Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
(ДСНС України)
DSNS eml.1.PNG
Емблема ДСНС України (нового зразка)
Олеся Гончара 55а (2).jpgШтаб-квартира служби
Загальна інформація
Дата створення 24 грудня 2012
Попередні відомства Міністерство надзвичайних ситуацій України
Державна інспекція техногенної безпеки України
Керівне відомство Міністерство внутрішніх справ України
Штаб-квартира м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55-а
Кількість співробітників 60 000
Голова Служби Чечоткін Микола Олександрович
Підвідомчий орган Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України
Офіційний сайт

Держа́вна слу́жба Украї́ни з надзвича́йних ситуа́цій (ДСНС України) — один з центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідацію надзвичайних ситуацій, рятувальну справи, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеки, діяльність аварійно-рятувальних служб, профілактику травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльнысть[1].

Державна служба України з надзвичайних ситуацій утворена[2] шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій і Державної інспекції техногенної безпеки України. З 25 квітня 2014 діяльність Служби спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністра внутрішніх справ[3].

Зміст

Історія[ред.ред. код]

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році, питаннями цивільного захисту та оборони, ліквідації наслідків та попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, гасіння пожеж та пожежної безпеки займалися три окремих відомства: Штаб Цивільної оборони, Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та Головне управління пожежної охорони МВС України.

Військовослужбовці військ ЦО України ліквідовують наслідки повені на Закарпатті, 1998 рік
Логотип МНС до 2003 року
Логотип МНС до 2003 року
Шеврон військовослужбовців МНС до 2003 року
Шеврон військовослужбовців МНС до 2003 року

У 1996 році Указом Президента Леоніда Кучми на базі Штабу Цивільної оборони та Мінчорнобиля було створено єдине відомство — Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке стало провідним органом у системі виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальної справи, створення та функціонування систем страхового фонду документації, поводження з радіоактивними відходами, захисту від надзвичайних ситуацій, попередження ситуацій і реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління та несе відповідальність за її стан і розвиток.

В підпорядкуванні МНС України перебували угрупування військ Цивільної оборони чисельністю 10 218 осіб (9550 — військовослужбовці). Війська ЦО були призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій[4] У складі військ знаходилися три окремі мобільні механізовані бригади (Київ, Дрогобич, Донецьк); навчальна бригада (Ватутіне); окремі мобільні механізовані полки (Лоскутівка, Верхівцеве, Мирне, Червонознам'янка); окремі аварійно-рятувальні батальйони (Мазанка, Ромни, Ужгород, Чернівці, Якушинці, Городище); два окремих аварійно-рятувальних загону (Кіровоград, Хмельницький); спеціальний морський загін (Керч); спеціальний авіаційний загін (Ніжин); два окремих вузла зв'язку (Київ, Переяслав-Хмельницький); загони забезпечення військ (Київ, Жеребкове).

Територіальні органи МНС України до 2003 року були представлені Головними управліннями (управліннями) з питань надзвичайних ситуацій (у складі обласних державних адміністрацій).

Оперативно-рятувальна служба[ред.ред. код]

27 Січня 2003-го року Указом Президента України „Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій[5]“ органи і підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС і передані до складу МНС України . 19 Грудня 2003-го року видано Указ Президента України „Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року[6]. Державна програма передбачала створення єдиної невійськової Оперативно-рятувальної служби. Передбачалася повна демілітаризація МНС.

Були повністю розформовані військові частини ЦО в Донецьку, Хмельницькому та Чернівцях; реформовані в регіональні рятувальні центри військові частини ГО в Києві, Дрогобичі, Ромнах; реформовані військові частини ЦО в Лоскутовці, Ужгороді, Мирному, Мазанці, Червонознам'янці, навчальна бригада в Ватутіному — В навчальний центр Служби; Кіровограді, Городищі — в аварійно-рятувальний загін|аварійно-рятувальні загони територіальних органів Служби; реформовані спеціальні морський і авіаційний загін — в спеціальні морські та авіа загони Служби; вузли зв'язку, бази забезпечення. Після реформи 2003-го року були сформовані нові територіальні органи МНС — Головні управління (управління) МНС України на базі Управлінь пожежної безпеки ГУ(У) МВС України у регіонах.

У 2005-му році був прийнятий Закон України «Про правові засади цивільного захисту», що визначав правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, повноваження виконавчої влади та органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів і підрозділів цивільного захисту. У 2006 році війська цивільної оборони України були повністю розформовані, особовий склад військ і Державної пожежної охорони влився в ряди єдиної Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. У 2008-му році була запроваджена контрактна служба, проведена переатестація в спеціальні звання служби цивільного захисту.

Згідно Кодексу цивільного захисту України, Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту — спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Роботи по ліквідації НС у Новобогданівці
Пожежні МНС за роботою

У грудні 2010 року Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство надзвичайних ситуацій України. Державний пожежний та техногенний нагляд, управління зоною відчуження та ЧАЕС, Держгіртехнагляд стали центральними органами виконавчої влади.

