Держава Сасанідів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територія держави Сасанідів у 610

Держава Сасанідів (перс. شاهنشاهی ساسانیانšāhanšāhije sɒsɒnijɒn) — остання доісламська перська держава, що існувала з 224 по 651 роки. Назва держави походить від назви династії, що правила в ній — Сасанідів.

Держава Сасанідів прийшла на зміну Парфянській династії Аршакідів і була однією з головних сил на Близькому Сході і в Середній Азії. Конкурувала за контроль над територіями з Римською імперією, а після розподілу останньої — зі Східною Римською імперією, пізніше Візантією.

Правляча династія Сасанідів була заснована Ардаширом I після перемоги над парфянським царем Артабаном V (перс. اردوانArdavan) з династії Аршакідів. Останнім Сасанідським шахіншахом (Царем царів) був Єздігерд III (632651), який зазнав поразки в 14-річній боротьбі з Арабським халіфатом.

Найбільшого розквіту імперія досягла при Хосрова I Ануширвана, а найбільшого (але короткочасного) розширення кордонів під час правління Хосрова II Парвіза (Абарвеза, Апарвеза, «Переможного») — онука Хосрова I Ануширвана та сина Ормізда III, і включала землі нинішніх Ірану, Іраку, Азербайджану, Вірменії, Афганістану, східну частина сучасної Туреччини та частини нинішніх Індії, Сирії, Пакистану. Також влада Сасанідів частково поширювалася на Кавказ, Центральну Азію, Аравійський півострів, Єгипту, землі нинішніх Йорданії, Ізраїлю та Палестини. Таким чином, Сасанідський Іран майже досяг меж держави Ахеменідів.

У середині VII століття імперію Сасанідів знищив та поглинув Арабський халіфат.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.