Перейти до вмісту

Державна кримінально-виконавча служба України

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Державна кримінально-виконавча служба України
(ДКВС)
емблема ДКВС України
Загальна інформація
Юрисдикція Україна
Дата створення13 вересня 2017 (8 років)
Попередні відомстваДПтС України
Керівне відомствоМіністерство юстиції України
Штаб-квартира04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81
Кількість співробітників27 329 осіб (2022)[1]
Голова ДКВСПікалов Євген Сергійович

Державна кримінально-виконавча служба України (ДКВС) — правоохоронний орган, на який покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Служба була вперше створена 15 липня 1918 року указом гетьмана Української Держави Павла Скоропадського[2][3].

Правові засади

[ред. | ред. код]

Правові засади організації та діяльності ДКВС, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»[4].

Згідно з КПК України, ДКВС має у своєму складі слідчі підрозділи, які є органами досудового розслідування; оперативні підрозділи, наділені правом проводити гласні та негласні слідчі (розшукові) дії.

Згідно з розподілом підслідності, слідчі органів ДКВС здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях ДКВСУ. Але, рішенням Конституційного суду України від 24 квітня 2018, ДКВСУ позбавлена права здійснення досудового розслідування злочинів[5].

Структура

[ред. | ред. код]

ДКВС складається з центрального апарату, 25 територіальних органів управління, 184 установ, 703 уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів (два центри первинної підготовки, коледж другого рівня акредитації).[6]

12 березня 2025 року при ДКВС створено дорадчу консультативно-експертну раду, яка складається з відомих журналістів, правозахисників, волонтерів й експертів з кримінального права[7].

Число ув'язнених

[ред. | ред. код]

Станом на 01 січня 2026 року[8] загальна чисельність осіб у системі установ з виконання кримінальних покарань ДКВС становить 34 925 осіб, з них:

  • у слідчих ізоляторах та установах виконання кримінальних покарань, що виконують функцію слідчого ізолятора, — 14 554 особи, з них на стадії:
    • досудового розслідування – 2 261 особа;
    • судового розгляду (до винесення вироку) – 6 684 особи;
  • в установах виконання кримінальних покарань — 18 816 чоловіків та 1 484 жінки, з них:
    • в установах мінімального рівня безпеки:
      • із полегшеними умовами тримання – 615 осіб;
      • із загальними умовами тримання – 1 921 особа;
    • в установах середнього рівня безпеки – 12 969 чоловіків та одна жінка;
    • в установах максимального рівня безпеки з відбуванням покарання:
      • у звичайних жилих приміщеннях – 1 487 осіб;
      • у приміщеннях камерного типу – 385 осіб;
    • у лікувальних закладах, створених при слідчих ізоляторах та виправних колоніях – 491 особа;
    • у виправних центрах – 863 чоловіки та 56 жінок;
  • у виховній колонії та відповідному секторі – 71 особа.

Чисельність осіб, які відбувають кримінальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі, – 1 543 чоловіки та 30 жінок.

Навчання засуджених

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

В установах ДКВС існує виробничо-технічний потенціал та розвинена інженерна інфраструктура як для забезпечення повноцінного промислового виробництва, так і для надання комунально-побутових послуг засудженим. Виробничий потенціал ДКВС включає 130 промислових та 11 сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на виробництві машин і обладнання для сільського господарства, підйомно-транспортного устаткування, іншої продукції машинобудування та металообробки, виготовлення меблів, швейних виробів, продукції з природного каменю, виробництва рослинницької та тваринницької продукції.

Охорона здоров'я засуджених

[ред. | ред. код]

Фахівці ДКВС

[ред. | ред. код]

Організовують і проводять роботу із засудженими та особами, узятими під варту, 47,6 тис. правоохоронців.

Підготовка фахівців для ДКВС з вищою освітою здійснюється в НЮУ ім. Ярослава Мудрого (спеціальність «Право»), ХНУ ім. В. Н. Каразіна (спеціальність «Психологія», «Соціальна робота») та Пенітенціарній академії України (спеціальність «Правоохоронна діяльність», «Правознавство»), при якій діють центри підвищення кваліфіцікації співробітників та кафедра первинної підготовки.

Спеціальні звання рядового та начальницького складу

[ред. | ред. код]

На службу до Державної кримінально-виконавчої служби України приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

При прийнятті на службу може бути встановлений строк випробування до шести місяців.

Працівники, які проходять службу в ДКВС, мають спеціальні звання та поділяються на рядовий та начальницький склад[9]. Всі спеціальні звання мають додавання «внутрішньої служби».

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:

  • рядовий внутрішньої служби;
  • молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби;
  • старшина внутрішньої служби;
  • прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби;
  • молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби;
  • майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби;
  • генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби.
Спеціальні звання рядового складу
Погони
Звання Рядовий внутрішньої служби
Спеціальні звання молодшого начальницького складу Спеціальні звання середнього начальницького складу
Погони
Звання Молодший сержант внутрішньої служби Сержант внутрішньої служби Старший сержант внутрішньої служби Старшина внутрішньої служби Прапорщик внутрішньої служби Старший прапорщик внутрішньої служби Молодший лейтенант внутрішньої служби Лейтенант внутрішньої служби Старший лейтенант внутрішньої служби Капітан внутрішньої служби
Спеціальні звання старшого начальницького складу Спеціальні звання вищого начальницького складу
Погони
Звання Майор внутрішньої служби Підполковник внутрішньої служби Полковник внутрішньої служби Генерал-майор внутрішньої служби Генерал-лейтенант внутрішньої служби Генерал-полковник внутрішньої служби

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Щодо показників кількості засуджених та ув”язнених, що покладені в основу
  2. Телеканал Рада (15 липня 2025). В Києві відкрили Експозицію Літопису Пенітенціарної системи України. Процитовано 21 липня 2025 через YouTube.
  3. Валерія, Глущенко (15 липня 2025). Архіви мовчали 107 років: у Києві відкрили унікальну виставку. podrobnosti. Процитовано 21 липня 2025.
  4. Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України». Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 24 липня 2010.
  5. (PDF) https://web.archive.org/web/20180426023152/http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/3-p.pdf. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2018. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. Архівована копія. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Захист прав засуджених: при Державній кримінально-виконавчій службі створили експертну раду. www.ukrinform.ua (укр.). 12 березня 2025. Процитовано 14 березня 2025.
  8. Скільки людей утримується у тюрмах України: три різні цифри у відповідях державних органів. ngoauu.org/ (укр.). 5 березня 2026. Процитовано 18 червня 2026.
  9. Закон України про Державну кримінально-виконавчу службу України (ВВР, 2005, № 30, ст.409)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]