Деревня (Львівський район)
| село Деревня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Жовківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060130120092450 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1455 |
| Населення | 1418[1] |
| Площа | 38,73 км² |
| Густота населення | 36,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80343[2] |
| Телефонний код | +380 3252[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°09′36″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д. / 50.16000° пн. ш. 24.02389° сх. д.Координати: 50°09′36″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д. / 50.16000° пн. ш. 24.02389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
211 м[4] |
| Водойми | Деревнянка, Свиня |
| Відстань до обласного центру |
43 км[5] |
| Відстань до районного центру |
43 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Батятичі |
| Відстань до залізничної станції |
26 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80300, Львівська обл., Львівський р-н, м. Жовква, вул. Львівська, 40 |
| Карта | |
  Деревня | |
 Деревня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дере́вня — село в Україні, у Жовківській міській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Жовківська міська громада. Населення становить 1418 осіб[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Деревня розташоване за 43 км від міста Львова — одночасно обласного та районного центру та 20 км від адміністративного центру міської громади. За 14 км знаходиться найближча залізнична станція Батятичі[5]. На південному заході села тече річка Деревнянка, що утворює великий став, а на південному сході — річка Свиня. Обидві річки впадають у річку Рату. Дорога при в'їзді у село тісно пролягає між двома великими ставками.
- Вулиці
У селі Деревня налічується 8 вулиць[6].
- Германа Андрія
- Девське хутір
- Лесі Українки
- Медвежа
- Франка Івана
- Шашкевича Маркіяна
- Шевченка Тараса
- Ялинівка
Населення[ред. | ред. код]
Населення у 1880 році становило 1282 особи, з них: 75 поляків, 1111 українців, 96 юдеїв[7]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі Деревня мешкало 1418 осіб[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
| Мовний склад населення с. Деревня | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 1414 | 99,72 | ||||||||||||
| інші | 4 | 0,28 | ||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про село Деревня датується 1455 роком, коли село вперше згадується в книзі Яна Длугоша «Cronicae uncliti Regni Poloniae Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae». Назва, вважають, походить від лісу, серед якого воно було засноване[8][7].
Колись Деревня належала Жолкевським, потім родині Собєських. У 1717 році Собєські надали місцевій церкві право опалу, варіння пива, випас та вільного помолу. Після того, як останній представник роду Собєських помер, Деревня разом з усіма жовківськими маєтками перейшла у власність Радзивілів, а потім була продана Творзянським. Генрика Творзянська записала цей маєток Бойомирові Старженському, діти якого — Станіслав, Тадеуш та Ядвіга Стаженські наприкінці XIX століття були власниками цього маєтку. Римо-католицька громада села належала до відповідної парафії у Жовкві, греко-католицька громада села має власну церкву Різдва Пресвятої Богородиці до якої була приписана філіальна церква в Куляві[7].
Село Деревня тривалий час було родинною парафією отців Крушинських, з роду яких дружина Маркіяна Шашкевича. Саме в селі Деревні отець Подолинський, пізніше декан цієї ж церкви, давав шлюб Юлії Крушинській та Маркіянові Шашкевичу. Юлія Крушинська була не лише зразковою дружиною, люблячою матір'ю, а й відданою товаришкою в громадській роботі Маркіяна Шашкевича[9].
У міжвоєнний період, до 1934 року — самостійна ґміна, потім належала до сільської ґміни Туринка у Жовківському повіті Львівського воєводства[10].
У повоєнний час у селі Деревня знаходилася центральна садиба колгоспу «Вільна Україна». Господарство спеціалізувалося на вирощуванні льону, а також тваринництво — відгодівля великої рогатої худоби. З допоміжних підприємств працювали млин, електростанція. Функціювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека та працювала шевська майстерня[8].
Пам'ятки, визначні місця[ред. | ред. код]
Церква Різдва Пресвятої Богородиці[ред. | ред. код]
Попередня невелика дерев'яна двоверха церква була збудована у 1604 році. В ній у 1839 році вінчався Маркіян Шашкевич з Юлією Крушинською, донькою місцевого пароха Федора Крушинського. На місці старої церкви з ініціативи о. Крушинського та на кошти дідички Генрієти Творзянської у 1846 році збудували у Деревні нову дерев'яну церкву. Звів її, за словами священника, той самий майстер, що й церкву у Хлівчанах. У 1897 році внутрішні стіни та іконостас розмалювали Стефан Томасевич із селища Микулинців та Яків Хомик[11].
