Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
(ДСНС)
DSNS emblem 2016.svg
Емблема ДСНС
НЗ ДСНС.svg Прапор ДСНС.svg
Прапор ДСНС
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 24 грудня 2012
Попередні відомства Міністерство надзвичайних ситуацій України
Державна інспекція техногенної безпеки України
Керівництво діяльністю здійснює Міністерство внутрішніх справ України
Штаб-квартира м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55
Кількість співробітників 74 000
Річний бюджет 14 936 782 600 ₴[1]
Голова Служби Генерал-полковник служби ЦЗ Микола Чечоткін
Перший заступник Голови Олег Мельчуцький[2]
Заступник Голови Руслан Білошицький[3]
Микола Ільченко[4]
Підвідомчий орган Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України
dsns.gov.ua

Держа́вна слу́жба Украї́ни з надзвича́йних ситуа́цій (ДСНС) — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідацію надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеки, діяльність аварійно-рятувальних служб, профілактику травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності[5].

Державна служба України з надзвичайних ситуацій утворена[6] шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій і Державної інспекції техногенної безпеки України. З 25 квітня 2014 діяльність Служби спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністра внутрішніх справ[7].

Історія[ред. | ред. код]

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році, питаннями цивільного захисту та оборони, ліквідації наслідків та попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, гасіння пожеж та пожежної безпеки займалися три окремих відомства: Штаб Цивільної оборони, Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та Головне управління пожежної охорони МВС України.

Логотип МНС до 2003 року
Логотип МНС до 2003 року
Шеврон військовослужбовців МНС до 2003 року
Нарукавний знак військовослужбовців МНС до 2003 року

У 1996 році Указом Президента Леоніда Кучми на базі Штабу Цивільної оборони та Мінчорнобиля було створено єдине відомство — Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке стало провідним органом у системі виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальної справи, створення та функціонування систем страхового фонду документації, поводження з радіоактивними відходами, захисту від надзвичайних ситуацій, попередження ситуацій і реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління та несе відповідальність за її стан і розвиток.

В підпорядкуванні МНС України перебували угрупування військ Цивільної оборони чисельністю 10 218 осіб (9550 — військовослужбовці). Війська ЦО були призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій[8] У складі військ знаходилися три окремі мобільні механізовані бригади (Київ, Дрогобич, Донецьк); навчальна бригада (Ватутіне); окремі мобільні механізовані полки (Лоскутівка, Верхівцеве, Мирне, Знам'янка); окремі аварійно-рятувальні батальйони (Мазанка, Ромни, Ужгород, Чернівці, Якушинці, Городище, Хмельницький); об'єднаний загін оперативного реагування (Кропивницький); регіональний рятувальний координаційний центр (Керч); спеціальний авіаційний загін (Ніжин); загін забезпечення аварійно-рятувальних робіт (Жеребкове), два вузла зв'язку (Київ, Переяслав); військова комендатура (Київ).

Територіальні органи МНС України до 2003 року були представлені Головними управліннями (управліннями) з питань надзвичайних ситуацій (у складі обласних державних адміністрацій).

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту[ред. | ред. код]

27 Січня 2003-го року Указом Президента України „Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій[9]“ органи і підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС і передані до складу МНС України . 19 Грудня 2003-го року видано Указ Президента України „Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року[10]. Державна програма передбачала створення єдиної невійськової Оперативно-рятувальної служби. Передбачалася повна демілітаризація МНС.

Були повністю розформовані військові частини ЦО в Донецьку, Хмельницькому та Чернівцях; реформовані в регіональні рятувальні центри військові частини ГО в Києві, Дрогобичі, Ромнах; реформовані військові частини ЦО в Лоскутовці, Ужгороді, Мирному, Мазанці, Знам'янці, навчальна бригада в селі Ватутіне — В навчальний центр Служби; Кропивницькому, Городищі — в аварійно-рятувальний загін|аварійно-рятувальні загони територіальних органів Служби; реформовані спеціальні морський і авіаційний загін — в спеціальні морські та авіа загони Служби; вузли зв'язку, бази забезпечення. Після реформи 2003-го року були сформовані нові територіальні органи МНС — Головні управління (управління) МНС України на базі Управлінь пожежної безпеки ГУ(У) МВС України у регіонах.

У 2005-му році був прийнятий Закон України «Про правові засади цивільного захисту», що визначав правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, повноваження виконавчої влади та органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів і підрозділів цивільного захисту. У 2006 році війська цивільної оборони України були повністю розформовані, особовий склад військ і Державної пожежної охорони влився в ряди єдиної Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. У 2008-му році була запроваджена контрактна служба, проведена переатестація в спеціальні звання служби цивільного захисту.

Згідно Кодексу цивільного захисту України, Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту — спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У грудні 2010 року Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство надзвичайних ситуацій України. Державний пожежний та техногенний нагляд, управління зоною відчуження та ЧАЕС, Держгіртехнагляд стали центральними органами виконавчої влади.

