Перейти до вмісту

Дерево

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дерева)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дерево (значення).
Секвоя, одне з найвищих дерев на Землі

Де́рево[1][2] — велика, багаторічна, дерев'яниста рослина.

Хоча не існує встановленого визначення щодо максимального розміру, термін «дерево» загалом застосовується до рослин заввишки як мінімум від 3 м[3] до 6 м[4] в зрілості і які, що важливо, мають вторинні гілки, котрі ростуть на єдиному головному стеблі або стовбурі, з ясно вираженим домінуванням стовбура над вторинними гілками (див. кущ для порівняння). В порівнянні з більшістю інших форм рослин тривалість життя дерев вища. Декілька видів дерев можуть досягати понад 100 м заввишки й деякі можуть жити протягом кількох тисяч років

Значення

[ред. | ред. код]

Дерева — необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів та сільському господарстві, забезпечуючи урожаї фруктів (наприклад, яблук). Дерева також відіграють важливу роль у багатьох світових міфологіях (див. дерева в міфології).[5]

Класифікація

[ред. | ред. код]

Дерево — життєва форма рослин, яка зустрічається в багатьох різних порядках і родинах рослин. Тому дерева демонструють широку різноманітність форм, типу і форм листя, характеристик кори, репродуктивної системи тощо.

Найдавніші дерева були деревоподібними папоротями і хвощами, які росли в безмежних лісах у Кам'яновугільному періоді; деревоподібні папороті все ще існують, але серед сучасних хвощів нема деревоподібних форм. Пізніше, в тріасовому періоді, з'явилися хвойні дерева, гінкго, саговники та інші рослини, а згодом в крейдяному періоді квіткові рослини. Більшість видів дерев сьогодні — квіткові та хвойні рослини.

Група дерев, що ростуть разом, називається гаєм, значна територія, щільно вкрита деревами, називається лісом. Декілька біотипів значною мірою визначаються деревами, які їх населяють; наприклад — дощовий ліс і тайга (див. екологічні зони). Територія, на якій дерева ростуть на значній відстані одне від одного (звичайно періодично), називається саваною, а територія, на якій вони формують відокремлені гаї — лісостепом.

  • Крім класифікації за виглядом листя, дерева поділяються за терміном життя листя на листопадні й вічнозелені.
    • Листопадні дерева мають чітку зміну листяного покриву: все листя на дереві втрачає зелене забарвлення та опадає, деякий час (взимку) дерево стоїть без листя, потім (навесні) з бруньок виростають нові листки.
    • Вічнозелені дерева не мають чіткої зміни листяного покриву: листя знаходиться на дереві у будь-який момент року і зміна листя відбувається поступово протягом усього життя дерева.

Крім біологічної класифікації дерева поділяються і за іншими ознаками: наприклад, плодові дерева (плоди яких людина використовує в їжу), цінні (деревину яких використовують для промислових цілей), корабельні (використовують у кораблебудуванні), тропічні (ареал проживання яких проходить недалеко від екватора), північні (ареал проживання яких проходить далеко від екватора) та інші.

Морфологія

[ред. | ред. код]
Дуб
Сухе дерево.

У дереві виділяють три основні частини: корінь, стовбур і крона.

Корінь дерева — підземна частина рослини. Основні функції — утримання дерева у вертикальному положенні, всмоктування живильних речовин з ґрунту і передача їх в стовбур.

Стовбур дерева виконує функцію опори для крони, а також здійснює передачу речовин між корінням і кроною. У зимовий період стовбур виступає в ролі сховища вологи та живильних речовин.

Крона дерева — сукупність гілок і листя у верхній частині рослини, що продовжує стовбур від першого розгалуження до верхівки дерева або чагарнику зі всіма бічними відгалуженнями та листям. Розрізняють такі характеристики, як форма крони — від колоноподібної до розкидистої та щільність крони — від щільної до рідкісної, ажурної. Під дією світла в листі в результаті фотосинтезу відбувається синтез необхідних речовин.

