Деребченко Андрій Васильович

Деребченко Андрій Васильович
Солдат
Загальна інформація
Народження	26 вересня 1981(1981-09-26) Краснодарський край
Смерть	28 серпня 2014(2014-08-28) (32 роки) Новозар'ївка
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Васи́льович Дере́бченко (26 вересня 1981(19810926) —28 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1981 року в Краснодарському краї (також вказується місто Хорол). Батько рано помер, мама виховувала Андрія та його сестру сама. 1992 року родина переїздить до села Вишняки. Закінчив Вишняківську школу, працював вантажником у місцевому сільгосппідприємстві. Пройшов строкову службу в 92-й бригаді. Після демобілізації працював охоронцем у Хоролі, 2 роки — у Полтаві, 2007-го перебрався до Кременчука, де також працював в охоронній фірмі. 2011 року одружився, перейшов працювати на Крюківський вагоноремонтний завод, коваль-штампувальник. За деякий час позбувся праці, через місяць сталося розлучення.

У часі війни — доброволець, призваний за мобілізацією 2 серпня. Старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади. 25 серпня вирушив у складі підрозділу із Дніпропетровської області в зону бойових дій.

28 серпня ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область) о 4-й ранку колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів. Снаряд від «Граду» потрапив у його БТР. Тоді ж полягли Руслан Батраченко, Юрій Безщотний, Антон Бутирін, Сергій Бризгайло, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Василь Лепетюха, Ігор Романцов, Сергій Чорний.

Тіло Андрія перебувало в морзі Запоріжжя, ідентифіковане за експертизою ДНК. 20 лютого 2015 року воїна поховали у селі Вишняки. В останню дорогу прощали усім селом.

Залишились маленький син Артем, мама Тетяна, сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

• 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
• відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) — рішення Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 20
• Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
• Іловайський Хрест (посмертно)
• Почесний громадянин Хорольського району (рішення Хорольської районної ради 31-ї сесії сьомого скликання від 09.08.2019 року; посмертно).

Джерела

• Деребченко Андрій Васильович [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Воїни світла(рос.)
• Небесна Гвардія
• Лубенський район