Дереза звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дереза звичайна
Гілка дерези на кручах датського узбережжя
Гілка дерези на кручах датського узбережжя
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Дереза (Lycium)
Вид: Дереза звичайна
Біноміальна назва
Lycium barbarum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lycium barbarum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lycium
EOL logo.svg EOL: 487010
IPNI: 816356-1
ITIS logo.svg ITIS: 503599
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 112863

Дереза́ звичайна (Lýcium barbarum L., 1753, діал. спиноза, повійка) — кущ родини Пасльонові, рід Дереза. Рослина отруйна[джерело?], може також використовуватися як лікарська.

Поширення[ред. | ред. код]

Інша назва Лиція також досить вживана і походить від латинської назви рослини. З латини назва рослини перекладається як дереза варварська. Батьківщина — Центральний Китай. Завезений в Україну, здичавів, поширений повсюди, крім високогір'я. На півдні Європи поширений інший, теплолюбний вид — дереза європейська (Lycium europaeum), що походить з Малої Азії та розповсюдився ширше в середні віки.

Сторінка з книжки Отто Томе Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz, 1885
Висушені плоди дерези звичайної

Медичне застосування[ред. | ред. код]

Рослина отруйна, через що виключена з широко тиражованих травників. Але не зважаючи на отруйність рослини, висушені плоди (дозріла ягода з насінням) використовують проти хвороб печінки й нирок за суворим дотриманням припустимих терапевтичних доз. Плоди дерези звичайної використовували протягом 2000 років у китайській традиційній медицині. Він входить до зборів, що посилюють статевий потяг. Медичні препарати з плодів дерези використовують проти діабету та для зниження тиску через дію на судини та нервову систему. Має здатність зміцнювати зір, тонізувати нирки й печінку, зміцнювати імунітет. Було розроблено багато комерційних продуктів: крім традиційних сухих фруктів ще такі, як вино, напої, сухе молоко, полісахариди, олія, з молодого листя — чай. У 2006 році внутрішнє споживання в Китаї становило понад 30 000 тонн, а експорт — понад 4500 тонн з ринковою вартістю 15 мільйонів доларів США, що посідає п'яте місце в експорті традиційних китайських лікарських засобів після женьшеню, кориці, кордицепсу і перцю.

Розмноження та культивування[ред. | ред. код]

Його культивують у країнах Європи, Середньої Азії і особливо широко в Китаї, де ним зайнято 13000 гектарів. Для культивування добре придатні чорноземи та суглинкові ґрунти. Розмножується поділом куща. У ландшафтному дизайні можна використовувати як живоплоти та для приваблювання птахів.

Інші добре відомі види[ред. | ред. код]

Дереза європейська (Lycium europaeum L., 1753)

Дереза китайська (Lycium chinense Miller, 1768)

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]