За 7 років сили МНС України залучалися до ліквідації таких масштабних надзвичайних ситуацій, як пожежа військової частини А0261 у Бахмуті та 275-ї бази артилерийських боєприпасів (Збройні Сили України); аварій в системах життєзабезпечення Алчевську, Донецькій, Кіровоградській областях та Криму; спалах пташиного грипу у Криму (2006); катастрофа рейсу Пулково 612 (2006); загибель 13-ти шахтарів на шахті ім. Засядька (2006); вибух газу в житловому будинку в Дніпропетровську (2007); аварія на шахті ім. Засядька в листопаді 2007 року (загинув 101 шахтар , 40 було травмовано); Фосфорна аварія під Ожидовом; паводок на заході 2008 року; лісові пожежі в Ізюмському районі (було знищено 1300 га лісів); вибухи на 61-му арсеналі; вибух житлового будинку в Євпаторії; серія аварій на шахтах в Донецькій обл., внаслідок яких загинуло 27 осіб і понад 40 травмовано; пожежа в залі ігрових автоматів у Дніпропетровську (2009, загинуло 9 та постраждало 11 осіб); пандемія грипу H1N1; сильні снігопади в грудні 2009 року; вибух кисневого балона в лікарні Луганску (2010, 16 загиблих і 6 постраждалих); паводки в Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій та Хмельницькій областях (червень 2010); Марганецька катастрофа; пожежа в будинку соціального обслуговування Дубровицького району (2011, загинуло 16 осіб, постраждало 11 осіб).

Реформування[ред. | ред. код]

Штандарт голови ДСНС

У 2011 році сталося розділення Міністерства у справах НС України на 4 окремих відомства — Міністерство надзвичайних ситуацій України (як головний орган), Державну інспекцію техногенної безпеки, Державне агентство зони відчуження та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки. Особовий склад залишився на службі цивільного захисту.

Штаб-квартира служби, Київ, вул. Олеся Гончара, 55а

Державні пожежні частини отримали статус «рятувальних» і були підпорядковані територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовані в служби цивільного захисту в районах (містах) і введені до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС. 24 Грудня 2012 Указом Президента України Міністерство надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України були реорганізовані в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), як центральний орган виконавчої влади, що координується і направляється Міністерством оборони. Першим головою Служби став Михайло Болотських.

Було затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, сформовані управління ДСНС. Міністерство оборони урегулювало свою взаємодію зі Службою. 1 Липня 2013 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України.

2 Березня 2014 року Михайло Болотських був звільнений з посади Голови ДСНС, його наступником став Сергій Бочковський.

25 Квітня Кабінет Міністрів видав Постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», згідно з якою діяльність ДСНСУ спрямовується і координується Кабінетом через Міністра внутрішніх справ[11] МВС затвердило Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту ДСНСУ[12]

25 березня 2015 року Сергій Бочковський був затриманий слідчими на засіданні уряду України за корупцію. Також затримано його заступника Василя Стоєцького. Затримання транслювалося у прямому ефірі.[13] В іноземних ЗМІ такий крок уряду назвали «показухою».[14] Виконувачем обов'язків керівника став Зорян Шкіряк, який повернувся до роботи у МВС після операції по евакуаціі українців зі зруйнованого землетрусом Непалу.

Структура ДСНС України[ред. | ред. код]

Апарат[ред. | ред. код]

Докладніше: Апарат ДСНС України

Територіальні органи[ред. | ред. код]

  • Головні управління ДСНС України в Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій  областях та місті Києві
  • Управління ДСНС України в Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Сумській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях

Також, до структури головних управлінь (управлінь) входять:

  • районні (міські, міськрайонні) управління (відділи, сектори);
  • оперативно-координаційні центри;
  • центри оперативного зв’язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій;
  • центри забезпечення діяльності.

Гарнізони[ред. | ред. код]

25 гарнізонів областей та міста Києва об’єднують 986 пожежно-рятувальних підрозділів загальною чисельністю близько 36 тисячі чоловік. Пожежно-рятувальні підрозділи поділяються на:

1.   Державні пожежно-рятувальні загони

2.   Державні пожежно-рятувальні частини

3.   Державні пожежно-рятувальні пости

4.   Професійні пожежні частини

5.   Професійні пожежні пости

Всі види пожежно-рятувальних підрозділів можуть бути з охорони об’єктів.

Також, в Вінницькому, Дніпропетровському, Запорізькому, Київському обласному, Київському міському, Львівському, Миколаївському, Житомирському, Сумському та Черкаському гарнізонах функціонують загони (частини) технічної служби.

Аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування та спеціального призначення[ред. | ред. код]

Аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування (АРФ ЦП) представлені п’ятьма центрами швидкого реагування загальною чисельністю близько 2,2 тисячі чоловік.