Рекорди, пов'язані з деревами

[ред. | ред. код]
Див. також: Список знаменитих і легендарних дерев
  • Найбільшої висоти досягають дерева виду секвоя, в національному парку Редвуд їх висота досягає 115,55 м.[6].
  • Найтовстіше дерево у світі — баобаб, 15.9 м в діаметрі.
  • Тривалий час вважалося, що найстаріше живе дерево росте в Каліфорнії (США) — це остиста сосна, вік якої становить близько 4700 років, однак 27 квітня 2023 року, видання Science Alert повідомило, що за результатом аналізу деревини кипарису Alerce Milenario (Великий прадідусь), який росте в Південному Чилі, він виявився найдревнішим деревом на Землі віком 5484 років[7][8].

Дерево у побуті та культурі

[ред. | ред. код]
Див. також: Світове дерево

У зв'язку з поширеністю і простотою обробки в багатьох культурах світу широко використовують деревину, як матеріал для виготовлення як предметів побуту (меблі, посуд тощо), так і предметів благоустрою житла.

Дерево, як і камінь, є природним матеріалом, що зберігає нанесені зображення, що, за твердженням вчених, сприяло розвитку писемності у багатьох мовах.

Здатність горіти допомогло освоєння вогню, що різко розширило ареал людини на північ, і дозволило освоїти нові типи житла: печери, будинки, іглу тощо. Головешки, що залишаються після згорання дерева, використовували для перших наскельних малюнків. Мала густина деревини стосовно води сприяла розвитку судноплавства: починаючи від плотів і закінчуючи каравелами — багато років судна робилися з дерева. Особливості цвітіння деяких дерев стали загальними в культурі багатьох народів світу. Так в Японії квітку сакури оспівано багатьма поетами й її часто використовували для медитації та відпочинку. На Сході поширений образ квітки персика, в Росії був оспіваний яблуневий цвіт. Фрукти є неодмінним атрибутом майже всіх свят, як і музичні інструменти, більшість яких виготовляється з певних сортів деревини.

Дерево у релігії

[ред. | ред. код]

З давніх часів дерево символізує життя і в багатьох первісних релігіях було об'єктом поклоніння. Наприклад, стародавні греки вважали, що з кожним деревом пов'язана німфа — дріада.

Стародавні кельти та друїди взаємодіяли з деревами, використовуючи у своїх магічних обрядах «коелбрени» — дерев'яні палички розміром з палець, на кожній з яких випалений або вигравіюваний один з 20 знаків — огам, відповідно до породи дерева. Коелбрен огам є ключем до великої скарбниці магічних таємниць і основним джерелом сили друїдів.

Згадки про дерево зустрічається також в багатьох сучасних релігіях, у християнстві згадується Дерево пізнання Добра і Зла, Дерево Життя.

Пальмова неділя або свято Входу Господнього в Єрусалим відзначається святковим Богослужінням, на якому віряни приходять із пальмовими гілками. В Україні першою розпускається верба, тому стали використовувати гілки цього дерева і свято отримало назву Вербна неділя.

У фольклорі мертве дерево служить символом або притулком нечистої сили.

Деревина широко застосовувалася для виготовлення релігійної символіки (ідолів та інших).

Використання

[ред. | ред. код]

Їжа

[ред. | ред. код]

Дерева є джерелом багатьох найвідоміших у світі м'ясистих фруктів. Яблука, груші, сливи, вишні та цитрусові вирощуються в комерційних цілях у помірному кліматі, а в тропіках можна знайти широкий асортимент їстівних фруктів. Інші комерційно важливі фрукти включають фініки, інжир та оливки. Пальмову олію отримують з плодів олійної пальми (Elaeis guineensis). Плоди какао-дерева (Theobroma cacao) використовуються для виробництва какао та шоколаду, а ягоди кавових дерев, Coffea arabica та Coffea canephora, переробляються для отримання кавових зерен. У багатьох сільських районах світу плоди збирають з лісових дерев для споживання.[9] Багато дерев дають їстівні горіхи, які можна умовно описати як великі маслянисті ядра, що знаходяться всередині твердої шкаралупи. До них належать кокосові горіхи (Cocos nucifera), бразильські горіхи (Bertholletia excelsa), пекан (Carya illinoinensis), фундук (Corylus), мигдаль (Prunus dulcis), волоські горіхи (Juglans regia), фісташки (Pistacia vera) та багато інших. Вони мають високу поживну цінність і містять високоякісний білок, вітаміни та мінерали, а також харчові волокна.[10] Для кулінарних цілей з горіхів пресуванням отримують різні види олій; деякі з них, такі як олія волоського горіха, фісташок і фундука, цінуються за свій характерний смак, але вони мають тенденцію швидко псуватися.[11]