За 7 років сили МНС України залучалися до ліквідації таких масштабних надзвичайних ситуацій, як пожежа військової частини А0261 у Артемівську та 275-ї бази артилерийських боєприпасів (Збройні Сили України); аварій в системах життєзабезпечення Алчевську, Донецькій, Кіровоградській областях та Криму; спалах пташиного грипу у Криму (2006); катастрофа рейсу Пулково 612 (2006); загибель 13-ти шахтарів на шахті ім. Засядька (2006); вибух газу в житловому будинку в Дніпропетровську (2007); аварія на шахті ім. Засядька в листопаді 2007 року (загинув 101 шахтар , 40 було травмовано); Фосфорна аварія під Ожидовом; паводок на заході 2008 року; лісові пожежі в Ізюмському районі (було знищено 1300 га лісів); вибухи на 61-му арсеналі; вибух житлового будинку в Євпаторії; серія аварій на шахтах в Донецькій обл., внаслідок яких загинуло 27 осіб і понад 40 травмовано; пожежа в залі ігрових автоматів у Дніпропетровську (2009, загинуло 9 та постраждало 11 осіб); пандемія грипу H1N1; сильні снігопади в грудні 2009 року; вибух кисневого балона в лікарні Луганску (2010, 16 загиблих і 6 постраждалих); паводки в Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій та Хмельницькій областях (червень 2010); Марганецька катастрофа; пожежа в будинку соціального обслуговування Дубровицького району (2011, загинуло 16 осіб, постраждало 11 осіб).

Реформування[ред.ред. код]

У 2011 році сталося розділення Міністерства у справах НС України на 4 окремих відомства — Міністерство надзвичайних ситуацій України (як головний орган), Державну інспекцію техногенної безпеки, Державне агентство зони відчуження та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки. Особовий склад залишився на службі цивільного захисту.

Державні пожежні частини отримали статус «рятувальних» і були підпорядковані територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовані в служби цивільного захисту в районах (містах) і введені до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС. 24 Грудня 2012 Указом Президента України Міністерство надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України були реорганізовані в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), як центральний орган виконавчої влади, що координується і направляється Міністерством оборони. Першим головою Служби став Михайло Болотських.

Було затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, сформовані управління ДСНС. Міністерство оборони урегулювало свою взаємодію зі Службою. 1 Липня 2013 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України.

2 Березня 2014 року Михайло Болотських був звільнений з посади Голови ДСНС України, його наступником став Сергій Бочковський.

25 Квітня Кабінет Міністрів видав Постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», згідно з якою діяльність ДСНСУ спрямовується і координується Кабінетом через Міністра внутрішніх справ[7] МВС затвердило Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту ДСНС України[8]

25 березня 2015 року Сергій Бочковський був затриманий слідчими на засіданні уряду України за корупцію. Також затримано його заступника Василя Стоєцького. Затримання транслювалося у прямому ефірі.[9] В іноземних ЗМІ такий крок уряду назвали «показухою».[10] Виконувачем обов'язків керівника став Зорян Шкіряк, який повернувся до роботи у МВС після операції по евакуаціі українців зі зруйнованого землетрусом Непалу.

Органи управління[ред.ред. код]

Апарат ДСНС України[ред.ред. код]

Департаменти[11]
Найменування Сфера діяльності/підрозділи Керівники Примітки
Департамент державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту[12]
  • Організація здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту
    • Управління пожежної безпеки
      • відділ пожежного нагляду
      • відділ нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки
      • сектор ліцензування
      • сектор нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту
    • Управління з нагляду у сфері техногенної безпеки та цивільного захисту
      • відділ техногенної безпеки
      • відділ контролю за органами виконавчої влади у сфері цивільного захисту та аварійно-рятувальними службами
    • Управління інформаційно-аналітичної роботи
      • відділ прогнозування, моніторингу, обліку надзвичайних ситуацій та профілактики невиробничого травматизму
      • відділ контролю за застосуванням санкцій, юридичного супроводу та дослідження пожеж
вакансія
Департамент реагування на надзвичайні ситуації[13]
  • Організація та здійснення заходів щодо реагування на НС, застосування та управління діями Сил цивільного захисту ДСНС під час ліквідації НС і пожеж, проведення піротехнічних робіт та координації діяльності аварійно-рятувальних служб;
  • Організація управління силами і засобами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України
    • Управління організації пожежогасіння, піротехнічних робіт та підготовки підрозділів ОРС ЦЗ
      • відділ організації піротехнічних робіт
      • відділ організації пожежегасіння та роботи з об'єктовими підрозділами
      • відділ підготовки підрозділів ОРС ЦЗ
      • відділ організації служби, підготовки та сертифікації аварійно-рятувальних служб
    • Управління організації реагування та контролю готовності підрозділів
      • Відділ контролю та координації аварійно-рятувальних формувань
      • Відділ аналізу та планування
      • Відділ організації управління у надзвичайних ситуаціях
      • Сектор антитерористичної діяльності
    • Управління координації оперативно-чергової служби та телекомунікацій
      • відділ телекомунікацій та інформаційних технологій
      • відділ координації оперативно-чергової служби та готовності пунктів управління
    • Відділ медичного забезпечення, реабілітації та охорони праці
генерал-лейтенант Марченко Григорій Борисович
Департамент організації заходів цивільного захисту
  • Реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
    • Відділ планування та моніторингу заходів цивільного захисту;
    • Відділ інженерно-технічних заходів та експертизи;
    • Відділ радіаційного, хімічного та медико-біологічного захисту;
    • Відділ підготовки органів управління та навчання населення;
    • Сектор організації оповіщення та роботи державної комісії ТЕБ і НС
вакансія
Департамент економіки і фінансів
  • Організація, планування та управління системою фінансового забезпечення в ДСНС
    • Відділ грошового забезпечення, заробітної плати та тарифікації
    • Відділ фінансового планування та формування бюджету
    • Відділ фінансування та виконання спеціального фонду
    • Відділ звітності та методології бухгалтерського обліку
    • Розрахунково-касовий відділ
підполковник служби ЦЗ Олійник Олександр Іванович
Департамент ресурсного забезпечення
  • Матеріально-технічне забезпечення у системі ДСНС
    • Відділ будівництва та експлуатації нерухомого майна
    • Відділ спеціального обладнання та спецтехніки
    • Відділ матеріального та пожежно-технічного забезпечення
    • Відділ закупівель, гуманітарної допомоги та управління майном
    • Служба безпеки дорожнього руху
генерал-майор служби ЦЗ Білошицький Руслан Миколайович
Адміністративний департамент
  • Організаційно-технічне, документальне забезпечення; стратегічне планування; взаємодія з МВС України
    • відділ планування, моніторингу та організаційної роботи
    • відділ контролю
    • відділ попереднього розгляду документів та аналітичного забезпечення
    • відділ діловодства
    • сектор взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України
    • сектор організації доступу до публічної інформації та розгляду звернень