  • Міжрегіональний центр швидкого реагування (Ромни, на базі 76 оарб, в/ч Д0060)
  • Мобільний рятувальний центр швидкого реагування (Київ, на базі 148 оммбр, в/ч Д0040)
  • Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування (Ватутіне, на базі 238 оубр, в/ч Д0050)
  • 2 Спеціальний центр швидкого реагування (Дрогобич, на базі 155 оммбр, в/ч Д0090)
  • 3 Спеціальний центр швидкого реагування (Жеребкове, на базі 2 ЗЗАРР, в/ч Д1002)

Аварійно-рятувальні формування спеціального призначення (АРФ СП) представлені двадцяти трьома аварійно-рятувальними загонами спеціального призначення загальною чисельністю близько 6,7 тисяч чоловік.

Вони формувались на базі:

  • загонів (частин) технічної служби Державної пожежної охорони;
  • військових частин Військ Цивільної оборони (Верхівцеве (в/ч Д0140, 439 оммп), Лоскутівка (в/ч Д0150, 473 оммп), Знам’янка (в/ч Д0100, 262 оммп), Кропивницький (в/ч Д0070, 290 ОЗОР), Якушинці (в/ч Д0055, 215 оарб), Городище (в/ч Д0080, 123 оарб), Ужгород (в/ч Д0180, 25 ОАРЗ));
  • Державної спеціалізованої протифонтанної служби "СВАРЧ" (Полтава);
  • Спеціального загону Державної пожежної охорони (Київ);
  • 3 Спеціального регіонального центру швидкого реагування (Мирне, на базі 264 оммп, в/ч Д0130) та Регіонального центру швидкого реагування (Ценжів).

Авіаційні формування та установи[ред. | ред. код]

  • Спеціальний авіаційний загін ОРС ЦЗ (Ніжин, на базі 300 САЗ, в/ч Д0170)
  • Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування (в тому числі числі авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування)

Спеціалізовані формування та підрозділи[ред. | ред. код]

  • Гірничорятувальні (аварійно-рятувальні, газорятувальні) формування та підрозділи складаються з трьох гірничорятувальних загонів (центрального та територіального підпорядкування) та трьох груп гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) робіт (в складі аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування та спеціального призначення) загальною чисельністю близько 1 тисячі чоловік. Дислоковані в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській ,Харківській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській областях та місті Києві.
  • Протифонтанні підрозділи підпорядковані аварійно-рятувальному формуванню спеціального призначення (Полтава) та дислоковані в Полтавській, Харківській, Чернігвській та Львівській областях.
  • Гірські пошуково-рятувальні підрозділи підпорядковані аварійно-рятувальним формуванням центрального підпорядкування та спеціального призначення. Дислоковані в Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільскій та Чернівецькій областях.
  • Водолазно-рятувальні підрозділи підпорядковані аварійно-рятувальним формуванням спеціального призначення, а також державним пожежно-рятувальним загонам. Дислоковані в в Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Хмельницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій областях та місті Києві.

Гідрометеорологічні підприємства та установи[ред. | ред. код]

  • Український гідрометеорологічний центр
  • Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр"

Формування та підрозділи забезпечення[ред. | ред. код]

  • Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (Київ, на базі ВійськовоЇ комендатури, в/ч Д1001)
  • Центр зв'язку та управління (Переяслав, на базі 692 ОВЗ, в/ч Д3728)
  • Центр оперативного зв'язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій (Київ, на базі 301 ВЗ)
  • Державний центр сертифікації (Київ)
  • Медичний центр (Київ)
  • Медичний реабілітаційний центр «Одеський» (Одеса)

Заклади освіти, науково-дослідні установи та навчальні підрозділи[ред. | ред. код]

Органи управління[ред. | ред. код]

Апарат ДСНС України[ред. | ред. код]

Департаменти[15]
Найменування Сфера діяльності/підрозділи Керівники
Департамент державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту[16]
  • Організація здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту
    • Управління пожежної безпеки
      • відділ пожежного нагляду
      • відділ нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки
      • сектор ліцензування
      • сектор нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту
    • Управління з нагляду у сфері техногенної безпеки та цивільного захисту
      • відділ техногенної безпеки
      • відділ контролю за органами виконавчої влади у сфері цивільного захисту та аварійно-рятувальними службами
    • Управління інформаційно-аналітичної роботи
      • відділ прогнозування, моніторингу, обліку надзвичайних ситуацій та профілактики невиробничого травматизму
      • відділ контролю за застосуванням санкцій, юридичного супроводу та дослідження пожеж
вакансія
Департамент реагування на надзвичайні ситуації[17]
  • Організація та здійснення заходів щодо реагування на НС, застосування та управління діями Сил цивільного захисту ДСНС під час ліквідації НС і пожеж, проведення піротехнічних робіт та координації діяльності аварійно-рятувальних служб;
  • Організація управління силами і засобами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України
    • Управління організації пожежно-рятувальних робіт, служби та підготовки підрозділів ОРС ЦЗ
      • відділ організації пожежно-рятувальних робіт
      • відділ організації служби та та підготовки підрозділів ОРС ЦЗ
    • Управління організації реагування на надзвичайні ситуації та координації аварійно-рятувальних формувань
      • Відділ організації реагування на надзвичайні ситуації
      • Відділ координації та сертифікації аварійно-рятувальних формувань
      • Сектор антитерористичної діяльності
    • Управління організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування
      • Відділ організації піротехнічних робіт
      • Відділ організації роботи з гуманітарного розмінування
    • Відділ оперативно-чергової службита готовності пунктів управління
генерал-майор

