Державна політика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Державна (публічна) політика - принципове керівництво до дії для органів державної влади, насамперед органів виконавчої влади, що стосується певних напрямків їх діяльності, відповідне законам і соціальним звичаям. Підставами державної (публічної) політики є конституційні закони і правила, тлумачення законів і правове регулювання.

Державну (публічну) політику визначають також як «систему дій, регулятивних заходів, законів, і фінансових пріоритетів з того чи іншого напрямку, проголошену органом державної влади або його представниками» [1]. Державна (публічна) політика зазвичай втілюється в «конституціях, законодавчих актах і судових рішеннях» .

У понятті «державна політика» підкреслюється активна роль держави при формуванні та здійсненні цілей державного управління: «Державна політика - це сфера діяльності на стику політичної та управлінської. У ній відбувається вироблення та узгодження з основними політичними суб'єктами системи цілей державного управління, а також доведення цієї системи цілей до суб'єктів, які здійснюють державне управління »(Кара-Мурза С. Г.).

У понятті «публічна політика», що прийшов в російську мову з країн Заходу, виділяється орієнтація держави на реалізацію особистих і суспільних інтересів громадян: «Публічна політика - це діяльність, що характеризується системною взаємодією держави, приватного сектору, інститутів громадянського суспільства, різноманітних соціальних, професійних груп і шарів, громадських об'єднань з приводу реалізації особистих і суспільних інтересів, виробництва, розподілу та використання громадських ресурсів і благ з урахуванням волевиявлення народу або населення певних територій »(Міхєєв В. А.).


Формування державної політики[ред.ред. код]

Суспільні проблеми виявляються і вирішуються шляхом створення нової державної політики або шляхом реформування існуючої державної політики . Суспільні проблеми виникають в самих різних формах і вимагають різних заходів у відповідь (наприклад, регламенти, субсидії, квоти і закони) на місцевому, національному або міжнародному рівні.

Вироблення державної політики є безперервним процесом з механізмами зворотного зв'язку. Перевірка і оцінка мають важливе значення для функціонування цієї системи . Суспільні проблеми, які впливають на формування державної політики, можуть бути економічного, соціального або політичного характеру . Кожна система знаходиться під впливом різних суспільних проблем і тому вимагає різної державної політики .

У виробленні державної політики численні індивіди і групи інтересів конкурують і співпрацюють, щоб вплинути на політиків і спонукати їх діяти певним чином . У процесі вироблення державної політики беруть участь різні актори, такі як політики, державні службовці, лобісти, фахівці предметної області і представники промисловості. Вони використовують різні тактики і інструменти для досягнення своїх цілей, в тому числі відстоюючи свої позиції публічно, намагаються впливати на прихильників і противників і мобілізувати союзників з того чи іншого питання . Багато актори можуть грати важливу роль в процесі вироблення державної політики, проте, останнє слово залишається за державними чиновниками. При цьому передбачається, що державні чиновники дотримуються етичних норм, прийняті в державному секторі і враховують потреби всіх зацікавлених сторін .

Державна (публічна) політика вважається сильною, коли вона вирішує проблеми якісно і ефективно, служить справедливості, підтримує урядові установи і їх діяльність, і стимулює активну громадянську позицію .

Зміни в суспільстві, що відбулися в останні десятиліття, привели і до змін у сфері формування державної політики. Сьогодні державна політика стає більш цілеспрямований, націленої на вимірні результати і цілі, з акцентом на рішення, які повинні бути прийняті негайно. Крім того, масові комунікації і технологічні зміни призвели до того, що система державної політики стає все більш складною і взаємозалежної. Всі ці зміни ставлять нові завдання для поточної державної політики, і надають на неї тиск з тим, щоб вона розвивалася і залишалася ефективною і дієвою.

Приклади державної політики[ред.ред. код]

Як навчальна дисципліна[ред.ред. код]

У США концепція публічної політики відноситься не тільки до результату політики, але в більш широкому сенсі до прийняття рішень та аналізу урядових рішень. Як навчальна дисципліна, державна політика вивчається професорами і студентами в школах публічної політики великих вузів по всій країні. Американська Асоціація аналізу публічної політики та публічного управління об'єднує практиків, дослідників, вчених і студентів.