громадян

Гончаров В'ячеслав В'ячеславович
Департамент персоналу
  • Організація управлінням персоналом (кадрами) ДСНС
    • Відділ комплектування служби цивільного захисту та адміністративної роботи
    • Відділ організаційно-штатної роботи та служби дислокації
    • Відділ проходження служби, комплектування резерву та бронювання
    • Відділ освіти і науки
    • Сектор державної служби
вакансія
Управління
Найменування Сфера діяльності/підрозділи Керівники Примітки
Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування
  • Управління діяльністю авіації ДСНС
    • відділ підготовки та застосування авіації
    • відділ інженерно-авіаційного та аеродромно-технічного забезпечення
    • відділ організації авіаційного пошуку і рятування
полковник служби ЦЗРунаєв Ігор Васильович
Управління гідрометеорології Громовий Василь Олександрович
Юридичне управління Кулеба Олена Михайлівна
Управління взаємодії із засобами масової інформації та комунікацій з громадськістю
  • Оперативне висвітлення діяльності ДСНС України щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, а також здійснює інформування громадськості з питань цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності;
  • Взаємодія зі ЗМІ та робота з громадськими організаціями
вакансія
Відділи, сектори, ВЛК
Найменування Сфера діяльності/підрозділи Керівники Примітки
Відділ телекомунікацій та інформаційних технологій
  • Організація управління зв'язком, телекомунікаціями та інформатизацією у системі ДСНС
Лоєнко Анатолій Олексійович
Відділ міжнародного співробітництва
  • Міжнародне співробітництво в системі ДСНС
Бикова Олена Валентинівна
Відділ внутрішнього аудиту
  • Аудит та фінансові перевірки в системі ДСНС
Яремчук Ігор Миколайович
Відділ протидії корупції
  • Організація та здійснення заходів з протидії корупції та службових зловживань у системі ДСНС
  • Ярошенко Вячеслав Борисович
Центральна лікарсько-експертна комісія
  • Організація та здійснення військово-лікарської експертизи особового складу ДСНС
полковник служби ЦЗ Стрюк Микола Іванович
Режимно-таємний сектор
  • Організація режимно-секретної роботи у системі ДСНС
  • Здійснення заходів з охорони державної таємниці
полковник служби ЦЗ Зайченко Сергій Вікторович
Сектор спеціального зв'язку
  • Керівництво, організація та координація діяльності підрозділів спеціального зв'язку з питань забезпечення безпеки спеціальних видів зв'язку
  • Криптографічний захист інформації та забезпечення секретного (закритого) зв'язку в системі ДСНС
Кривоножко Микола Олександрович
Сектор мобілізаційної роботи
  • Планування, розроблення і проведення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації в системі ДСНС
  • Забезпечення мобілізаційної підготовки територіальних органів ДСНС України, спеціальних формувань і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
Томко Петро Федотович

Територіальні органи управління[ред.ред. код]

  • Головні управління ДСНС України[14] у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій областях та місті Києві
  • Управління ДСНС України у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Сумській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях
  • Органи управління у містах і районах (міські, районні, міжрайонні, районні у містах управління (відділи, сектори) ГУ (У) ДСНС України у областях та м. Києві)

Кадри ДСНС України[ред.ред. код]

Кадри ДСНС України складають:

  • особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (у тому числі курсанти ВНЗ ДСНС), які уклали контракт про проходження служби (навчання) і яким присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України і «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013 р.[15];
  • державні службовці відповідно до Закону України «Про державну службу»;
  • працівники, які уклали трудовий договір відповідно до КЗпП України.