Демчук Володимир Вікторович

Департамент організації заходів цивільного захисту
  • Реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
    • Управління планування та координації заходів цивільного захисту
    • Управління захисту населення і територій
    • Управління оповіщення, телекомунікацій та інформаційних технологій
Маюров Михайло Олександрович
Департамент економіки і фінансів
  • Організація, планування та управління системою фінансового забезпечення в ДСНС
    • Відділ грошового забезпечення, заробітної плати та тарифікації
    • Відділ фінансового планування та формування бюджету
    • Відділ фінансування та виконання спеціального фонду
    • Відділ звітності та методології бухгалтерського обліку
    • Розрахунково-касовий відділ
підполковник служби ЦЗ
Олійник Олександр Іванович
Департамент ресурсного забезпечення
  • Матеріально-технічне забезпечення у системі ДСНС
    • Відділ будівництва та експлуатації нерухомого майна
    • Відділ спеціального обладнання та спецтехніки
    • Відділ матеріального та пожежно-технічного забезпечення
    • Відділ закупівель, гуманітарної допомоги та управління майном
    • Служба безпеки дорожнього руху
генерал-майор служби ЦЗ Білошицький Руслан Миколайович
Адміністративний департамент
  • Організаційно-технічне, документальне забезпечення; стратегічне планування; взаємодія з МВС України
    • відділ планування, моніторингу та організаційної роботи
    • відділ контролю
    • відділ попереднього розгляду документів та аналітичного забезпечення
    • відділ діловодства
    • сектор взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України
    • сектор організації доступу до публічної інформації та розгляду звернень

громадян

Гончаров В'ячеслав В'ячеславович
Департамент персоналу
  • Організація управлінням персоналом (кадрами) ДСНС
    • Відділ комплектування служби цивільного захисту та адміністративної роботи
    • Відділ організаційно-штатної роботи та служби дислокації
    • Відділ проходження служби, комплектування резерву та бронювання
    • Відділ освіти і науки
    • Сектор державної служби
вакансія
Управління
Найменування Сфера діяльності/підрозділи Керівники
Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування
  • Управління діяльністю авіації ДСНС
    • відділ підготовки та застосування авіації
    • відділ інженерно-авіаційного та аеродромно-технічного забезпечення
    • відділ організації авіаційного пошуку і рятування
полковник служби ЦЗ Рунаєв Ігор Васильович
Управління гідрометеорології Громовий Василь Олександрович
Юридичне управління Кулеба Олена Михайлівна
Управління оповіщення, телекомунікацій та інформаційних технологій
  • Організація зв'язку
    • Відділ інформаційних технологій та захисту інформації
    • Відділ оповіщення та телекомунікацій
полковник служби ЦЗ Кравченко Владислав Павлович
Відділи, сектори, ВЛК
Найменування Сфера діяльності/підрозділи Керівники
Відділ взаємодії із засобами масової інформації та комунікацій з громадськістю
  • Оперативне висвітлення діяльності ДСНС України щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, а також здійснює інформування громадськості з питань цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності;
  • Взаємодія зі ЗМІ та робота з громадськими організаціями
Козак Ольга Валеріївна
Відділ телекомунікацій та інформаційних технологій
  • Організація управління зв'язком, телекомунікаціями та інформатизацією у системі ДСНС
Лоєнко Анатолій Олексійович
Відділ міжнародного співробітництва
  • Міжнародне співробітництво в системі ДСНС
Бикова Олена Валентинівна
Відділ внутрішнього аудиту
  • Аудит та фінансові перевірки в системі ДСНС
Яремчук Ігор Миколайович
Відділ протидії корупції
  • Організація та здійснення заходів з протидії корупції та службових зловживань у системі ДСНС
  • Ярошенко Вячеслав Борисович
Центральна лікарсько-експертна комісія
  • Організація та здійснення військово-лікарської експертизи особового складу ДСНС
полковник служби ЦЗ Стрюк Микола Іванович
Режимно-таємний сектор
  • Організація режимно-секретної роботи у системі ДСНС
  • Здійснення заходів з охорони державної таємниці
полковник служби ЦЗ Зайченко Сергій Вікторович
Сектор спеціального зв'язку
  • Керівництво, організація та координація діяльності підрозділів спеціального зв'язку з питань забезпечення безпеки спеціальних видів зв'язку
  • Криптографічний захист інформації та забезпечення секретного (закритого) зв'язку в системі ДСНС
Кривоножко Микола Олександрович
Сектор мобілізаційної роботи
  • Планування, розроблення і проведення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації в системі ДСНС
  • Забезпечення мобілізаційної підготовки територіальних органів ДСНС України, спеціальних формувань і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
Томко Петро Федотович

Призначення підрозділів формувань АРФ ЦП та АРФ СП[ред. | ред. код]

В складі аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування діють підрозділи оперативного реагування (гуманітарного розмінування (піротехнічні), рятувальні, пожежно-рятувальні, інженерні, РХБ захисту), підрозділи забезпечення (телекомунікаційні (зв'язку), медичні, життєзабезпечення, автомобільні, ремонтні, зберігання) та обслуговування (квартирно-експлуатаційні, охорони).