Дерев'яна церква розташовується у південній частині села, на підвищеному березі річки Деревнянки. Будівля тризрубна, триверха, розмірами 23,7 метри×11,6 метрів. Складається з ширшої квадратової в плані нави, до якої з заходу прилягає вужчий прямокутний бабинець, а зі сходу — вужчий гранчастий вівтар з двома прямокутними захристіями по боках. Церкву оточує піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів, перерване невеликим присінком при західній стіні бабинця. Стрункості будівлі надає кожухування стін надопасання гонтами та шалювання восьмериків вертикально дошками і лиштвами (стіни підопасання вертикально шальовані дошками). Рівновисокі зруби надопасання всіх трьох об'ємів завершують світлові восьмерики з незначно нахиленими до середини стінами, вкриті шоломовими банями з ліхтарями і маківками. Цікавинкою є оригінальна дворівнева система хорів[11].
На південний захід від церкви розташована дерев'яна одноярусна прямокутна в плані (розміри 4,9 метри×3,2 метри) дзвіниця, вкрита чотирисхилим дахом[11].
Музей Маркіяна Шашкевича[ред. | ред. код]
4 листопада 2011 року, до 201-ліття від Дня народження о. Маркіяна Шашкевича, відбулося відкриття та освячення музею українського письменника і культурного діяча в Народному домі села Деревня. Тут зібрані автентичні матеріали. Автором експозиції є український художник Орест Скоп. Одразу ж після відкриття відбулася презентація перевиданої книги «Русалка Дністровая»[9].
Одна з кімнат музею етнографічна, у якій зібрано давні предмети народного побуту, світлини, народну ношу, рушники, килими, простирадла, що побутували у селі в різні періоди. Переглядаючи ці унікальні речі, намагаємося побачити майстерність вишиття, зрозуміти доцільність крою та пошиття, здогадатися про мрії та бажання майстрині, що творила вишуканий одяг для своєї родини. Ошатні сорочки, запаски, горсики — святковий одяг, що вирізняється високою майстерністю оздоблення. Сорочки з уставками, декорованими геометричними барвистими орнаментами. Широкі манжети, комірці також цілком вишиті, проте орнаменти можуть бути різними. Спідниці та запаски, горсики — оздоблені нитками чи бісером, на оксамиті чи іншій крамній тканині — завершують образ тогочасної жінки. Стрій модниць початку століття був стримано-урочистий, вишуканий своїми взорами та техніками вишиття[12].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Станіслав Стажинський — польський правник і політик, знавець конституційного права, доктор права, професор, ректор Львівського університету. Тут у Деревні він виріс та провів останні роки свого життя. У палацовій каплиці, повністю зруйнованій місцевими жителями після виселення поляків з цих земель, поховано його тлінні останки, поруч з батьком Бойомиром та братом Тадеушем Стажинськими[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Жовківська міська громада, Львівський район, Львівська область, с. Деревня. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Деревня. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ а б в Відстані від села Деревня. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ а б в Derewnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 7. (пол.)
- ↑ а б ІМСУ, 1968, с. 533.
- ↑ а б Музей отця Маркіяна Шашкевича відкрився у селі Деревня Жовківського району. varianty.lviv.ua. Варіанти. 5 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu żółkiewskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 64. — poz. 557. — S. 1129. (пол.)
- ↑ а б в Деревня. Різдва Пр. Богородиці (1846). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 18 вересня 2023. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Галина Ліщинська, Оксана Печарська (21 серпня 2015). Музей о. Маркіяна Шашкевича у Деревні. glishchynska.blogspot.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Бойко І., Заяць О. Станіслав Стажинський // Видатні випускники юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та їхня роль в історії українського державотворення: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24 березня 2023 р.) / І. Й. Бойко (голова редколегії), Ю. В. Олійник (відп. секр.). — Львів, 2023. — Вип. 3. — 252 с. — С. 249—250.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- В. Слободян. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів : Апріорі, 1998. — 864 с. — ISBN 966-02-0362-4.
- В. Слободян. Жовківщина. Історико-архітектурні нариси церков. Том 5 / Відп. ред. Микола Литвин; Інститут Українознавства імені І. Крип'якевича. — Жовква-Львів-Балтимор, 1998. — 186 с.
- Joannis Dlugossii Senioris Canonici Cracoviensis Opera omnia = Jana Długosza kanonika krakowskiego dzieła wszystkie. — Vol. 1, Vita S. Stanislai: vita B. Kunegundis: vitae episcoporum poloniae: vita Sbignei de Oleśnica cardinalis: Clenodia. Banderia Prutenorum: Epistolae / Aleksander Przeździecki, Żegota Pauli, Ignacy Polkowski. — Cracoviae, 1887. — 638 s. (лат.)
- Деревня // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 533.
- Cronicae uncliti Regni Poloniae Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae / Red. Dąbrowski Jan, Oprac. Semkowicz-Zarembina Wanda, Pieradzka Krystyna. — Varsaviae: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1964. — 466 s. (лат.)
- Derewnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 7. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Село Деревня, Львівська область, Львівський район, Жовківська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
| ||||||||