У лютому 2015-го року Верховною Радою України були внесені зміни до ряду законодавчих актів[16], фактично прирівнявши проходження служби цивільного захисту до військової служби, за умов настання в державі особливого періоду або оголошення цільової мобілізації. Зокрема передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від такої служби в зазначених умовах — від 2 до 5 років позбавлення волі.

Медалі за сумліну службу[ред.ред. код]

Спеціальні звання служби цивільного захисту[ред.ред. код]

Погон UA OF10-GenArmy 2009.jpg UA OF9-ColGen 2009.jpg UA OF8-LtGen 2009.jpg UA OF7-MajGen 2009.jpg SESU 16.png SESU 14.png SESU 13.png SESU 12.png SESU 11.png SESU 10.png SESU 9.png SESU 8.png SESU 7.png SESU 6.png SESU 5.png SESU 4.png SESU 3.png SESU 1.png
Ранг Генерал Генерал-полковник Генерал-лейтенант Генерал-майор Полковник Підполковник Майор Капітан Старший лейтенант Лейтенант Молодший лейтенант Старший прапорщик Прапорщик Старшина Старший сержант Сержант Молодший сержант Рядовий

Сили цивільного захисту ДСНС України[ред.ред. код]

Докладніше у статті Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України

Державна служба України з надзвичайних ситуацій має у своєму підпорядкуванні угруповання сил загальною кількістю до 55 тис. осіб особового складу; 7 аварійно-рятувальних формувань швидкого реагування (центрального підпорядкування), в тому числі авіацію; 25 аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення та 1182 державних пожежно-рятувальних підрозділів до району включно (територіального підпорядкування).

Призначення підрозділів сил цивільного захисту ДСНС[ред.ред. код]

За основними можливостями підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України поділяються на:

1. Підрозділи, призначені для гасіння пожеж, рятування людей та майна при пожежах, на об'єктах та територіях незалежно від підпорядкування та форми власності, проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт, надання первинної медичної допомоги потерпілим.

2. Формування (загони, центри) призначені для ліквідації аварій (катастроф) техногенного, природного та воєнного характеру, наслідків стихійних лих (землетрусів, буревіїв, зсувів ґрунту, обвалів, сельових потоків, повені, снігових заметів, обледеніння, тощо), проведення пошуково-рятувальних, пожежно-рятувальних робіт, міжнародних рятувальних операцій, здійснення заходів з розмінування територій та заходів цивільної та територіальної оборони, загальнодержавного та регіонального характеру.

у їх складі функціонують:

  • рятувальні підрозділи призначені для розгортання й проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у найкоротші терміни, для розшуку (у тому числі з використанням службових собак) та порятунку людей, які знаходяться у зруйнованих, палаючих будівлях, під завалами, зокрема і відкопування постраждалих із завалених споруд, а також для надання першої медичної допомоги потерпілим;
  • інженерні — для ведення інженерної розвідки маршрутів та осередків ураження, розчищення завалів, відкопування постраждалих із-під пошкоджених споруд, створення спеціальних проїздів у завалах, обвалу конструкцій, виявлення пошкоджень у комунально-енергетичних та технологічних мережах, підготовки та утримання шляхів, утворення огороджувальних протипожежних смуг;
  • радіаційного та хімічного захисту — проводять радіаційну та хімічну розвідку, здійснюють дозиметричний та хімічний контроль підрозділів, виконуюють дегазацію, дезактивацію обмундирування та інших матеріальних засобів, ділянок місцевості, доріг та споруд;
  • піротехнічні — виявляють та знищують невикористані боєприпаси, у тому числі авіаційні бомби та інші вибухонебезпечні предмети, знешкоджують уражені елементи конструкцій споруд та будинків, а також пробивають проходи в завалах вибуховим методом;
  • пожежні підрозділи мають такі завдання: гасіння пожеж, рятування людей і майна на об'єктах і територіях незалежно від підпорядкування та форми власності; локалізація й гасіння природних пожеж (лісові, торф'яні) та на об'єктах народного господарства, убезпечення маршрутів руху підрозділів;
  • водопостачання — призначені для розвідки джерел води та обладнання пунктів водопостачання;
  • зв'язку — для встановлення й підтримки надійного зв'язку, який забезпечує комунікацію між підрозділами, керівними органами та різними силами взаємодії;
  • матеріального забезпечення мають своєчасно задовольнити нагальні потреби підрозділів спеціальним обладнанням, пальним, продуктами, засобами захисту, речовим, медичним, технічним майном та іншими матеріальними засобами.

Підрозділи центрального підпорядкування апарату ДСНС[ред.ред. код]

у стадії формування після тимчасової окупації АР Крим:

  • Спеціальний морський загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (колишня в/ч Д0120)

ЗАВДАННЯМИ сил цивільного захисту центрального підпорядкування ДСНС України, основу яких складають аварійно-рятувальні формування швидкого реагування, авіаційні, морські, навчальні формування, підрозділи зв'язку і забезпечення є: а) в мирний час:

  • проведення заходів з підтримки готовності сил цивільного захисту центрального підпорядкування до виконання покладених на них завдань;
  • використання, розміщення і своєчасне оновлення озброєння, техніки і інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;
  • участь в заходах з попередження і ліквідації НС;
  • участь в підготовці сил і засобів по попередженню і ліквідації НС, а також навчання населення у сфері цивільного захисту.