Призначення:

  • гуманітарного розмінування (піротехнічні) - призначені для виявлення, знищення (знешкодження) вибухонебезпечних предметів (в тому числі на водних об'єктах); руйнування споруд вибуховим способом та гасіння пожеж на нафтогазових фонтанах вибуховим способом;
  • рятувальні - призначення для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при НС на транспорті, унаслідок пожеж та вибухів, унаслідок раптового руйнування будівель і споруд, унаслідок буревіїв та паводків;
  • пожежно-рятувальні - призначені для гасіння пожеж та забезпечення пожежної безпеки діяльності АРФ ЦП (АРФ СП);
  • інженерні - призначені для механізації РІНР при НС на транспорті, розбиранні завалів, снігових заметах; зведення протиповеневих споруд; прокладання колонних шляхів, відкопування та розкриття уражених захисних споруд; виконання вантажопідйомних (в тому числі з вибухонебезпечними предметами), висотних та землерийних робіт; евакуації населення з затоплених районів, доставки сил ЦЗ у важкопрохідні місця; обладнання могильників, тимчасових пожежних водоймищ та мініралізованих смуг, зрізання зараженого шару ґрунту;
  • радіаційного, хімічного та біологічного захисту - призначені для ведення радіаційної та хімічної розвідки (та лабораторного контролю); ліквідації наслідків НС, пов’язаних з викидом (виливом) радіоактивно-, хімічно-небезпечних речовин та нафтопродуктів; проведення знезараження техніки, майна, місцевості та споруд; проведення санітарної обробки особового складу, приданих підрозділів та населення; участі в заходах боротьби з епідеміями, епізоотіями та епіфітотіями.

Кадри ДСНС України[ред. | ред. код]

Кадри ДСНС України складають:

  • особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (у тому числі курсанти ВНЗ ДСНС), які уклали контракт про проходження служби (навчання) і яким присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України і «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013 р.[18];
  • державні службовці відповідно до Закону України «Про державну службу»;
  • працівники, які уклали трудовий договір відповідно до КЗпП України.

У лютому 2015-го року Верховною Радою України були внесені зміни до ряду законодавчих актів[19], фактично прирівнявши проходження служби цивільного захисту до військової служби, за умов настання в державі особливого періоду або оголошення цільової мобілізації. Зокрема передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від такої служби в зазначених умовах — від 2 до 5 років позбавлення волі.

Медалі за сумліну службу[ред. | ред. код]

Спеціальні звання служби цивільного захисту[ред. | ред. код]

Докладніше: Звання, чини та ранги України#Служба цивільного захисту

Вищий начальницький склад Старший начальницький склад
Генерал Генерал-полковник Генерал-лейтенант Генерал-майор Полковник Підполковник Майор
Погон Sesu 15 2018.jpg Sesu 14 2018.jpg Sesu 13 2018.jpg Sesu 12 2018.jpg Sesu 11 2018.jpg Sesu 10 2018.jpg Sesu 9 2018.jpg
Середній начальницький склад Молодший начальницький та рядовий склад
Капітан Старший лейтенант Лейтенант Молодший лейтенант Головний майстер-сержант
(старший прапорщик, прапорщик)
Майстер-сержант
(старшина, старший сержант)
Сержант
(сержант, молодший сержант)
Рядовий Курсант
Погон Sesu 8 2018.jpg Sesu 7 2018.jpg Sesu 6 2018.jpg Sesu 5 2018.jpg Sesu 4 2018.jpg Sesu 3 2018.jpg SESU 2 2018.jpg SESU 1 2018.jpg SESU К 2018.jpg

Озброєння Сил цивільного захисту[ред. | ред. код]

Пожежна і рятувальна техніка[ред. | ред. код]

Знаходиться на озброєнні Державних пожежно-рятувальних частин (ДПРЧ) ; частин (груп) рятувальних робіт, груп (відділень) спеціальних водолазних робіт формувань швидкого реагування, спеціального призначення; частин спеціальної техніки

Автоцистерна пожежна АЦ-40 на базіЗІЛ-131. Вінниця, Україна.

