Дереволаз строкатоголовий
Дереволаз строкатоголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lepidocolaptes souleyetii (Des Murs, 1849) | ||||||||||||||||
![]() Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Dendrocolaptes souleyetii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дереволаз строкатоголовий[2] (Lepidocolaptes souleyetii) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Вид названий на честь французького зоолога Луї Франсуа Огюста Сулейє[en][3].
Довжина птаха становить 17-22 см, вага 17-34 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева. Верхня частина голови, шия і верхня частина спини поцятковані смітлими смужками. Крила, хвіст і надхвістя каштанові. Нижня частина тіла оливково-коричнева, сильно поцяткована світлими смужками. Дзьоб тонкий, вигнутий, довжиною 2,5 см. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, менше поцятковане смужками.

Виділяють сім підвидів:[4]
- L. s. guerrerensis Van Rossem, 1939 — південно-західна Мексика (Південна Сьєрра-Мадре у Герреро і південно-західній Оахаці);
- L. s. compressus (Cabanis, 1861) — від південної Мексики (південний Веракрус, південний захід Кампече, південний захід Чіапасу) до західної Панами;
- L. s. lineaticeps (Lafresnaye, 1850) — від центральної Панами до північної і східної Колумбії і західної Венесуели (Тачира, західна Мерида, крайній захід Баринасу);
- L. s. littoralis (Hartert, E & Goodson, 1917) — північно-західна Колумбія (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, Атлантико), північна і центральна Венесуела (від південно-західної Сулії на схід до Сукре і на південь до Ориноко), Гаяна, крайній північ Бразилії (верхня течія Ріу-Бранку) і острів Тринідад;
- L. s. uaireni Phelps & Phelps Jr, 1950 — південно-східна Венесуела (південно-східний Болівар, долина річки Уайрен);
- L. s. esmeraldae Chapman, 1923 — південно-західна Колумбія (Нариньйо) і західний Еквадор (на південь до Ель-Оро);
- L. s. souleyetii (Lafresnaye, 1849) — південний захід Еквадору (Ель-Оро, Лоха) і північний захід Перу (на південь до Ламбаєке).
Строкатоголові дереволази мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Бразилії, Гаяні, Еквадорі і Перу. Вони живуть в сухих і вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в мангрових лісах, сухих саванах і чагарникових заростях, на плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті до 800 м над рівнем моря. Рідко приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами і павуками, яких шукають під корою та серед моху. Гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2 білих яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Lepidocolaptes souleyetii. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 360. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
- Skutch, Alexander F. (1969). Streaked-headed woodcreeper (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 374—384. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2016. Процитовано 10 квітня 2022.
- Hilty, Steven L. (2003). Birds of Venezuela. Princeton University Press. ISBN 0-7136-6418-5.
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Ithaca, NY: Cornell University. с. 265. ISBN 978-0-8014-9600-4.
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Горнерові
- Птахи, описані 1849
- Птахи Мексики
- Птахи Гватемали
- Птахи Белізу
- Птахи Сальвадору
- Птахи Гондурасу
- Птахи Нікарагуа
- Птахи Коста-Рики
- Птахи Панами
- Птахи Колумбії
- Птахи Сьєрра-Невади-де-Санта-Марти
- Птахи Венесуели
- Птахи Гаяни
- Птахи Бразилії
- Птахи Еквадору
- Птахи Перу