б) в мирний і військовий час під час ліквідації НС :

  • ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічною) розвідки в зонах НС, а також на маршрутах висунення до них;
  • проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт по оперативній локалізації і ліквідації НС природного і техногенного характеру на території України, а також на територіях іноземних держав;
  • проведення піротехнічних робіт по виявленню, знешкодженню і знищенню вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів і підривних засобів (окрім вибухових пристроїв, використовуваних в терористичних цілях) і проведення інших взрывотехнических робіт на усій території України, у внутрішніх водах і акваторіях Азовського і Чорного морів (за винятком територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військовий частини, установа, військових навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, і об'єктів транспортної системи
  • проведення робіт по санітарній обробці населення, знезараженню будівель і споруд, спеціальній обробці техніки, майна і територій;
  • участь в доставці вантажів, що перевозяться в зони НС, у тому числі в якості гуманітарної допомоги іноземним державам;
  • добування і очищення питної прісної води;
  • участь в забезпеченні постраждалого населення продовольством, водою, предметами першої необхідності, іншими матеріальними засобами і послугами, житлами для тимчасового проживання, а також в наданні постраждалому населенню першої допомоги;
  • проведення заходів по евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайних ситуацій;
  • проведення робіт по відновленню об'єктів життєзабезпечення населення;
  • здійснення спільної з правоохоронними органами протидії тероризму;
  • участь у виконанні окремих заходів територіальної оборони і в забезпеченні режиму надзвичайного або воєнного стану.

Підрозділи територіального підпорядкування[ред.ред. код]

1. Державні пожежно-рятувальні частини (загони), у складі 1182 підрозділів, 5500 од. основної техніки і близько 35 000 чол. особового складу.[23][24]

  • Державні пожежно-рятувальні частини (пости) ГУ (У) ДСНС України у областях і м. Києві по охороні міст (районів, інших населених пунктів)
  • Державні пожежно-рятувальні частини (пости) ГУ (У) ДСНС України у областях і м. Києві по охороні особливо важливих об'єктів, об'єктів енергетики, а також великих підприємств (на договірній основі)

2. Аварійно-рятувальні загони спеціального призначення у м. Києві, Київській, Кіровоградській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Одеській, Вінницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській областях, створені на базі Загонів технічної служби пожежної охорони; реорганізованих у 2005–2006 рр.; військових частин військ ЦО України; регіональних спеціальних загонів пожежної охорони; протифонтанних, гірських пошуково-рятувальних і гірничорятувальних служб МНС України.

На базі реорганізованих військових частин Д0055, Д0070, Д0080, Д0100, Д0130, Д0140, Д0150, Д0180 військ ЦО України створені:

  • Частина спеціального призначення Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, м. Верхівцеве, Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл. (колишня в/ч Д0140, 439 ОММП)
  • Аварійно-рятувальна частина Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Луганській області, сел. Лоскутівка Попаснянського р-ну Луганської обл. (колишня в/ч Д0150, 437 ОММП)
  • 2-га аварійно-рятувальна частина Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Запорізькій області, смт. Мирне Мелітопольського р-ну Запорізької обл. (колишня в/ч Д0130, 264 ОММП)
  • Аварійно-рятувальна частина Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області, сел. Городище Рівненського р-ну Рівненської обл. (колишня в/ч Д0080, 123 ОАРБ)
  • Аварійно-рятувальна частина Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Одеській області, сел. Червонознам'янка Іванівського району Одеської обл. (колишня в/ч Д0100, 262 ОММП)
  • Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення У ДСНС України у Вінницькій області, сел. Якушинці Вінницького р-ну Вінницької обл. (колишня в/ч Д0055, 215 ОАРБ)
  • Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення У ДСНС України у Кіровоградській області, Кіровоград (колишня в/ч Д0070, 290 ОЗОР)
  • Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення У ДСНС України у Закарпатській області, Ужгород, Закарпатська обл. (колишня в/ч Д0180, 25 АРЗ)

Аварійно-рятувальні загони територіального підпорядкування мають у своєму складі 6714 чол. особового складу і 1851 од. основної техніки.

3.Підрозділи забезпечення.

  • Бази і склади майна і техніки, у тому числі непорушного запасу;
  • Служби забезпечення пальним;
  • Підрозділу технічної служби, в тому числі автотранспортного і ремонтного забезпечення, зв'язку;
  • Медичні служби

ЗАВДАННЯМИ сил цивільного захисту територіального підпорядкування основу яких складають державні пожежно-рятувальні підрозділи, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення і підрозділи забезпечення є:

  • проведення пожежно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій або пожеж в межах регіону обслуговування;
  • порятунок людей і їх майна на пожежах і місцях виникнення НС, участь в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і проведенні першочергових заходів по ліквідації їх наслідків в зонах можливого ураження;
  • надання постраждалим особам, рятувальникам долікарської (фельдшерської) і першої лікарської допомоги;
  • проведення радіаційної, хімічної розвідки в зонах радіаційного і хімічного забруднення, а також на маршрутах висунення до них;
  • проведення піротехнічних робіт, пов'язаних з виявленням і знешкодженням вибухонебезпечних предметів часів Другої світової і інших воєн;
  • проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних заходів по оперативній локалізації і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій регіонального рівня;
  • здійснення заходів територіальної оборони і антитерористичних операцій;
  • участь в роботах по санітарній обробці населення, спеціальної обробки техніки і іншого майна, знезараження будівель, споруд і територій;
  • здійснення заходів по евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайної ситуації.