Техніка піротехнічних робіт (розмінування)[ред. | ред. код]

Знаходиться на озброєнні частин (груп, відділень) піротехнічних робіт; груп (відділень) підводного розмінування аварійно-рятувальних формувань центрального та територіального підпорядкування

Призначена для:
  • доставки до місця виконання робіт по розмінуванню територій (об'єктів, водойм) піротехнічних (саперних) розрахунків, спеціального устаткування;
  • переміщення на борт за допомогою гідравлічного устаткування важких вибухонебезпечних предметів для їх подальшого перевезення;
  • перевезення вибухонебезпечних предметів до місця їх ліквідації (шляхом контрольованого підриву).

види піротехнічної техніки, що стоїть на озброєнні підрозділів Служби:

  • Оперативно-піротехнічні машини (ОПМ) на базі легкових автомобілів з колісною формулою 4х4 — Mitsubishi-L200, Volkswagen T5, УАЗ-Патріот, УАЗ-469, УАЗ-31512
  • Піротехнічні машини легкого типу (ПМ-Л) на базі вантажопасажирських автомобілів підвищеної прохідності ГАЗ-330273, УАЗ-3303, УАЗ-3309, ГАЗ-66
  • Піротехнічні машини важкого типу (ПМ-В) на базі автомобілів КрАЗ-63221; ЗіЛ-131; Урал-4320 та бронетранспортера БТР-70
  • Оперативно-піротехнічні машини водолазні (ОПМ-В) на базі вантажопасажирських та вантажних автомобілів з колісною формулою 4х4

Засоби інженерного озброєння[ред. | ред. код]

Знаходиться на озброєнні інженерних груп (відділень) , частин (груп) спеціальних робіт по ліквідації наслідків аварій аварійно-рятувальних формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального і територіального підпорядкування

Засоби подолання руйнувань і перешкод

Засоби подолання водних перешкод

  • Транспортери плаваючі «ПТС», «ПТС-2», ПТС-М
  • Катери моторно-буксирні
  • Водолазні станції

Засоби механізації дорожніх, підйомних і землерийних робіт

  • Машина для вириття котлованів «МДК-2» і МДК-3
  • Бульдозер колісний «БКТ-2РК» на базі колісного тягача МАЗ-538
  • Полкова землерийна машина ПЗМ-2
  • Машина траншейна ТМК-2 на базі колісного тягача МАЗ-538
  • Бульдозер гусеничний Б-10М
  • Тягачі важкі артилерийские АТ-Т, МТ-Т
  • Екскаватори військові ЕОВ-4421
  • Крани автомобільні вантажопідйомністю до 25 т. на базі автомобілів «КрАЗ», «МАЗ», «УРАЛ»

Техніка РХБЗ (радіаційного, хімічного і біологічного захисту)[ред. | ред. код]

Знаходиться на озброєнні частин (груп, відділень) радіаційного, хімічного і біологічного захисту аварійно-рятувальних формувань центрального і територіального підпорядкування

  • Пересувна лабораторія РХБ розвідки «ПРХЛ» на базі автомобілів «Газель», «Ford Transit»
  • Автомобіль радіаційної і хімічної розвідки УАЗ-469РХ
  • Машина радіаційної і хімічної розвідки БРДМ-2РХ[ru] на базі броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ-2
  • Машина радіаційної і хімічної розвідки РХМ-4[ru] на базі бронетранспортера БТР-80
  • Машина радіаційної і хімічної розвідки РХМ
  • Авторозливні станції АРС-14 на базі автомобілів ЗіЛ-131
  • Дезинфекційно-душові установки ДДА-66, ДДА-53Б (ГАЗ-66)

Спеціальна техніка[ред. | ред. код]

Знаходиться на озброєнні підрозділів управління; забезпечення; аварійно-рятувальних частин, частин (груп) життєзабезпечення; груп (відділень) рятувальних робіт аварійно-рятувальних формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального і територіального підпорядкування

  • Командно-штабні машини Р-142Г[ru] на базі автомобіля ГАЗ-66; Р-145БМ «Чайка» на базі бронетранспортера БТР-60
  • Радіостанції радіорелейні рухомі типу Р-409[ru](ЗіЛ-131)
  • Електростанції рухомі різних модифікацій
  • Установки для добування прісної води УДВ-15
  • Тягачі важкі седельні МАЗ-537
  • Мобільні пункти управління на базі тягачів МАЗ-7310
  • Універсальні машини підігрівання УМП-350-131 (ЗіЛ-131)
  • Комплекси життєзабезпечення бойового чергування у складі машин 15Т117, 15Т118, МДЕС на базі спец. автомобілів МАЗ-7310
  • Техніка медичної служби — машини швидкої медичної допомоги на базі автомобілів Renault Master, санітарні АС-66 (ГАЗ-66), УАЗ-3962; автоперев'язувальна АП-2 (ГАЗ-66)
  • Аеродромна комбінована поливомийна машина АКПМ-3 (ЗіЛ-130)
  • Снігоочисники шнекороторні ДЕ-226 (Урал-4320)
  • Автомайстерні пересувні ПАРМ-1М — рухома автомобільна ремонтна майстерня (ЗіЛ- 131)

Озброєння охорони і оборони[ред. | ред. код]