Цукровий клен (Acer saccharum) з якого збирають сік для виробництва кленового сиропу

У помірному кліматі в кінці зими відбувається раптовий рух соку, коли дерева готуються до бурхливого росту. У Північній Америці сік цукрового клена (Acer saccharum) використовується для виробництва кленового сиропу. Близько 90 % соку складається з води, а решта 10 % — це суміш різних цукрів та певних мінералів. Сік збирають, просвердлюючи отвори в стовбурах дерев і збираючи рідину, що витікає з вставлених кранів; потім сік нагрівають, щоб концентрувати смак. Аналогічно, в Північній Європі весняний сік срібної берези (Betula pendula) збирають або для вживання свіжим, або для ферментації в алкогольний напій. На Алясці сік солодкої берези (Betula lenta) перетворюють на сироп із вмістом цукру 67 %. Сік солодкої берези більш розбавлений, ніж сік клена; для виготовлення одного літра березового сиропу потрібно сто літрів соку.[12]

Різні частини дерев використовуються як спеції. До них відносяться кориця, виготовлена з кори коричного дерева (Cinnamomum zeylanicum), та духмяний перець, висушені дрібні плоди дерева піменто (Pimenta dioica). Мускатний горіх — це насіння, яке міститься в м'ясистих плодах мускатного дерева (Myristica fragrans), а гвоздика — це нерозкриті квіткові бруньки гвоздичного дерева (Syzygium aromaticum).[13]

Багато дерев мають квіти, багаті на нектар, що приваблює бджіл. Виробництво лісового меду є важливою галуззю промисловості в сільських районах країн, що розвиваються, де ним займаються дрібні бджолярі, використовуючи традиційні методи.[14] З квітів бузини (Sambucus) виготовляють бузинове серце, а пелюстки сливи (Prunus spp.) можна зацукрувати.[15] Сассафрасова олія — це ароматизатор, який отримують шляхом дистиляції кори з коренів сассафрасового дерева (Sassafras albidum).

Листя дерев широко збирають як корм для худоби, а деякі з них можуть їсти люди, але вони, як правило, мають високий вміст дубильних речовин, що робить їх гіркими. Листя дерева каррі (Murraya koenigii) вживають в їжу, листя кафрського лайма (Citrus × hystrix) (у тайській кухні)[16] та айлантуса (у корейських стравах, таких як бугак), а лаврового дерева (Laurus nobilis) та каліфорнійського лаврового дерева (Umbellularia californica) використовують для ароматизації їжі.[17] Camellia sinensis, джерело чаю,є невеликим деревом, але рідко досягає своєї повної висоти, тому його сильно обрізають, щоб полегшити збір листя.[18]

Деревний дим можна використовувати для консервування продуктів харчування. У процесі гарячого копчення продукти піддаються впливу диму і тепла в контрольованому середовищі. Після завершення процесу їжа готова до вживання, вона стає м'якою та ароматизованою завдяки диму, який вона ввібрала. При холодному способі температура не повинна підніматися вище 100 °F (38 °C). Смак їжі посилюється, але сирі продукти потребують подальшого приготування. Якщо м'ясо необхідно зберегти, його слід піддати засолюванню перед холодним копченням.[19]

Паливо

[ред. | ред. код]
Продаж дров на ринку

Деревина традиційно використовується як паливо, особливо в сільській місцевості. У менш розвинених країнах це може бути єдиним доступним паливом, а збирання дров часто є трудомістким завданням, оскільки для пошуку палива доводиться їхати все далі й далі в пошуках палива.[20] Часто деревина спалюється неефективно на відкритому вогні. У більш розвинених країнах доступні інші види палива, і спалювання деревини є скоріше вибором, а не необхідністю. Сучасні дров'яні печі дуже економічні, а для спалювання доступні нові продукти, такі як деревні гранули.[21]

Деревне вугілля можна виготовити шляхом повільного піролізу деревини, нагріваючи її в умовах відсутності повітря в печі. Ретельно укладені гілки, найчастіше дубові, спалюються при дуже обмеженій кількості повітря. Процес перетворення їх на деревне вугілля триває близько п'ятнадцяти годин. Деревне вугілля використовується як паливо для барбекю і вковальській справі, а також має багато промислових та інших застосувань.[22]

Деревина

[ред. | ред. код]