Спеціалізовані формування[ред.ред. код]

  • Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін ДСНС України (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
  • Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін ДСНС України

Озброєння Сил цивільного захисту[ред.ред. код]

Пожежна і рятувальна техніка[ред.ред. код]

Знаходиться на озброєнні Державних пожежно-рятувальних частин (ДПРЧ) ; частин (груп) рятувальних робіт, груп (відділень) спеціальних водолазних робіт формувань швидкого реагування, спеціального призначення; частин спеціальної техніки


Автоцистерна пожежна АЦ-40 на базіЗІЛ-131. Вінниця, Україна.


  • Підйомники колінчаті — АКП «Bronto Skylift 30-3» (30 м.) на базі автомобіля КамАЗ-53213; АКП «Bronto Skylift 90» (90 м.) на базі автомобіля «Mercedes-Benz»
  • Автомобілі зв'язку і освітлення — АЗО на базі автомобіля ГАЗ- 33023, I-VAN
  • Автомобили газодимозахисної служби (АГДЗС) на базі автомобілів ГАЗ-33023
  • Автомобілі штабні — АШ-5 на базі автомобіля ГАЗ-33023; АШ на базі автомобілів УАЗ-2206, Volkswagen-Transporter
  • Спеціальні аварійно-рятувальні машини легкого типу і гірські «САРМ-Л», «САРМ-Г» на базі автомобілів Mitsubishi-L200, УАЗ-Патріот
  • Спеціальні аварійно-рятувальні машини середнього типу «САРМ-С» на базі автомобілів ЗіЛ-131, ГАЗ-2705
  • Спеціальні аварійно-рятувальні машини важкого типу «САРМ-В» на базі автомобілів,КамАЗ-53213, КамАЗ-43105, КрАЗ-6322
  • Спеціальні аварійно-рятувальні водолазні станції «САРВС-Л», «САРВС-В» на базі автомобілів ГАЗ-2705, ГАЗ-66
  • Спеціальні плавзасоби (кораблі, катери, судна аварійно-рятувального, пошуково-рятувального, протипожежного призначення, підводного розмінування)

Техніка піротехнічних робіт (розмінування)[ред.ред. код]

Знаходиться на озброєнні частин (груп, відділень) піротехнічних робіт; груп (відділень) підводного розмінування аварійно-рятувальних формувань центрального та територіального підпорядкування

Призначена для:
  • доставки до місця виконання робіт по розмінуванню територій (об'єктів, водойм) піротехнічних (саперних) розрахунків, спеціального устаткування;
  • переміщення на борт за допомогою гідравлічного устаткування важких вибухонебезпечних предметів для їх подальшого перевезення;
  • перевезення вибухонебезпечних предметів до місця їх ліквідації (шляхом контрольованого підриву).

види піротехнічної техніки, що стоїть на озброєнні підрозділів Служби:

  • Оперативно-піротехнічні машини (ОПМ) на базі легкових автомобілів з колісною формулою 4х4 - Mitsubishi-L200, Volkswagen T5, УАЗ-Патріот, УАЗ-469, УАЗ-31512
  • Піротехнічні машини легкого типу (ПМ-Л) на базі вантажопасажирських автомобілів підвищеної прохідності ГАЗ-330273, УАЗ-3303, УАЗ-3309, ГАЗ-66
  • Піротехнічні машини важкого типу (ПМ-В) на базі автомобілів КрАЗ-63221; ЗіЛ-131; Урал-4320 та бронетранспортера БТР-70
  • Оперативно-піротехнічні машини водолазні (ОПМ-В) на базі вантажопасажирських та вантажних автомобілів з колісною формулою 4х4

Інженерна техніка[ред.ред. код]

Знаходиться на озброєнні інженерних груп (відділень) , частин (груп) спеціальних робіт по ліквідації наслідків аварій аварійно-рятувальних формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального і територіального підпорядкування

Засоби подолання руйнувань і перешкод

Засоби подолання водних перешкод

  • Транспортери плаваючі "ПТС", «ПТС-2», ПТС-М
  • Катери моторно-буксирні
  • Водолазні станції

Засоби механізації дорожніх, підйомних і землерийних робіт

  • Машина для вириття котлованів "МДК-2" і МДК-3
  • Бульдозер колісний «БКТ-2РК» на базі колісного тягача МАЗ-538
  • Полкова землерийна машина ПЗМ-2
  • Машина траншейна ТМК-2 на базі колісного тягача МАЗ-538
  • Бульдозер гусеничний Б-10М
  • Тягачі важкі артилерийские АТ-Т, МТ-Т
  • Екскаватори військові ЕОВ-4421
  • Крани автомобільні вантажопідйомністю до 25 т. на базі автомобілів «КрАЗ», «МАЗ», «УРАЛ»