Після демілітаризації в 2004—2005 роках сил МНС України і перетворення військ Цивільної оборони в невійськову (спеціальну) Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту їй дісталася в спадок велика кількість зброї, в тому числі автомати АКМ, АК-74, кулемети Ручний кулемет Калашникова, КПВТ, РПД-44, Кулемет Калашникова, РПКС-74, ДТ, ПК, пістолети ТТ, ПМ, АПС, гвинтівки СВД, карабіни СКС, гранатомети РПГ-2, різні гранати та боєприпаси. Зброю було вивезено з розформованих і реорганізованих військових частин МНС (за винятком необхідної для охорони і оборони майна і об'єктів) і сконцентровано на складах озброєння (тривалого зберігання) в трьох регіонах.

Протягом 2006—2011 років рішеннями Кабінету міністрів велика частина цього озброєння була відчужена і реалізована[21][22][23][24][25]; частина на даний момент знаходиться на зберіганні для забезпечення виконання Оперативно-рятувальною службою Законів «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України».

За станом на 2015 рік для охорони і оборони майна і об'єктів Оперативно-рятувальної служби на озброєнні знаходяться — у підрозділів охорони, стройових та вартових — 7,62 мм автомати АКМ, автомати АК-74 5,45 мм., самозарядні карабіни Симонова 7,62 мм. (СКС), у особового складу добових нарядів (оперативні чергові офіцери, помічники чергових) — 9 мм пістолети Макарова.

Авіація Сил цивільного захисту[ред. | ред. код]

Знаходиться на озброєнні Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (Ніжин)[26]. Аеродром першого класу має злітно-посадочну бетонну смугу завдовжки 3000х80 метрів і придатний для прийому повітряних суден різних типів вантажопідйомністю до 190 тонн, в простих і складних метеорологічних умовах, як вдень, так і вночі.

Спеціальний авіаційний загін ОРС ЦЗ ДСНСУ в своєму складі має:

Управління

  • Керівництво;
    • Штаб:
  • Група спеціального зв'язку і режиму секретності;
  • Метеорологічна служба;
  • Група керівництва польотами;
  • Фінансово-економічна група.

Підрозділи

  • Авіаційна ескадрилья спеціального призначення на літаках;
  • Авіаційна ескадрилья спеціального призначення на вертольотах;
  • Інженерно-авіаційна служба;
  • Пошуково-рятувальна і парашутно-десантна служба;
  • Група засобів розпізнавання;
  • Відділення обробки інформації і об'єктивного контролю.

Забезпечення

  • Частина авіаційно-технічного і матеріального забезпечення;
  • Група аеродромного обслуговування і забезпечення польотів (з постійним місцем дислокації в аеропорту «Жуляни», м.Київ);
  • Вузол зв'язку (автоматизованих систем управління і радіотехнічного забезпечення);
  • Медична служба;
  • Пожежний пост;
  • Відділення охорони.
Зображення Тип Виробник Призначення Кількість Характеристика
Авіація
Антонов Ан-32 3608, Нежин RP23266.jpg
Ан-32П Україна Україна Літак для гасіння пожеж 4+1[27] може застосовуватися для виконання наступних завдань: польоти на гасіння лісових пожеж за допомогою зливу вогнегасної рідини з навісних зливних агрегатів на осередки пожеж (максимальна маса вогнегасної рідини — 8000 кг) десантування в район лісової пожежі парашутистів — пожежників до 28 чоловік і пожежного спорядження до 10 упаковок по 100 кг кожна для гасіння лісової пожежі; польоти на баражування територіальних базами авіаційної охорони лісів, доставка на аеродром базування в районі лісових пожеж мобільних заправних станцій. Літак може бути переобладнуваний у вантажний варіант для перевезення вантажів (пасажирів), або їх десантування парашутним способом, а також як санітарний варіант для перевезення постраждалих місць надзвичайних ситуацій.
Antonov An-26..., Ministry of Emergency Situations of Ukraine AN1911948.jpg
Ан-26 Україна Україна Військово-транспортний літак 2[27] перевозить до 40 пасажирів або 24 поранених на носилках у супроводі медичного персоналу. У мінімальні терміни може переобладнуватися в транспортний варіант для перевезення вантажів загальною масою до 5500 кг
Антонов Ан-30 0302, Нежин RP61980.jpg
Ан-30 Україна Україна Літак повітряного спостереження і аерофотознімання 2 застосовується для вирішення широкого кола завдань пов'язаних з аерофотоз'йомкою, дистанційного зондування земної поверхні, ведення візуального спостереження з документуванням за допомогою відео і фотоустаткування, а також в транспортних цілях для перевезення до 18 пасажирів або до 3000 кг вантажу.
Mil Mi-9, Ministry of Emergency Situations of Ukraine AN2252678.jpg
Мі-8 СРСР СРСР Багатоцільовий гелікоптер використовується як пожежний або транспорт для перевезення вантажів у вантажній кабіні і на зовнішній підвісці загальною масою до 3000 кг, як санітарний, перевозить 3-6 поранених на носилках або 15 сидячих на відстань до 725 км.
Eurocopter-Kawasaki EC-145 (BK-117C-2), Ukraine - State Emergency Service AN2273949.jpg
Eurocopter EC145 Франція Франція Багатоцільовий гелікоптер 2 призначений для перевезення до 8 пасажирів. Передбачена можливість різних варіантів використання — медичний, аварійно-рятувальний, патрульний. Базовий варіант дозволяє виконувати покладені на нього обов'язки вдень і вночі в простих і складних метеорологічних умовах, з аеродромів і непідготовлених майданчиків. У медичному варіанті передбачена установка реанімаційного устаткування.
H225 ДСНС.jpg
Airbus Н225 Super Puma Франція Франція Багатоцільовий гелікоптер 3[28][29]

