Дерев'яга Євген Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Євген Дерев'яга
Особові дані
Повне ім'я Євген Васильович
Дерев'яга
Народження 17 квітня 1949(1949-04-17) (69 років)
  Миколаїв, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1967—1972 СРСР «Суднобудівник» 180 (42)
1972 СРСР «Чорноморець» (Одеса) 22 (3)
1972—1973 СРСР «Суднобудівник» ? (11)
1974 СРСР «Зірка» (Тирасполь) ? (3)
1975—1979 СРСР «Суднобудівник» ? (73)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
Україна «Суднобудівник»
1989—1992 Україна  «Евіс» (Миколаїв)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Євген Васильович Дерев'яга (* 17 квітня 1949, Миколаїв) — український футболіст, дитячий тренер та футбольний функціонер, перший футболіст, який забив 100 м'ячів у чемпіонатах УРСР, його ім'ям названо символічний клуб бомбардирів. Майстер спорту з 1969.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Першими тренерами гравця були Павло Іванович Худояш та Іван Гнатович Личко. В 1967 на запрошення тренера Абрама Давидовича Лермана Євген Дерев'яга почав грати за «Суднобудівник» Миколаїв, де згодом став улюбленцем і кумиром місцевих вболівальників. Багато років був відданий рідному клубу і рідному місту, відмовлявся переходити до більш іменитих клубів. 26 вересня 1979 у матчі з київським СКА став першим з форвардів, який забив 100 м'ячів у чемпіонатах УРСР (друга ліга), завдяки чому його ім'ям було названо символічний клуб бомбардирів. Після останнього 54-го чемпіонату СРСР до клубу «Євгена Дерев'яги» входило 19 гравців.

Досягнення[ред. | ред. код]

Найкращий бомбардир Суднобудівника за сезон — 1971, 1973, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979. Найкращий бомбардир Суднобудівника в чемпіонатах УРСР — 124 голи (всього за кар'єру забив 175 м'ячів). У 1975 був включений до списку «22 найкращих футболістів України» під № 1 на позиції «лівий крайній нападник». Бронзовий призер чемпіонату УРСР — 1973. Півфіналіст кубка СРСР — 1969. Найкращий бомбардир української зони другої ліги СРСР — 1975, 1979 рр. Срібний призер чемпіонату УРСР — 1971. Також успішно грав за збірну команду УРСР — протягом трьох сезонів забив 4 м'ячі[1]. Зіграв 343 матчі в чемпіонаті СРСР.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

По завершенню кар'єри гравця закінчив Миколаївський педагогічний інститут, після чого працював дитячим тренером в ДЮСШ «Суднобудівник» Миколаїв. В 1980, 1981, 1987–1992 — начальник команди «Суднобудівник» Миколаїв («Евіс» Миколаїв). Коли за станом здоров'я не зміг продовжити тренерську кар'єру, перейшов на роботу делегатом змагань в Миколаївській обласній федерації футболу. Інспектує матчі чемпіонату Миколаївської області з футболу.

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Команда Ліга Ігри Голи
1967 «Суднобудівник» D2 25 7
1968 «Суднобудівник» D2 34 2
1969 «Суднобудівник» D2 33 9
1970 «Суднобудівник» D3 39 4
1971 «Суднобудівник» D3 49 20
1972 «Чорноморець» D1 22 3
1972 «Суднобудівник» D3 2
1973 «Суднобудівник» D3 9
1974 «Зірка» (Тирасполь) D3 3
1975 «Суднобудівник» D3 14
1976 «Суднобудівник» D3 32 13
1977 «Суднобудівник» D3 26 9
1978 «Суднобудівник» D3 41 15
1979 «Суднобудівник» D3 46 20

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]