Деревина, «дерева, які вирощують для виробництва деревини»[23], розпилюється на пиломатеріали (пиляне дерево) для використання в будівництві. Деревина є важливим і легкодоступним матеріалом для будівництва з того часу, як люди почали будувати житла. Існують іінженерні вироби з деревини, в яких частинки, волокна або шпон деревини скріплюються за допомогою клеїв, утворюючи композитні матеріали. У деяких традиційних сферах застосування деревину замінили пластмаси.[24]

Деревина використовується при будівництві будівель, мостів, колій, паль, стовпів для ліній електропередач, щогл для човнів, стійок для котлованів, залізничних шпал, огорож, бар'єрів, опалубки для бетону, труб, будівельних лісів і піддонів. У житловому будівництві вона використовується в столярних роботах, для виготовлення балок, кроквяних ферм, дахової черепиці, солом'яних дахів, сходів, дверей, віконних рам, підлогових дощок, паркетної підлоги, панелей та облицювання.[25]

Деревина використовується для виготовлення возів, сільськогосподарських знарядь, човнів, каное і в суднобудуванні. З неї виготовляють меблі, ручки інструментів, ящики, сходи, музичні інструменти, луки, зброю, сірники, прищіпки, мітли, взуття, кошики, токарні вироби, різьблені вироби, іграшки, олівці, ролики, шестерні, дерев'яні гвинти, бочки, труни, кеглі, шпон, протези, весла, лижі, дерев'яні ложки, спортивне обладнання та дерев'яні м'ячі.[26]

З деревини виготовляють целюлозу для паперу і картону, а також інженерні вироби з деревини для будівництва, такі як деревоволокнисті плити, тверді плити, деревно- стружкові плити та фанера.[27] Деревина голонасінних відома як м'яка деревина, тоді як деревина покритонасінних відома як тверда деревина.[28]

Мистецтво

[ред. | ред. код]

Протягом століть дерева не тільки надихали художників, але й використовувалися для створення творів мистецтва. Живі дерева використовувалися в бонсай і для формування крони, а живі та мертві екземпляри піддавалися скульптурній обробці, набуваючи часом фантастичних форм.[29]

Нетрадиційний вертикальний стиль бонсай на ялівці

Бонсай

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бонсай

Бонсай (яп. 盆栽, дослівно «посадка в лоток»)[30] — це мистецтво вирощування та формування невеликих дерев, яке зародилося в Китаї як пенцзин і поширилося в Японії понад тисячу років тому. Подібні традиції існують і в інших культурах, наприклад, у В'єтнамі, де створюють мініатюрні ландшафти хон нон бо. Слово «бонсай» часто використовується в мові як загальний термін для позначення всіх мініатюрних дерев у контейнерах або горщиках.[31]

Мета бонсай — це, перш за все, споглядання (для глядача) та приємне втілення зусиль і винахідливості (для садівника).[32] Практика бонсай зосереджена на тривалому вирощуванні та формуванні одного або декількох невеликих дерев, що ростуть у контейнері, починаючи з живця, саджанця або невеликого дерева виду, придатного для розвитку бонсай. Бонсай можна створити майже з будь-якого багаторічного дерева або чагарнику з дерев'янистим стеблом[33], що утворює справжні гілки та може бути вирощений таким чином, щоб залишатися невеликим завдяки обмеженню простору горщика та обрізці крони та коренів. Деякі види популярні як матеріал для бонсай, оскільки мають такі характеристики, як маленьке листя або голки, що робить їх придатними для компактного візуального охоплення бонсай, а мініатюрний листяний ліс можна створити навіть за допомогою таких видів, як японський клен, японська зелкова або граб.[34]

Збір латексу з каучукового дерева (Hevea brasiliensis)


Інші способи використання

[ред. | ред. код]

Латекс — це липка захисна секреція, яка захищає рослини від травоїдних тварин. Багато дерев виробляють його під час пошкодження, але основним джерелом латексу, що використовується для виробництва натурального каучуку, є каучукове дерево Пара (Hevea brasiliensis). Спочатку натуральний каучук використовувався для виготовлення пружних м'ячів та гідроізоляції тканин, а зараз він застосовується переважно у виробництві шин, для яких синтетичні матеріали виявилися менш довговічними.[35] Латекс, що виділяється деревом балата (Manilkara bidentata), використовується для виготовлення м'ячів для гольфу та схожий на гутаперчу, виготовлену з латексу дерева «гета перка» Palaquium[en]. Він також використовується як ізолятор, зокрема для підводних кабелів, а також у стоматології, для виготовлення тростинок і прикладів рушниць. Зараз його в основному замінили синтетичні матеріали.[36]

