Державна премія України в галузі науки і техніки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Державна премія України в галузі науки і техніки
UKRAINE-AWARD-STATE-PREM-2.png
Країна Україна Україна
Тип Державна премія
Статус вручається
Статистика
Дата заснування 23 квітня 1969

Держа́вна пре́мія Украї́ни в га́лузі нау́ки і те́хніки — щорічна державна нагорода України.

Історія премії[ред.ред. код]

  • Заснована постановою ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 23 квітня 1969 року.
  • 31 травня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав указ[1], яким затверджено в новій редакції Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки, внесені зміни до Положення про Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Щорічно присуджуватиметься до п'ятнадцяти Державних премій, а кількість співавторів кожної наукової роботи, що висуватиметься для відзначення, складатиме не більше восьми осіб.[2]

Порядок присудження премії[ред.ред. код]

Премія присуджується:

На здобуття Державної премії можуть висуватися наукові роботи та підручники, опубліковані у завершеному вигляді не менше, ніж за рік до їх висунення, а також освоєні у виробництві роботи у галузі техніки, матеріалів, технологій.

Присуджується щорічно двадцять Державних премій, зокрема:

Розмір Державної премії визначається щороку Президентом України.

Приклад облікової картки лауреата Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, (1979 р.)

Висунення робіт на здобуття Державної премії провадиться установами Національної Академії Наук України, Академії медичних наук України, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України, керівними органами громадських наукових та науково-технічних організацій, колегіями міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, науково-технічними та вченими радами наукових організацій, вищих навчальних закладів із забезпеченням широкої гласності.

Висунення підручників на здобуття Державної премії провадиться колегією Міністерства освіти і науки України.

Колектив претендентів, робота якого висувається на здобуття Державної премії, не може перевищувати десяти осіб і має включати тих осіб, які були безпосередніми учасниками виконання роботи і творчий внесок яких є найбільш визначним.

Відбір кандидатів до складу колективу претендентів, робота якого висувається на здобуття Державної премії, провадиться за місцем їх роботи шляхом таємного голосування.

Не допускається включення до колективу претендентів осіб, які виконували лише адміністративні, консультаційні чи організаторські функції.

Опис нагрудного знака лауреата премії[ред.ред. код]

  • Нагрудний знак лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки виготовляється з позолоченого томпаку і має форму круглої медалі діаметром 25 мм.
  • На лицьовому боці зображено розгорнуту книгу на фоні шестерні, над якою вміщено стилізоване зображення атома. По колу зображення обрамлено вінком з колосками пшениці.
  • Всі зображення рельєфні. Медаль має бортик.
  • На зворотному боці медалі розміщено зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого, під яким — напис «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки» і вигравірувано порядковий номер нагрудного знака.
  • За допомогою кільця з вушком медаль з'єднується з колодкою, яка має форму прямокутної металевої пластинки висотою 15 мм і шириною 25 мм. Верхня і нижня частини колодки мають прорізи, через які поверхню колодки обтягнуто шовковою муаровою стрічкою зі смужками синього та жовтого кольорів.
  • На зворотному боці колодки є застібка для прикріплення нагрудного знака до одягу.

Лауреати[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України від 31 травня 2016 року № 230/2016 «Питання Державної премії України в галузі науки і техніки»
  2. Президент підписав Указ «Питання Державної премії України в галузі науки і техніки» // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 2 червня 2016 р.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]