Державна служба зайнятості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Державної служби зайнятості України

Державна служба зайнятості — централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Державна служба зайнятості була створена на підставі постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 21.12.1990 №381 «Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР» шляхом перебудови діючої на той час служби працевлаштування на спеціалізовану службу, до завдань якої належить забезпечення комплексного вирішення питань, пов'язаних з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, працевлаштуванням, соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян. Основним законодавчим актом, який регулював діяльність новоствореної державної служби зайнятості, був Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (втратив чинність з 01.01.2013 у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI).

З набуттям з 01.01.2001 чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ на органи державної служби зайнятості було покладено функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та її робочих органів. У зв’язку з цим, крім реалізації державної політики зайнятості населення, державна служба зайнятості провадить збір страхових внесків, контролює правильність їх нарахування та своєчасність їх сплати, веде реєстр платників страхових внесків (зазначені функції з 01.01.2011 виконує орган, який адмініструє страховий внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а також здійснює виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг із страхування на випадок безробіття і контролює використання роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Створену на підставі Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI Державну службу зайнятості України (як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції) було ліквідовано згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення». Цією ж постановою Уряду установлено, що органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

На сьогоднішній день державна служба зайнятості є активним посередником на ринку праці між роботодавцями і шукачами роботи, яка на безоплатній основі надає послуги із пошуку підходящої роботи та підбору персоналу, а також соціальні послуги з державного соціального страхування на випадок безробіття та здійснює виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою роботи.

Кадровий потенціал державної служби зайнятості налічує близько 14 тис.працівників, які надають соціальні послуги в близько 640 центрах зайнятості по всій території країни.

Структура служби[ред.ред. код]

  1. Державна служба зайнятості (Центральний апарат).
  2. Обласні, районні, міжрайонні, міські, районні у містах центри зайнятості.
  3. Центри професійно-технічної освіти.
  4. Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості.

Установи, що входять до складу державної служби зайнятості, є юридичними особами публічного права.

Положення про державну службу зайнятості затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2015 №41, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2015 за №141/26586.

Основні завдання[ред.ред. код]

  1. Реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
  2. Сприяння громадянам у підборі підходящої роботи та надання роботодавцям послуг з добору працівників.
  3. Стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць.
  4. Підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці.
  5. Залучення безробітних до тимчасової зайнятості (до громадських та інших робіт тимчасового характеру).
  6. Підтримка безробітних в організації підприємницької діяльності.
  7. Видача роботодавцям дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Усі послуги надаються Державною службою зайнятості безоплатно (крім видачі роботодавцям дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства).

Інформування населення про діяльність служби зайнятості, законодавство у сфері зайнятості та соціального страхування на випадок безробіття, а також щодо наявних вакансій та розміщені резюме здійснюється через Інтернет-ресурси державної служби зайнятості (www.dcz.gov.ua, www.trud.gov.ua).

Державна служба зайнятості здійснює фінансову підтримку роботодавців у створенні нових робочих місць. Створюючи нові робочі місця та працевлаштовуючи на них соціально незахищених безробітних, роботодавець має право на компенсацію єдиного внеску на соціальне страхування. Компенсація також здійснюється суб'єктам малого підприємництва, які створюють нові робочі місця у пріоритетних галузях економіки та працевлаштовують на них безробітних.

Державна служба зайнятості має механізми профілактики настання страхових випадків, що сприяють підтримці роботодавців та недопущенню звільнення працівників, збереженню трудових колективів. Також працівникам, у разі втрати ними частини заробітної плати у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції, може бути призначена допомога по частковому безробіттю.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці здійснюється професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних на замовлення роботодавців або для проведення підприємницької діяльності за договорами у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях або безпосередньо у роботодавців – замовників кадрів, у тому числі в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Для професійного самовизначення громадян здійснюється професійна орієнтація шляхом професійного інформування, професійного консультування та професійного відбору.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних віком старше 45 років здійснюється видача ваучерів на оплату навчання.

Окрім того, державною службою зайнятості вживаються заходи сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб, які в установленому порядку зареєстровані як безробітні. Таким безробітним може бути компенсовано фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування, витрати для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це необхідно для працевлаштування; передбачено також компенсацію витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування таких категорій безробітних та витрат роботодавця на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб.

В умовах недостатньої кількості наявних вакансій альтернативою постійній зайнятості є тимчасова зайнятість громадян. З метою матеріальної підтримки в період пошуку роботи державна служба зайнятості залучає безробітних до громадських та інших робіт тимчасового характеру.

Надзвичайно важливим для сучасного ринку праці є створення робочих місць у малому бізнесі. Державна служба зайнятості підтримує безробітних в організації підприємницької діяльності. Попередньо здійснюється навчання безробітних основам ведення бізнесу на спеціалізованих семінарах з підприємництва. Для запровадження власної справи служба зайнятості дає стартовий капітал безробітним, які бажають започаткувати власну справу, здійснюючи одноразово виплату допомоги по безробіттю. Також організовується надання індивідуальних та групових консультацій з ведення власної справи із залученням відповідних компетентних спеціалістів.

Для отримання допомоги у пошуку роботи громадяни, які шукають роботу, можуть звертатися в будь-який зручний для відвідування центр зайнятості – незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування особи.

Керівництво[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Офіційний сайт
  • Закон України «Про зайнятість населення»
  • Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
  • Постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 21.12.1990 №381 «Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР»
  • Постанова Кабінету Міністрів від 05.03.2014 №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення»
  • Положення про державну службу зайнятості, затверджене наказом Мінсоцполітики України від 20.01.2015 №41, зареєстрованим у Мінюсті 12.01.2015 за № 141/26586.