Смола — це ще один рослинний ексудат, який може мати захисну функцію. Це в'язка рідина, що складається переважно з летких терпенів, і виробляється переважно хвойними деревами. Вона використовується у лаках, для виготовлення невеликих виливків та у десятикеглевих кулях для боулінгу. При нагріванні терпени випаровуються, а продукт, що залишається, називається «каніфоль» і використовується музикантами, які грають на струнних інструментах, для своїх смичків. Деякі смоли містять ефірні олії та використовуються в пахощах та ароматерапії. Скам'яніла смола відома як бурштин і утворилася переважно в крейдяному періоді (145–66 мільйонів років тому) або пізніше. Смола, що сочилася з дерев, іноді утримувала комах або павуків, які досі видно всередині бурштину.[37]

Камфорне дерево (Cinnamomum camphora) виробляє ефірну олію[38], а евкаліпт (Eucalyptus globulus) є основним джерелом евкаліптової олії, яка використовується в медицині, як ароматизатор та в промисловості.[39]

Загрози

[ред. | ред. код]

Окремі дерева

[ред. | ред. код]

Сухі дерева становлять загрозу безпеці, особливо під час сильних вітрів та штормів, а їх видалення пов'язане з фінансовими витратами, тоді як наявність здорових дерев може очистити повітря, підвищити вартість нерухомості, знизити температуру навколишнього середовища і, таким чином, зменшити витрати на охолодження будівлі. Під час посухи дерева можуть відчувати водний стрес, що може призвести до того, що вони стануть більш вразливими до хвороб і комах, і, зрештою, може призвести до загибелі дерева. Зрошення дерев під час посушливих періодів може зменшити ризик водного стресу та загибелі.[40]

Збереження

[ред. | ред. код]

Близько третини всіх видів дерев, близько двадцяти тисяч, занесені до Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення МСОП. З них понад вісім тисяч перебувають під загрозою зникнення на глобальному рівні, в тому числі щонайменше 1400 видів класифікуються як такі, що перебувають під «критичною загрозою зникнення».[41]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

За результатами досліджень, проведеними міжнародною групою вчених під керівництвом Томаса Кроутера з Нідерландського інституту екології у 2015 році, на Землі росте більше трьох трильйонів дерев. Попередня оцінка була заниженою — вважали, що на планеті близько 400 мільярдів дерев, вона ґрунтувалася на матеріалах супутникової зйомки.[42]

Професії, що породило дерево

[ред. | ред. код]