Техніка РХБЗ (радіаційного, хімічного і біологічного захисту)[ред.ред. код]

Знаходиться на озброєнні частин (груп, відділень) радіаційного, хімічного і біологічного захисту аварійно-рятувальних формувань центрального і територіального підпорядкування

  • Пересувна лабораторія РХБ розвідки «ПРХЛ» на базі автомобілів «Газель», «Ford Transit»
  • Автомобіль радіаційної і хімічної розвідки УАЗ-469РХ
  • Машина радіаційної і хімічної розвідки БРДМ-2РХ на базі броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ-2
  • Машина радіаційної і хімічної розвідки РХМ-4 на базі бронетранспортера БТР-80
  • Машина радіаційної і хімічної розвідки РХМ на базі МТ-ЛБ
  • Авторозливні станції АРС-14 на базі автомобілів ЗіЛ-131
  • Дезинфекційно-душові установки ДДА-66, ДДА-53Б (ГАЗ-66)

Спеціальна техніка[ред.ред. код]

Знаходиться на озброєнні підрозділів управління; забезпечення; аварійно-рятувальних частин, частин (груп) життєзабезпечення; групп (відділень) рятувальних робіт аварійно-рятувальних формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального і територіального підпорядкування

  • Командно-штабні машини Р-142Г на базі автомобіля ГАЗ-66; Р-145БМ "Чайка" на базі бронетранспортера БТР-60
  • Радіостанції радіорелейні рухомі типу Р-409(ЗіЛ-131)
  • Електростанції рухомі різних модифікацій
  • Установки для добування прісної води УДВ-15
  • Тягачі важкі седельні МАЗ-537
  • Мобільні пункти управління на базі тягачів МАЗ-7310
  • Універсальні машини підігрівання УМП-350-131 (ЗіЛ-131)
  • Комплекси життєзабезпечення бойового чергування у складі машин 15Т117, 15Т118, МДЕС на базі спец. автомобілів МАЗ-7310
  • Техніка медичної служби — машини швидкої медичної допомоги на базі автомобілів Renault Master, санітарні АС-66 (ГАЗ-66), УАЗ-3962; автоперев'язувальна АП-2 (ГАЗ-66); ПКМПП-01 — рухомий комплекс медичного пункту полку (ГАЗ-66)
  • Аеродромна комбінована поливомийна машина АКПМ-3 (ЗіЛ-130)
  • Снігоочисники шнекороторні ДЕ-226 (Урал-4320)
  • Автомайстерні пересувні ПАРМ-1М — рухома автомобільна ремонтна майстерня (ЗіЛ- 131)

Озброєння охорони і оборони[ред.ред. код]

Після демілітаризації в 2004–2005 роках сил МНС України і перетворення військ Цивільної оборони в невійськову (спеціальну) Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту їй дісталася в спадок велика кількість зброї, в тому числі автомати АКМ, АК-74, кулемети РПК, КПВТ, РПД-44, ПКТ, РПКС-74, ДТ, ПК, пістолети ТТ, ПМ, АПС, гвинтівки СВД, карабіни ‎СКС, гранатомети РПГ-2, різні гранати та боєприпаси. Зброю було вивезено з розформованих і реорганізованих військових частин МНС (за винятком необхідної для охорони і оборони майна і об'єктів) і сконцентровано на складах озброєння (тривалого зберігання) в трьох регіонах України.

Протягом 2006–2011 років рішеннями Кабінету міністрів велика частина цього озброєння була відчужена і реалізована[25][26][27][28][29]; частина на даний момент знаходиться на зберіганні для забезпечення виконання Оперативно-рятувальною службою Законів «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України».

За станом на 2015 рік для охорони і оборони майна і об'єктів Оперативно-рятувальної служби на озброєнні знаходяться — у підрозділів охорони, стройових та вартових — 7,62 мм автомати АКМ, автомати АК-74 5,45 мм., самозарядні карабіни Симонова 7,62 мм. (СКС), у особового складу добових нарядів (оперативні чергові офіцери, помічники чергових) — 9 мм пістолети Макарова.

Авіація Сил цивільного захисту[ред.ред. код]

Знаходиться на озброєнні Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (Ніжин)[30]. Аеродром першого класу має злітно-посадочну бетонну смугу завдовжки 3000х80 метрів і придатний для прийому повітряних суден різних типів вантажопідйомністю до 190 тонн, в простих і складних метеорологічних умовах, як вдень, так і вночі.

Спеціальний авіаційний загін ОРС ЦЗ ДСНС України у своєму складі має:

Управління

  • Керівництво;
    • Штаб:
  • Група спеціального зв'язку і режиму секретності;
  • Метеорологічна служба;
  • Група керівництва польотами;
  • Фінансово-економічна група.

Підрозділи

  • Авіаційна ескадрилья спеціального призначення на літаках;
  • Авіаційна ескадрилья спеціального призначення на вертольотах;
  • Інженерно-авіаційна служба;
  • Пошуково-рятувальна і парашутно-десантна служба;
  • Група засобів розпізнавання;
  • Відділення обробки інформації і об'єктивного контролю.