Оновлення[ред. | ред. код]

17 липня 2018 року перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий перевірив роботу авіазагону ДСНС у Ніжині, де планується розміщення сервісного центру для обслуговування та ремонту гелікоптерів Єдиної системи безпеки та цивільного захисту МВС. На цій базі планується не лише якісно обслуговувати та зберігати гелікоптери, а і готувати пілотів та технічний персонал. Перші чотири французькі гелікоптери серії Н-225 МВС отримає вже до кінця 2018 року. До цього часу планується підготувати всі необхідні умови для їх базування та роботи.[34]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/85/f501426n155.xls
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 530-р «Про призначення Мельчуцького О.Г. першим заступником Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 416-р «Про призначення Білошицького Р.М. заступником Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2018 року № 203-р «Про призначення Ільченка М.В. заступником Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
  5. Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Президента України № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій
  6. Указ Президента України № 726/2012 «Про деякі заходи щодо оптимізації центральних органів виконавчої влади»
  7. Постанова Кабінету Міністрів України № 120 від 25.04.2014 «Питання спрямування і координації Державної служби з надзвичайних ситуацій
  8. Закон України „Про війська Цивільної оборони України“
  9. [http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/47/2003 Указ Президента України № 47/2003 „Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій
  10. Указ Президента України № 1467/2003» Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року"
  11. «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій»
  12. Наказ МВС України № 631 від 03.07.2014 «Про затвердження Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
  13. Прямо на засіданні уряду затримали керівників Держслужби з надзвичайних ситуацій // Українська правда, 25.03.2015.
  14. Заступника Бочковського теж випустять з-під варти // Українська правда, 27.03.2015.
  15. Апарат ДСНС України-Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Архів оригіналу за 12 серпень 2014. Процитовано 23 серпень 2014. 
  16. Департамент державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. Архів оригіналу за 13 серпень 2014. Процитовано 29 серпень 2014. 
  17. Департамент реагування на надзвичайні ситуації. Архів оригіналу за 27 липень 2014. Процитовано 30 березень 2015. 
  18. -2013-п Про затвердження Положення про порядок проходження служби… | від 11.07.2013 № 593
  19. Рада ввела ответственность за отказ от прохождения службы гражданской обороны в особый период
  20. Рятувальники Херсонщини отримали нові вітчизняні пожежні автомобілі
  21. -2006-п Про затвердження переліку військового майна військ…
  22. -2008-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 14.05.2008 № 707-р (Сторінка 1 з 2)
  23. -2009-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної служби…|від 17.07.2009 № 826-р
  24. -2010-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 18.08.2010 № 1710-р (Сторінка 1 з 3)
  25. -2011-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 25.05.2011 № 450-р (Сторінка 1 з 2)
  26. САЗ ДСНС України. Архів оригіналу за 22 квітень 2016. Процитовано 23 серпень 2014. 
  27. а б Новий військово-транспортний Ан-178 для МВС | Б. Долінце, Д. Томенчук | #Лінія_оборони. YouTube. 5 канал. 24 січня 2019. Процитовано 14 квітня 2020. 
  28. Проходить обліт четверний гелікоптер Airbus H225 для ДСНС України. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-04-13. Процитовано 13 квітня 2019. 
  29. Черговий Airbus H225 Super Puma прямує до України. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2019-06-18. Процитовано 17 червня 2019. 
  30. Аваков анонсував нову систему гелікоптерної служби порятунку. https://nv.ua/. Новое Время. 2017-12-28. Процитовано 26 січня 2018. 
  31. В 2018 році в Україні створять нову гелікоптерну службу порятунку. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2017-12-29. Процитовано 26 січня 2018. 
  32. Арсен Аваков: У 2018 році в Україні запрацює гелікоптерний загін служби реагування. http://mvs.gov.ua/. Міністерство внутрішніх справ України. 2018-01-26. Процитовано 26 січня 2018. 
  33. Підписаний договір на поставку гелікоптерів Airbus Helicopters для МВС України. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-05-29. Процитовано 29 травня 2018. 
  34. У Ніжині створять сервісний центр для гелікоптерів Airbus. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-09-25. Процитовано 25 вересня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]