Як навчальна дисципліна, державна (публічна) політика несе в собі елементи багатьох соціальних наук, в тому числі економіки, соціології, політичної економії, оцінки програм, політичного аналізу і державного управління. У той же час, вивчення публічної політики відрізняється від політології або економічної науки, оскільки воно в значній мірі орієнтується на застосування теорії до практики. Хоча зазвичай університети пропонують магістерські і докторські ступені по публічній політиці, деякі університети також пропонують програми бакалаврату.

Школи публічної політики по-різному підходять до політичного аналізу. У Харрісовской школі публічної політики Чиказького університету більшою мірою використовується кількісний підхід до економіки і політики, Коледж Хайнца в Університеті Карнегі - Меллона використовує обчислювальні і емпіричні методи, в той час як в Урядовій школі Джона Ф. Кеннеді при Гарвардському університеті більше уваги приділяється політичним наукам і лідерства. У Школі публічної і екологічної політики Університету Індіани здійснюється традиційна підготовка в сфері публічної політики з упором на міждисциплінарний підхід в області наук про навколишнє середовище і управлінні некомерційними організаціями. Крім того, Іллінойський університет в Чикаго при підготовці кадрів в області публічної політики підкреслює етапи прийняття рішень при розробці політики (наприклад, визначення порядку денного), а також важливість ефекту фреймінгу і когнітивних обмежень в процесі формування політики.

Традиційно публічна політика як навчальна дисципліна фокусувалася на внутрішній політиці. Однак, хвиля економічної глобалізації, що сталася в кінці XX і початку XXI століть породила потребу у вивченні публічної політики, орієнтованої на глобальне управління, особливо оскільки це стосується питань, які виходять за рамки національних кордонів, таких як зміна клімату, тероризм, розповсюдження ядерної зброї і економічний розвиток . Багатьом традиційним школам публічної політики довелося коригувати свої навчальні програми і розробляти нові програми, щоб пристосуватися до нового ландшафту публічної політики. Школа міжнародних відносин в Університеті штату Пенсільванія була створена як відповідь на нові міжнародні умови.

Публічна політика та політичний аналіз як навчальні дисципліни набули поширення в вузах Росії і країн СНД .

«Державна політика» чи «публічна політика»?[ред.ред. код]

В Україні поняття «державної політики» в дев’яностих роках отримало нове значення під впливом англомовних джерел, тому часто його можна зустріти у вигляді словосполучення «публічна політика» (англ. public policy). Окремі дослідники вважають поняття «державна політика» і «публічна політика» різними, наголошуючи на більшій демократичності поняття «публічна політика» [1]

Оскільки поза науковими колами словом «політика» прийнято називати водночас і набір заходів для втілення певної державної мети, і політичну боротьбу за голоси виборців та державні посади, окремі науковці пропонують називати ці явища термінами «державна політика» та «політична конкуренція» [2] відповідно. Втім, у науковій літературі також можна зустріти ті самі поняття позначені термінами «державна політика» та просто «політика».

Фемінізм і державна політика[ред.ред. код]

При аналізі публічної політики з точки зору захисту прав жінок вчені схильні розглядати такі питання, як соціальна держава, практика в сфері праці, заробітної плати, зайнятості та безробіття .

Гендерний аналіз сприяє виробленню державної політики, виносячи на поверхню питання, з якими стикаються жінки в публічній сфері - такі, як рівність заробітної плати, материнство і відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, догляд за дітьми, насильство в сім'ї і сексуальне насильство, кожна з яких викликає суспільний резонанс. Політика, що вступила в силу в Великобританії в 2015 році, дозволяє матері і батька «взяти відпустку разом чи по черзі і просити гнучкий графік роботи». Тим самим визнається необхідність забезпечення можливості для того, щоб батьки відігравали велику роль в догляді за своїми дітьми. Ця політика дозволяє жінкам продовжувати свою діяльність на робочому місці, не дивлячись на материнство, за рахунок потенційного роботодавця і споживача.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Дем’янчук О. П. «Державна політика та публічна політика: варіант перехідного періоду. http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf
  2. http://deputat.pp.net.ua/politologija/rozd7.htm


Політика Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Уряд Це незавершена стаття про урядування.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.