Забезпечення

  • Частина авіаційно-технічного і матеріального забезпечення;
  • Група аеродромного обслуговування і забезпечення польотів (з постійним місцем дислокації в аеропорту «Жуляни», м.Київ);
  • Вузол зв'язку (автоматизованих систем управління і радіотехнічного забезпечення);
  • Медична служба;
  • Пожежний пост;
  • Відділення охорони.
Зображення Тип Виробник Призначення Кількість Характеристика
Авіація
Авиация ГСЧС Ан-32П.jpg Ан-32П Україна Україна Літак для гасіння пожеж може застосовуватися для виконання наступних завдань: польоти на гасіння лісових пожеж за допомогою зливу вогнегасної рідини з навісних зливних агрегатів на осередки пожеж (максимальна маса вогнегасної рідини — 8000 кг) десантування в район лісової пожежі парашутистів — пожежників до 28 чоловік і пожежного спорядження до 10 упаковок по 100 кг кожна для гасіння лісової пожежі; польоти на баражування територіальних базами авіаційної охорони лісів, доставка на аеродром базування в районі лісових пожеж мобільних заправних станцій. Літак може бути переобладнуваний у вантажний варіант для перевезення вантажів (пасажирів), або їх десантування парашутним способом, а також як санітарний варіант для перевезення постраждалих місць надзвичайних ситуацій.
Ан-26 ГСЧС.jpg Ан-26 Україна Україна Військово-транспортний літак перевозить до 40 пасажирів або 24 поранених на носилках у супроводі медичного персоналу. У мінімальні терміни може переобладнуватися в транспортний варіант для перевезення вантажів загальною масою до 5500 кг
Ан-30 ГСЧС Украины.jpg Ан-30 Україна Україна Літак повітряного спостереження і аерофотознімання застосовується для вирішення широкого кола завдань пов'язаних з аерофотоз'йомкою, дистанційного зондування земної поверхні, ведення візуального спостереження з документуванням за допомогою відео і фотоустаткування, а також в транспортних цілях для перевезення до 18 пасажирів або до 3000 кг вантажу.
Ми-8 ГСЧС.jpg Мі-8 Україна Україна Багатоцільовий вертоліт використовується як пожежний або транспорт для перевезення вантажів у вантажній кабіні і на зовнішній підвісці загальною масою до 3000 кг, як санітарний, перевозить 3-6 поранених на носилках або 15 сидячих на відстань до 725 км.
EC-145.jpg Eurocopter EC145 Франція Франція Багатоцільовий вертоліт призначений для перевезення до 8 пасажирів. Передбачена можливість різних варіантів використання — медичний, аварійно-рятувальний, патрульний. Базовий варіант дозволяє виконувати покладені на нього обов'язки вдень і вночі в простих і складних метеорологічних умовах, з аеродромів і непідготовлених майданчиків. У медичному варіанті передбачена установка реанімаційного устаткування.

Навчальні і науково-дослідні заклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Президента України № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій
  2. Указ Президента України № 726/2012 «Про деякі заходи щодо оптимізації центральних органів виконавчої влади»
  3. [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/120-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України № 120 від 25.04.2014 «Питання спрямування і координації Державної служби з надзвичайних ситуацій
  4. Закон України „Про війська Цивільної оборони України“
  5. [http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/47/2003 Указ Президента України № 47/2003 „Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій
  6. Указ Президента України № 1467/2003» Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року"
  7. «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій»
  8. Наказ МВС України № 631 від 03.07.2014 «Про затвердження Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
  9. Прямо на засіданні уряду затримали керівників Держслужби з надзвичайних ситуацій // Українська правда, 25.03.2015.
  10. Заступника Бочковського теж випустять з-під варти // Українська правда, 27.03.2015.
  11. Апарат ДСНС України-Державна служба України з надзвичайних ситуацій
  12. Департамент державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту
  13. Департамент реагування на надзвичайні ситуації
  14. Теріторіальні органі управління ДСНС України — сайт ДСНС України
  15. -2013-п Про затвердження Положення про порядок проходження служби… | від 11.07.2013 № 593
  16. Рада ввела ответственность за отказ от прохождения службы гражданской обороны в особый период
  17. Управління забезпечення Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України — Державна служба України з надзвичайних ситуацій
  18. МЦШР ДСНС України — сайт
  19. 1 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій — Державна служба України з надзвичайних ситуацій
  20. 2 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій — Державна служба України з надзвичайних ситуацій
  21. Навчальний центр ОРС ЦЗ|ДСНС України
  22. mrc.html Державне підприємство «Мобільний рятувальний центр МНС України» — Державна служба України з надзвичайних ситуацій
  23. Підрозділи, підпорядковані територіальним органам управління ДСНС України — сайт ДСНС України
  24. Схема підпорядкування в системі ДСНС України-сайт ДСНС
  25. -2006-п Про затвердження переліку військового майна військ…
  26. -2008-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 14.05.2008 № 707-р (Сторінка 1 з 2)
  27. -2009-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної служби…|від 17.07.2009 № 826-р
  28. -2010-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 18.08.2010 № 1710-р (Сторінка 1 з 3)
  29. -2011-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 25.05.2011 № 450-р (Сторінка 1 з 2)
  30. САЗ ДСНС України