Дерен-свидина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерен-свидина
Загальний вигляд куща під час цвітіння.
Загальний вигляд куща під час цвітіння.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Дереноцвіті (Cornales)
Родина: Деренові (Cornaceae)
Рід: Дерен (Cornus)
Вид: Дерен-свидина
Біноміальна назва
Cornus sanguinea
L., 1753 [1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cornus sanguinea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cornus sanguinea

Дере́н-свиди́на (Cornus sanguinea)[2] — багаторічна рослина родини Деренових. Високий чагарник із дрібними квітками та чорними неїстівними ягодами. Дерен-свидину вирощують як декоративну рослину.

Назва[ред. | ред. код]

Взимку кора дерену-свидини набуває яскраво-червоного кольору, чим обумовлена одна з народних назв — дерен червоний.

Українська наукова назва цієї рослини походить від її народних назв, серед яких найпоширеніші свиди́на, червонопру́тий свид (або просто свид), де́рен свид, свидове́ де́рево, свиб, сви́два, свидовник, свідіна́, шведина чи швидина. Також дерену-свидині властиві назви, схожі з назвами інших представників роду, наприклад, дере́н черво́ний, деренка, дерень, дрінка. Попри те, що плоди цього виду чорного кольору і неїстівні, дерен-свидину інколи називають кизи́лєм (кизі́лєм) або кизи́льником, тобто назвою, притаманною дерену справжньому, що має червоні їстівні плоди. З іншого боку, схожість його плодів із отруйними ягодами бирючини звичайної призвела до появи таких спільних для обох видів назв як куросліпник, сліпокур тощо. Крім того, для дерена-свидини зафіксовані такі місцеві назви як спиж, рогу́тник, калені́на[2].

Опис[ред. | ред. код]

Чагарник заввишки 2-6 м, гілки коричнево-зелені, часто з червонуватим нальотом, восени і взимку — криваво-червоні. Яйцеподібне листя зелене з обох боків, завдовжки 5-8 см, з 3 або 4, іноді 5 парами жилок. Квітки дрібні, білі, зібрані в пухнасті густі, майже пласкі щитки.

Плоди — кулясті, соковиті двонасінні кістянки з м'ясистим околоплодником, неїстівні. Стиглі мають синьо-чорний колір. Дозрівають в першій декаді серпня.

Поширення[ред. | ред. код]

Розповсюджений від Скандинавії до південної Європи, на сході — від Балтії до Дону і Каспійського моря, включно із узбережжям Дагестану (Російська Федерація), Азербайджану, північного сходу Ірану.

Екологія[ред. | ред. код]

Зростає в лісах, більш притаманний байрачним, але трапляється і в заплавних дібровах, берестняках і осичняках, в арену лісах. Добре росте на родючих ґрунтах, свіжих суглинках і вологих пісках.

Розмножується насінням, кореневими паростками, відводками. Квітне з травня по червень. Тривалість цвітіння 15-20 днів. Чагарник росте дуже швидко — річний приріст може становити 60 см заввишки і 60 см завширшки крони. Зимостійкість середня, взимку частково обмерзає.

Слід саджати на сонці та у напівтіні. Його можна обрізати о будь-якій порі року, за винятком морозних днів. Найбільш сприятливим часом для цього є рання весна — березень. Дерен-свидина добре переносить омолодження.

Використання[ред. | ред. код]

В античності використовувався для створення військових (мисливських) луків, оскільки має властивості згинатися, проте не ламатися. Дерен-свидину використовують в озелененні.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Cornus sanguinea subsp. australis (C.A.Mey.) Jáv. — дерен-свидина південна[2];
  • Cornus sanguinea subsp. cilicica (Wangerin) D.F.Chamb. — дерен-свидина кілікійська;
  • Cornus sanguinea subsp. czerniaewii Grosset — дерен-свидина Черняєва;
  • Cornus sanguinea subsp. hungarica (Kárpáti) Soó — дерен-свидина угорська;
  • Cornus sanguinea subsp. sanguinea — номінативний підвид.

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Cornus citrifolia Wahlenb.;
  • Cornus latifolia Bray;
  • Cornus sanguinea subsp. czerniaewii Grosset;
  • Cornus sanguinea subsp. sanguinea;
  • Cornus sylvestris Bubani ;
  • Swida sanguinea (L.) Opiz;
  • Thelycrania sanguinea (L.) Fourr.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]