Державна спеціальна служба транспорту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Державна спеціальна служба транспорту України
(Держспецтрансслужба України, ДССТ)
State Special Transport Service of Ukraine.png
Загальна інформація
Країна Україна Україна
Дата створення 1 листопада 2004
Попередні відомства Залізничні війська України
Дата скасування 10 вересня 2014
Замінено на Державна служба України з безпеки на транспорті
Керівництво діяльністю здійснює Міністерство інфраструктури України
Голова адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Микола Мальков
Офіційний сайт

Державна спеціальна служба транспорту — до 10 вересня 2014 р. — спеціалізований державний орган транспорту у складі центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану[1]. Після зазначеної дати — структурний підрозділ Державної служби України з безпеки на транспорті[2]. Від 14 січня 2018 року — спеціалізоване військове формування, яке входить до системи Міністерства оборони України, призначене для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період.

Відповідно до змін внесених до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» наприкінці 2017 року, структура військового формування зазнає змін - існуючі об'єднані та окремі загони будуть переформовані у бригади, полки та окремі батальйони.

Завдання[ред.ред. код]

Основними завданнями Державної спеціальної служби транспорту є:

  • технічне прикриття, відбудова, встановлення загороджень на об'єктах національної транспортної системи України з метою забезпечення діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
  • будівництво та ремонт у мирний час і в умовах воєнного стану нових та підвищення строку експлуатації і пропускної спроможності діючих об'єктів національної транспортної системи;
  • відбудова транспортних комунікацій, порушених унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій і катастроф;
  • охорона об'єктів національної транспортної системи України в мирний час і в особливий період;
  • виконання інших завдань, пов'язаних із участю в обороні держави та забезпеченням ефективного функціонування національної транспортної системи України.

Історія[ред.ред. код]

Залізничні війська Збройних сил України були сформовані у січні 1992 року на базі Другого залізничного корпусу та інших військових формувань залізничних військ СРСР.

За час незалежності військові залізничники:

  • спорудили півкілометровий міст через Десну поблизу Новгород-Сіверський.
  • у червні 2001 року розпочала роботу залізнична колія Десна—Полігон, довжиною 11,4 кілометрів.
  • брали участь у розбудові Дніпропетровського метрополітену,
  • брали участь у реконструкції пасажирських та вантажних залізничних парків станцій Чоп, Ковель,
  • допомагали ліквідовувати наслідки повені 1996 та 2008 року на Західній Україні.

1 листопада 2004 року залізничні війська увійшли у підпорядкування Міністерство транспорту та зв'язку як Державна спеціальна служба транспорту.

10 вересня 2014 р. було прийнято Постанову Кабміну № 442, якою утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, якій підпорядковано Державну спеціальну службу транспорту.

5 грудня 2017 року Верховною Радою України прийнято законопроект № 7242 від 27.10.2017 «Про внесення змін до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» щодо статусу Державної спеціальної служби транспорту». Таким чином її перепідпорядковано до Міністерства оборони.[3]

Структура[ред.ред. код]

  • Адміністрація Держспецтрансслужби України Т0100, м. Київ
    • Управління ДССТ;
    • Головний штаб;
    • Управління по роботі з особовим складом;
    • Управління будівництва й оновлення об'єктів національної транспортної системи;
    • Транспортно-технічне управління;
    • Управління матеріальних ресурсів;
    • Управління фінансово-економічної діяльності;
  • 1 об'єднаний загін Т0110, м. Львів
    •  11 окремий колійний загін, Т0200, м. Червоноград Львівської області
    •  18 окремий мостовий загін, Т0300, м. Чоп Закарпатської області
    •  72 окремий загін механізації, Т0410, м. Червоноград Львівської області
  • 26 об'єднаний загін Т0120, м. Дніпропетровськ
    •  19 окремий мостовий загін, Т0310, м. Дніпропетровськ
    •  1935 окремий загін механізації, Т0610, м. Дніпропетровськ
    •  1936 окремий загін механізації, Т0400, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
  • 36 шляхо-відновлювальний загін Т0330, м. Конотоп Сумської області
  • 194 понтонно-мостовий загін Т0320, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
  • 195 центральна база залізничної техніки Т0710, м. Київ
Навчальні підрозділи
  • Кафедра військової підготовки Держспецтрансслужби Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту м. Дніпро
  • 8 навчальний Чернігівський центр Держспецтрансслужби України Т0500, м. Чернігів

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]