Дерев'яні духові музичні інструменти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дерев'яні духові музичні інструменти — група духових музичних інструментів, основним принципом гри на яких є регулювання довжини звучного стовпа повітря шляхом відкривання отворів, розташованих на корпусі інструмента на певній відстані один від одного.

На ранніх етапах свого розвитку ці інструменти, за винятком саксофону, виготовлялися виключно з дерева, чому і були названі дерев'яними. Деякі з них і зараз частково виготовляються з дерева (кларнет, гобой, також народні інструменти), інші ж як правило виготовляються з металу. Саксофон, хоча й виготовлявся від моменту свого винайдення (1841) з металу, також був віднесений до групи дерев'яних завдяки подібності принципу гри.

Класифікація[ред.ред. код]

За способом вдування струменя повітря дерев'яні духові інструменти діляться на два типи - лабіальні та язичкові.

Лабіальні[ред.ред. код]

поперечний отвір у голівці оркестрової флейти

У лабіальних духових (від лат. labium — губи) струмінь повітря вдувається через спеціальний поперечний отвір у голівці інструмента та розсікається об гострий край отвору, приводячи у коливання стовп повітря усередині трубки інструменту.

Серед інструментів симфонічного оркестру лабіальними є флейта та її різновиди - флейта-піколо, альтова і басова флейти. Лабіальними також блок-флейти та значна кількість народних інструментів, наприклад, українські сопілка та свирилі чи японська сякухаті.

Язичкові[ред.ред. код]

кларнетовий мундштук з тростиною
подвійна тростина гобою

В язичкових духових (також лінгвальні; від лат. lingua — язик) струмінь повітря вдувається через язичок (тростину), що закріплюється у верхній частині інструмента. При вдуванні повітря тростина починає коливатися і збуджує коливання повітряного стовпа усередині інструмента. Тростини бувають двох типів:

    • Одинарна тростина являє собою тонку очеретяну пластинку, що закриває отвір у мундштуці інструмента, залишаючи в ньому вузьку щілину. При вдуванні повітря тростина починає вібрувати з великою частотою (порядку сотень герц), то відкриваючи, то закриваючи отвір у мундштуці. Вібрація тростини передається стовпу повітря усередині інструмента, який також починає вібрувати, таким чином, відтворюючи звук.
    • Подвійна тростина складається із двох тонких очеретяних пластинок, з'єднані одна з іншою, які. При вдуванні повітря, тростини починають вібрувати, замикаючи і розмикаючи щілину, утворену ними самими.

Серед сучасних оркестрових інструментів одинарну тростину мають кларнет та його різновиди - бас-кларнет, басетгорн, кларнет-піколо, а також саксофон в усіх його різновидах.

Подвійну тростину мають такі оркестрові інструменти як гобой та його різновиди - англійський ріжок і гобой д'амур, фагот і контрафагот. Крім того подвійну тростину мають рідко використовувані сарюзофони, старовинні бомбарда, шалмей і круммхорн, та ряд народних інструментів, таких як дудук, зурна.

Джерела[ред.ред. код]