105,480 осіб/км²
Поштові індекси 62309
Телефонний код +380-5763
Координати 50°06′42″ пн. ш. 36°07′14″ сх. д. / 50.11167° пн. ш. 36.12056° сх. д. / 50.11167; 36.12056Координати: 50°06′42″ пн. ш. 36°07′14″ сх. д. / 50.11167° пн. ш. 36.12056° сх. д. / 50.11167; 36.12056
Висота над рівнем моря 122 м
Водойма р. Лопань
Відстань
Найближча залізнична станція Дергачі, Моторна, Нові Дергачі
До обл./респ. центру
 - залізницею 12 км
 - автошляхами 15 км
До Києва
 - автошляхами 484 км
Міська влада
Адреса 62300, Харківська обл., Дергачівський р-н, м.Дергачі, вул. Петровського, тел. 3-01-14
Веб-сторінка Дергачівська міськрада
Міський голова Лисицький Олександр Васильович

Commons-logo.svg Дергачі у Вікісховищі

Дергачі́ (до 1943 року — Деркачі) — місто в Харківській області, районний центр Дергачівського району.

Поселення виникло в другій половині XVII століття як форпост Харківської укріпленої лінії. Населення — приблизно 18 тис. осіб.

Назва[ред.ред. код]

Назва міста пов'язана з легендарним козаком на прізвисько Деркач, а також з назвою птаха, який полюбляє оселятися в цій місцевості.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Місто Дергачі розташоване на річці Лопань, в північній частині міста русло ріки сильно порізане іригаційними каналами, через місто проходить автомобільна дорога Т 2103. Навколо міста на відстані до 2-х км розташовані села Ємці, Замірці, Семенівка, Лужок, Білаші, нижче за течією річки за 3 км розташоване смт Мала Данилівка, нижче по течії прилягало колишнє селище Інститутське.

Транспорт[ред.ред. код]

Відстань від районного центру до кільцевої дороги Харкова — 12 км. Через місто проходять автошляхи обласного значення, що пов'язують Харків із Золочевом та Козачою Лопанню. Місто має залізничну станцію, розташовану на залізничній лінії Харків—Бєлгород.

Історичні відомості[ред.ред. код]

У XVIII столітті Дергачі були сотенним містечком Харківського слобідського козацького полку. До 1742 року тут існувало правління однієї, у 1742—1765 рр. — двох козацьких сотень. Посади сотників в обох сотнях традиційно обіймали представники відомого на Слобожанщині козацько-старшинського роду Ковалевських (герба «Доленґа»). Містечко мало власну символіку: сотенний прапор (з зображенням Архангела Михаїла) і ратушну печатку з гербом (зображенням птаха-деркача, над яким восьмикутна зірка).

За даними на 1779 р. Дергачі — військова слобода Харківського повіту Харківського намісництва, що налічувала на той час 2287 мешканців (2316 «військових обивателів» і 71 «власницького підданого»).

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Дергачівської волості Харківського повіту мешкало 5874 особи (2855 чоловічої статі та 2919 — жіночої), налічувалось 909 дворових господарств, існували 2 православні церкви, училище, відбувалось 2 щорічних ярмарки та базари[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 14600 осіб[3].

Дергачі постраждали внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у місті та Болибоках — 24 людини[4].

28 вересня 2014 року у місті, паралельно з обласним центром, невідомими молодиками в масках було повалено пам'ятник Леніну[5].

Відомі люди[ред.ред. код]

Уродженці міста[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Мартиролог. Харківська область, ст. 690—696
  5. http://espreso.tv/news/2014/09/29/na_kharkivschyni_vnochi_povalyly_sche_odnoho_lenina
Харківська область Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.