Арборист — обрізчик дерев.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дерево // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ Дерево // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Rushforth, K. (1999). Trees of Britain and Europe. Collins ISBN 0-00-220013-9.
  4. ↑ Mitchell, A. F. (1974). A Field Guide to the Trees of Britain and Northern Europe. Collins ISBN 0-00-212035-6
  5. ↑ Going Out On A Limb With A Tree-Person Ratio [Архівовано 19 червня 2009 у Wayback Machine.], Morning Edition, National Public Radio. 12 Nov 2008.
  6. ↑ Gymnosperm Database: Sequoia sempervirens. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 2- августа 2009. Hyperion, Redwood National Park, CA, 115.55 m
  7. ↑ A Cypress in Chile Could Soon Break The Record For World's Oldest Tree. // By Paulina Abramovich, AFP. 27 April 2023
  8. ↑ У Південній Америці виявлено найдревніше дерево на Землі (ФОТО). 03.05.2023, 22:55
  9. ↑ Campbell, B. (1993). Monetary valuation of tree-based resources in Zimbabwe. FAO: Forestry Department. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 13 вересня 2012.
  10. ↑ Walnuts are the healthiest nut, say scientists. BBC News. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2014.
  11. ↑ Simmons, Marie (2008). Things Cooks Love. Andrews McMeel. с. 295. ISBN 978-0-7407-6976-4.
  12. ↑ About birch syrup. Alaska Wild Harvest. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
  13. ↑ Armstrong, Wayne P. (1 червня 2012). Allspice, Bay Rum, Bay Leaves, Capers, Cloves, Cinnamon, Camphor, Witch Hazel & Nutmeg. Wayne's Word. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  14. ↑ Honey. Tropical Forest. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 28 липня 2012.
  15. ↑ Newman, S. E.; O'Connor, A. Stoven (November 2009). Edible flowers. Colorado State University Extension. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 28 липня 2012.
  16. ↑ Loha-unchit, Kasma. Kaffir Lime: Magrood. Thai Food and Travel. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 16 травня 2012.
  17. ↑ Armstrong, Wayne P. (1 червня 2012). Allspice, Bay Rum, Bay Leaves, Capers, Cloves, Cinnamon, Camphor, Witch Hazel & Nutmeg. Wayne's Word. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  18. ↑ Tea cultivation and practices. Upasi Tea Research Foundation. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 13 вересня 2012.
  19. ↑ Mackenzie, Sophie (30 січня 2012). The rise and rise of smoking food. The Guardian. London. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2012.
  20. ↑ Women watch: International Day of Rural Women. United Nations Inter-agency Network on Women and Gender Equality. 15 жовтня 2008. Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.
  21. ↑ Burn Wise. United States Environmental Protection Agency. 8 травня 2013. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 27 липня 2012.
  22. ↑ How do you make charcoal?. Woodlands.co.uk. Woodland Investment Management. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
  23. ↑ timber | trees that are grown in order to produce wood. www.merriam-webster.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
  24. ↑ Scharai-Rad, Mohammad; Welling, Johannes (2002). Environmental and energy balances of wood products and substitutes. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 30 липня 2012.
  25. ↑ Wood utilization. Appalachian Hardwood Manufacturers. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
  26. ↑ Wood utilization. Appalachian Hardwood Manufacturers. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
  27. ↑ Wood utilization. Appalachian Hardwood Manufacturers. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
  28. ↑ Pywell, Nancy (7 жовтня 2003). Glossary of Forestry Terms. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 30 липня 2012.
  29. ↑ Miss Cellania (28 лютого 2012). 10 Artists Who Work in Trees. Mental Floss. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.
  30. ↑ Gustafson, Herbert L. (1995). Miniature Bonsai. Sterling Publishing Company. с. 9. ISBN 0-8069-0982-X.
  31. ↑ Squire, David (2004). The Bonsai Specialist. New Holland Publishers. с. 3. ISBN 978-1-84330-543-9. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 28 лютого 2016.
  32. ↑ Chan, Peter (1987). Bonsai Masterclass. Sterling Publishing Co. ISBN 978-0-8069-6763-9.
  33. ↑ Owen, Gordon (1990). The Bonsai Identifier. Quintet Publishing. с. 11. ISBN 978-0-88665-833-5.
  34. ↑ Squire, David (2004). The Bonsai Specialist. New Holland Publishers. с. 66. ISBN 978-1-84330-543-9. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 28 лютого 2016.
  35. ↑ Baker, C. (1997). Natural rubber: History and Developments in the Natural Rubber Industry. Materials World. AZoM.com. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  36. ↑ Burns, Bill (15 лютого 2010). The Gutta Percha Company. History of the Atlantic Cable and Undersea Communications. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 26 липня 2012.
  37. ↑ Jacobson, Douglas (1997). Amber Trade and the Environment in the Kaliningrad Oblast. The Mandala Projects. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  38. ↑ Armstrong, Wayne P. (1 червня 2012). Allspice, Bay Rum, Bay Leaves, Capers, Cloves, Cinnamon, Camphor, Witch Hazel & Nutmeg. Wayne's Word. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  39. ↑ Chapter 5: Eucalyptus oil. Flavours and fragrances of plant origin. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 19 березня 2015.
  40. ↑ Texas drought. Texas A&M Forest Service. Texas A&M University System. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2012.
  41. ↑ The State of the World's Forests 2020. Forests, biodiversity and people – In brief. FAO & UNEP. 2020. doi:10.4060/ca8985en. ISBN 978-92-5-132707-4. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 2 грудня 2020.
  42. ↑ Вчені: на Землі росте більше трьох трильйонів дерев // УНІАН. — 03.09.2015. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • А. О. Слюсарев, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін. «Біологія: навчальний посібник». Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. Київ: Вища школа, 1999.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дерево
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дерево
У Вікісловнику є сторінка дерево.
Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дерево&oldid=46276911